1. Загальні положення

Завдання та правові засади прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях тримання затриманих органів внутрішніх справ. Повноваження прокурора

Згідно з п. 4 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що діяльність органів прокуратури має своїм завданням захист від неправомірних посягань особистих прав і свобод людини та громадянина, гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами.

На виконання зазначених функцій та завдань наказом Генерального прокурора України від 12.04. 2013 року № 7 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян» визначені пріоритетні напрями наглядової діяльності, зокрема щодо додержання:

- конституційних прав і свобод людини, громадянина, іноземців та осіб без громадянства у місцях тримання затриманих, установах попереднього ув’язнення, виконання покарань та інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи, насамперед їх матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення відповідно до міжнародних норм і стандартів, ратифікованих Україною;

- законодавства, спрямованого на запобігання катуванням та іншому жорстокому поводженню із затриманими, взятими під варту та засудженими;

- режимних вимог, порядку та умов тримання затриманих і взятих під варту осіб, відбування покарань засудженими;

- законів під час провадження оперативно-розшукової діяльності в установах Державної пенітенціарної служби України та підрозділах Міністерства внутрішніх справ України;

- законів у сфері запобігання і протидії корупції у піднаглядних органах та установах;

- законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;

- законодавства про звернення громадян, забезпечення гарантій належного розгляду та вирішення заяв, клопотань, скарг та пропозицій ув’язнених і засуджених.

Крім того, п.1.1 зазначеного наказу визначено, що відповідальність за стан організації роботи на цьому напрямі покладено безпосередньо на перших керівників прокуратур, а в регіонах, де функціонує два або більше слідчих ізоляторів, також на одного із заступників прокурора обласного рівня.

Відповідно до п. 10 цього наказу перевірки додержання законів при доставленні і триманні громадян у кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин ОВС повинні проводитись щодекадно.

Крім того, один раз у півріччя проводяться комплексні перевірки, до яких залучаються відповідні спеціалісти (п. 10.2 наказу).

Завданням прокурорського нагляду за додержанням законів при триманні осіб у кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ є забезпечення:

– додержання прав затриманих, взятих під варту осіб та умов їх тримання у цих місцях;

– додержання законів при затриманні осіб за вчинення адміністративних правопорушень;

– додержання вимог законодавства службовими особами органів внутрішніх справ при поводженні із затриманими.

Окрім підстав проведення прокурорських перевірок у кімнатах для затриманих та доставлених, визначених галузевим наказом Генерального прокурора України, ними можуть бути й інші, що містяться у зверненнях громадян, посадових осіб державних органів, представників правозахисних організацій, засобів масової інформації тощо.

Щодо критеріїв оцінки ефективності наглядової діяльності на цьому напрямі, то вони визначні п. 13 наказу Генерального прокурора України від 12.04.2013 року № 7гн, а саме: реальний стан законності у піднаглядних органах та установах, запобігання і протидія злочинності та корупції; повнота вжитих заходів реагування щодо усунення порушень законів, причин та умов, що їм сприяли; поновлення порушених прав і свобод людини, відшкодування завданої шкоди; відповідність чинному законодавству, міжнародним нормам і стандартам умов тримання осіб у місцях та установах застосування заходів примусового характеру, попереднього ув’язнення і виконання покарань.

Правові засади прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях тримання затриманих органів внутрішніх справ.

Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно знати та застосовувати такі основні нормативно-правові акти:

• Європейські в’язничні правила (прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 11 січня 2006 року);

– Європейську конвенцію про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів (1985 р.), ратифіковану Верховною Радою України 15 листопада 2001 року;

– Європейську конвенцію про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 р.), ратифіковану Верховною Радою України 24 січня 1997 року;

– Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.), ратифіковану Верховною Радою України 17 липня 1997 року;

– Закон України «Про міліцію» 1990 року;

– Закон України «Про прокуратуру» 1991 року;

– Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 р.), ратифіковану Верховною Радою України 26 січня 1987 року;

– Конституцію України;

– Кримінальний кодекс України 2001 року;

• Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року;

– наказ Генерального прокурора України від 12.04.2013 року № 7 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян»;

– Основні принципи поводження з в’язнями (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року);

• Рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України;

– Pішення Конституційного Суду України № 10-рп/2011 від 11.10.2011;

Зазначений перелік не є вичерпним (Додатки № № 1, 2, 3).

Повноваження прокурора

Для реалізації зазначених завдань прокурори наділені повноваженнями, передбаченими ст.ст. 5, 20, 44, 45 Закону України «Про прокуратуру».

Так, прокурор має право:

– у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих та доставлених, опитувати осіб, які там перебувають, знайомитись із документами, на підставі яких ці особи затримані або доставлені;

– перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ та в разі їх невідповідності законодавству зупиняти виконання таких актів або скасовувати їх;

– викликати посадових чи службових осіб та вимагати усних або письмових пояснень з приводу допущених порушень.

Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях застосування заходів примусового характеру органів внутрішніх справ.

Статтею 45 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що постанови і вказівки прокурора є обов’язковими та підлягають негайному виконанню.

Здійснення прокурорського нагляду з питань додержання конституційних прав громадян у місцях тримання затриманих органів внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про прокуратуру» покладено на Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів.

Водночас наказом Генерального прокурора України від 12.04.2013 № 7 гн визначено, що безпосередній нагляд за додержанням законів у кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ здійснюється районними, міськими, міжрайонними прокурорами.