V. Узагальнення й систематизація знань

Дослідницький практикум

Як зберегти в домашніх умовах плоди та насіння.

—  Восени ми із задоволенням ласуємо овочами і фруктами, які нам дарує осінь. Усім хочеться, щоб смачні плоди були на столі якомога довше, тому їх заготовляють на зиму. Для цього треба знати, як правильно заготовляти плоди.

Дізнайся, які овочі, фрукти заготовляють у тебе вдома на зиму. Візьми участь у заготівлі плодів. Скористайся такими порадами.

Стиглі і непошкоджені плоди ножна заморожувати в холодильнику. Овочі перед упакуванням бланшують, обдаючи окропом упродовж кількох хвилин (це робить дорослий), а потім ретельно висушують. Готують торбинки для заморожування — щільні й витривалі до низьких температур. Плоди розподіляють на порції, кладуть у торбинки, підписують дату замороження й кладуть до морозильної камери.

Дізнайся, як удома зберігають горох, квасолю, боби.

VI. Підсумок уроку. 

—  Чому осінь називають щедрою?

—  Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 64-65.

—  Складіть розповідь про те, як у вашій родині заготовляють на зиму осінній урожай овочів та фруктів.

Зустріч 26. Які існують зв'язки між неживою та живою природою?

Мета: розширити знання учнів про взаємозв'язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени; вчити міркувати, порівнювати, робити висновки, спираючись на життєвий досвід; виховувати любов до природи.

Хід уроку 

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Слухання вірша Гриїдька Чупринки «Осінь».

ОСІНЬ

Чорний степ на ниднокрулі, Густо стелиться туман, Ніби злився а "чорній тузі З сірим небом океан. Кожна хмарка, кожна смута Сипле крапельки на ниа; Плаче осінь, ллється туга Морем ниплаканих сліа. Осінь-зрадниця снує; На поляни крізь тумани Дрібний дощик сипле, б'є.

—  Про які зміни н нежилій природі йдеться у ніртпі?

—  Як вплинули зміни, що стялися восени в неживій природі, на життя рослин?

—  Які звірі роблять на зиму запаси корму?

—  Що таке линяння у тварин?

—  Як змінюється під час линяння хутро у звірів? Наведіть приклади.

—  Які звірі відкладають запаси жиру? Для чого?

—  Які звірі впадають у зимову сплячку7

—  За   якими   звірами   ви   спостерігали   восени?    Розкажіть   про   свої спостереження.

—  Розкажіть казку або оповідання про осінні турботи мишей чи їжаків.

III. Повідомлення теми і мети уроку

—  Сьогодні  ви  дізнаєтеся  про  взаємозв'язки  між  неживою  природою, рослинами і тваринами.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.    Робота аа підручникам (с 62-63)

—  Пригадайте, як змінюється полуднева висота сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря?

—  Розкажіть   Сонечку   Сємикрапочці,   як   зміни   в   неживій   природі впливають на рослини.

—  Вам відомо, що бея неживої природи: сонячного світла, тепла, води, повітря не можуть жити рослини, тварини, люди.

Робота в групі

—  Роздивіться малюнки на с. 62 і складіть за ними розповідь про осінні зміни у неживій і живій природі.

Робота в парі

—  Поясніть, як збирання врожаю залежить від погоди.

—  Рослини і тварини також пов'язані між собою. Птахи, звірі живляться насінням і плодами рослин. Вони розносять плоди і насіння на далекі відстані і сприяють поширенню рослин у природі.

Існують тварини, які їдять інших тварин. Наприклад, лисиці полюють на зайців. Для вовків гарна здобич — козулі. Як називають зв'язки між живими організмами?

—  Розгляньте малюнки на с. 63 і розкажіть, як пов'язані між собою рослини і тварини, зображені на малюнках? (Миші полюбляють зерно, а за мишами полює лисиця. Для оленя соковита травичка — найсмачніший корм. Зграї вовків можуть уполювати оленя. Хоча вовк менший за оленя, але хижак.)

—  Поміркуйте, які ланцюги живлення можна скласти?

—  Запам'ятайте: ланцюг живлення починається з рослини.

—  Сонечко Семикралочка нагадує: за характером живлення тварин поділяють на рослиноїдних, м'ясоїдних і хижих. Є ще і всеїдні тварини.

—  Які з тварин в ланцюгах живлення, належать до рослиноїдних, а які — до хижих?

2.    ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА