Практичне заняття № 2 «спостереження і догляд за хворими із порушенням фукції дихання. Спірометрія»

Спірометрія – інструментальний метод дослідження, який дає показники легеневої вентиляції.

Життєва ємність легень (ЖЄЛ) — максимальна кількість повітря, що видихається після найглибшого вдиху.

ЖЄЛ є одним з основних показників стану апарату зовнішнього дихання, тому й широко використовується в медицині.

В нормі ЖЄЛ становить близько 3/4 загального об’єму легенів і характеризує максимальний об'єм, в межах якого людина може змінювати глибину свого дихання.

При спокійному диханні здорова доросла людина використовує невелику частину ЖЄЛ: вдихає і видихає 300–500 мл повітря (так званий дихальний об'єм). Під час фізичного навантаження дихальний об'єм зростає за рахунок використовування резервів вдиху і видиху.

Разом із залишковим об'ємом, тобто об'ємом повітря, що залишається в легенях після найглибшого видиху, ЖЄЛ утворює загальну ємність легенів .

1. дихальний об’єм (ДО) – об’єм повітря, що вдихаємо і видихаємо при N диханні = 500 мл (300 – 900 мл);

2. резервний об’єм видиху (РО)_видиху – 1500 – 2000 мл – людина може видихнути, коли після нормального видиху зробить максимальний видих;

3. резервний об’єм вдиху (РО)_вдиху – 1500 – 2000 мл вдихнути, коли після звичайного вдиху зробить максимальний;

4. життєва ємність легень (ЖЕЛ) = РО_вд + РО_вид +ДО в середньому 3700 мл.

5. залишковий об’єм (ЗО) = 1000 – 1500 мл повітря, що залишилося в легенях після максимального видиху;

6. загальна (максимальна) ємкість легень (ЗЕЛ): ДО + РО_вид. + РО_вд. + ЗО = 5000 – 6000 л.

Нормальне дихання в людини беззвучне й непомітне для оточуючих. Людина звичайно дихає через ніс із закритим ротом.

При догляді за хворими з захворюваннями органів диха­ння необхідно стежити за: частотою, глибиною, ритмом дихання.

Частота дихання

Частота дихання – кількість дихальних рухів грудної клітки за 1 хв.

• дихальний рух = вдих + видих; в нормі число дихальних рухів становить 16 – 20 за одну хвилину;

• у положенні лежачи людина здійснює 12 – 14 дихальних рухів за 1 хв, стоячи – 18 – 20;

• вдих у 2 рази коротший за видих; 1 дихальний рух відповідає приблизно 4 пульсовим ударам;

• що молодша людина, то частіше її дихання;

• у жінок частота дихання дещо більша, ніж у чоловіків;

• під час сну і в стані спокою дихання стає повільнішим;

• у спортсменів, за рахунок більшої ЖЄЛ, частота дихання може становити навіть 8 – 10 дихальних рухів за 1 хв;

• зміна темпу дихання залежить від захворювань органів дихання та дихальних шляхів, а також при хворобах серця, нирок, мозку, гострих та хронічних інфекційних захворюваннях.

Тахіпное – прискорене дихання.

Воно виникає у здорової людини після фізичного навантаження, при нервовому збудженні і зазвичай є короткотривалим.

Патологічне тахіпное спостерігається при гарячці та різних захворюваннях легень (пневмонія, туберкульоз, рак, інфаркт,

емфізема легень, ураження плеври та ін.).

Брадипное – сповільнене дихання.

Воно виникає при тих захворюваннях, де є пригнічення функції дихального центру.

Воно може бути при пухлинах мозку, крововиливах в мозок, менінгіті, важких інфекційних захворюваннях та ін.

Апное – повна зупинка дихання