Патогенез:

        Дисплазія кульшового суглоба характеризується гіпоплазією ацетабулярної западини, її плескатістю, малими розмірами голівки стегна і сповільненням її окостеніння, поворотом верхнього кінця стегна до переду (антеторсією), аномаліями в розвитку нервово - м'язового апарату ділянки тазостегнового суглоба. Ці зміни підтверджуються патологоанатомічними даними: головка стегна в перші місяці життя дитини зміщена назовні і незначно догори. Вертлюжна западина не тільки плеската, але й витягнута в довжину, її верхньо - задній край недорозвинутий, внаслідок чого голівка скошена і зверху відсутній кістковий упор для голівки стегна. Плескатість ацетабулярної западини збільшується ще за рахунок потовщення хрящового шару дна западини і розвитку на її дні сполучної тканини. Головка стегна меншого розміру, деформована, з'являється пізніше.

Діагностика і клініка:

        В групу дисплазій кульшового суглоба у дітей раннього віку входять такі захворювання, як: вроджений передвивих, вроджений підвивих, вроджений вивих і рентгенологічно незрілий кульшовий суглоб. Найбільш простою організаційною формою раннього виявлення вроджених дисплазій є систематичний огляд всіх новонароджених в пологовому будинку. Незважаючи на те, що клініка дисплазій в перші дні життя дитини вкрай бідна на симптоми, вона достатня для того, щоб при певних навичках своєчасно діагностувати або запідозрити це захворювання.         Для правильної оцінки результатів клінічного обстеження огляд новонародженого необхідно проводити за спеціальною методикою.         Найбільш частими симптомами вроджених дисплазій кульшового суглоба є:

1. Oбмеження відведення в кульшових суглобах.

2. Симптом ковзання або вправлення і вивихування (симптом Маркса - Ортолані).

3. Асиметрія складок на стегні і сідничних складок.

4. Вкорочення нижньої кінцівки, яке визначається візуально.

5. Зовнішня ротація нижньої кінцівки.

        Ці симптоми треба шукати і знаходити, так як вони не завжди достатньо ясно визначаються і для їх розпізнавання потрібні певні навички в обстеженні дитини.

1. У дитини, яка лежить на спині, спостерігається обмеження пасивного відведення ніг, зігнутих під прямим кутом в кульшових і колінних суглобах. Це найбільш рання і постійна ознака вродженої патології. Обмеження відведення з часом наростає. При нормальних кульшових суглобах відведення стегон буде майже повним; при наявності дисплазії завжди має місце цей симптом. Обмеження відведення стегон можливе при спастичному паралічі, м'язовій контрактурі, яка спостерігається у новонароджених і в інших суглобах, а також при вродженій варусній деформації шийки стегна. Всі ці захворювання повинні бути виключеними шляхом вивчення стану всіх м'язів і за допомогою рентгенограми кульшових суглобів. Важливо знати, що фізіологічна ригідність м'язів новонародженого не буває постійною. В певні моменти вдається відвести стегна, чого не буває при дисплазія до вправлення голівки.

2. Дуже важливим, найбільш раннім, але не постійним є симптом ковзання, який описаний вперше в 1925 році Hilgenreiner. Його також називають симптомом Маркса - Ортолані, симптомом нестійкості. Суть симптому полягає в тому, що при відведенні ніжок відбувається вправлення вивиху, яке супроводжується лусканням і здригуванням ніжки. Для виявлення цього симптому існує спеціальна методика обстеження новонародженого, при якій лікар, згинаючи обидві ніжки в кульшовому і колінному суглобах, великі пальці розташовує на внутрішніх, а інші пальні - на зовнішніх поверхнях стегон. Повільно, уникаючи форсованих рухів, лікар відводить стегна рівномірно в обидва боки. Симптом Маркса - Ортолані, як правило, зникає до 5-7 днів життя дитини, але у деяких дітей при наявності м'язової гіпотонії може зберігатись протягом перших місяців життя.

3. Асиметрія складок на стегні або нерівномірна їх кількість може також свідчити про наявність дисплазії. На боці дисплазії складок більше, вони є більш глибокими, ніж на здоровому боці і розташовані проксимальніше. Симптом цей не є абсолютним і окремо, без інших даних, не може прийматись до уваги, так як спостерігається лише у 2/3 хворих і може зустрічатись у здорових дітей. При огляді сідничні складки можуть бути не на одному рівні. Цей симптом характерний для одностороннього вивиху стегна. Крім того, у здорових дітей між стегнами і тулубом ззаду є глибокі симетричні складки. Асиметрія цих складок або їх відсутність свідчать про наявність одно - або двобічного вивиху.

4. Одним із симптомів дисплазії кульшового суглоба може бути зовнішня ротація ноги на боці вивиху. Вона добре визначається, коли дитина спить - на цей симптом звертають увагу самі матері.

5. Вкорочення нижньої кінцівки, яке визначається візуально, характерне для високих вивихів. Воно може спостерігатись не тільки при явному односторонньому вивиху, а і при різних дисплазіяч, навіть двобічних, але з різним розташуванням стегон по висоті. Визначити довжину і вкорочення ніг у грудних дітей сантиметровою стрічкою важко. Про різницю в довжині ніг судять по розташуванню рівнів колінних суглобів, зігнутих і приведених до живота.

        Всі перелічені симптоми можуть спостерігатись разом або може мати місце частина симптомів, в останньому випадку краще запідозрити вроджену патологію кульшового суглобу і провести рентгенографію. Запідозрений, але не підтверджений вивих стегна, свідчить лише про уважність лікаря і шкоди дитині не завдасть. Пропущене ж захворювання може зробити дитину важким інвалідом на ціле життя.