- •20. Закономірності виникнення держави
- •21. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •22. Теологічна теорія виникнення держави
- •23. Патріархальна теорія виникнення держави
- •24 Патримоніальна теорія виникнення держави
- •25.Договірна теорія виникнення держави
- •26.Виникнення держави згідно теорії насилля
- •27.Класово-матеріалістична теорія виникнення держави
- •28 .Органічна теорія виникнення держави
- •29. Психологічна теорія походження держави і права
- •30.Поняття на ознаки держави
- •31. Сутність держави
- •32. Державний суверенітет
- •33. Державна влада: поняття та елементи
- •34. Поняття функцій держави
- •35. Класифікація функцій держави
- •36. Внутрішіні функції держави
- •37. Зовнішні функції держави
- •38. Форма держави: поняття та критерії оцінки
- •39. Загальна характеристика форми правління
- •40. Монархія та її види.
- •41. Президентська республіка та її основні ознаки.
- •42. Загальна характеристика парламентської республіки
- •43. Президентсько-парламентська республіка
- •44. Парламентсько-президентська республіка
- •45. Загальна характеристика форми державного устрою
- •46. Ознаки унітарної держави
- •47. Загальна характеристика федеративної держави
- •48. Ознаки конфедерації
- •49. Загальна характеристика державно-правового режиму
- •50. Демократичний і політичний режим
- •51. Загальна характеристика авторитаризму
- •52. Тоталітарний політичний режим
- •53. Поняття типології держави
- •54. Типологія держав за формаційним підходом
- •55. Типологія держав згідно цивілізаційному підходу
- •56. Сутність цивілізаційного підходу до типології держав
- •57. Перехідний тип держави
- •58. Поняття політичної системи суспільства та її функції
- •59. Ознаки держави, за якими вона відрізняється від політичних партій як субєктів політичної системи суспільства.
- •60. Структура політичної системи суспільства.
- •60.Структура політичної системи суспільства.
- •61. Держава та політичні партії в політичній системі суспільства.
- •64. Поняття державного апарату та його ознаки.
- •65. Державний орган: поняття, ознаки, види.
- •66. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •67. Державний службовець, посадова особа.
- •68. Державна служба та її види.
- •69. Загальні риси всіх різновидів державних організацій, які входять до складу механізму держави.
- •70. Поділ державної влади.
- •71. Загальна характеристика функцій законодавчої влади
- •72. Принципи діяльності виконавчої влади
- •73. Функції судової влади
- •74. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •75. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •76. Демократія і самоуправління
- •77. Взаємодія громадянського суспільства та держави
- •78.Демократія як форма реалізації народовладдя
- •79. Інститути громадянського суспільства
- •80. Формування концепції громадянського суспільства в Західній Європі
- •82.Становлення громадянського суспільства в Україні
- •83.Загальна характеристика доктрини правової держави
- •84. Розвиток доктрини правової держави вітчизняними вченими
- •85. Поняття і ознаки правової держави
- •86.Правовий захист особи.
- •87.Принцин верховенства права.
- •88.Соціальна держава
- •89.Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •90. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
74. Поняття та ознаки громадянського суспільства
Громадінське суспільство – це суспільна структура, що являє собою це сукупність громадських інститутів, які сформовані на добровільних засадах, діють на самоврядних засадах у межах Конституції та законів, за посередництвом яких індивіди вільно реалізують свої основні природні права і свободи.
Ознаки громадянського суспільства:
Визнання автономної особи своїм головним субʼєктом, її прав та свобод – вищими соціальними цінностями;
Самореалізація права громадянина через різноманітні обʼєднання, партії, церкву тощо. Вміння громадянина протистояти державі;
Добровільне формування інститутів громадянського суспільства на засадах самоорганізації;
Задоволення потреб людини завдяки співпраці поза безпосереднім втручанням держави;
Наявність рівних можливостей громадянам вільно розпоряджатися власністю, правами та обовʼязками;
Врегулювання та упорядкування суспільних відносин, завдяки чому осіб та обʼєднань відбувається в межах моральних, звичаєвих та релігійних норм при опорі на чинне право та власну самосвідомість.
75. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
Функції демократії реалізуються через її форми та інститути. Форма демократії — це її зовнішнє вираження.
Форм демократії можна назвати чимало, але основні з них такі:
1. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя) — здійснюється у двох формах: прямій та непрямій:
Пряма — представницька демократія - форма народовладдя, при якій влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах (парламенти, органи місцевого самоврядування)
Непряма — безпосередня демократія - форма народовладдя, при якій влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу чи певних соціальних груп (референдум, вибори).
2. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, які запобігають зловживанню службовим становищем і суспільним авторитетом:
3. Юридичне (насамперед конституційне) закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів.
Форми демократії знаходять свій прояв у її інститутах (референдум, громадська думка, комісії Верховної Ради та ін.).
Інститути демократії — це легітимні і легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі через втілення в них принципів демократії.
Інститути демократії розрізняються за сферами діяльності на економічні (декларування доходів), політичні (президентське вето), соціальні (оплачувані відпустки). За формами державної діяльності існують інститути, що діють у сфері прийняття державних рішень (законодавча ініціатива, читання законопроектів), забезпечення охорони прав і свобод громадян і виконання ними обов'язків (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини); у сфері здійснення правосуддя і контролю за законністю (адвокатура, звернення до Конституційного Суду). Інститути демократії можуть мати імперативний (свобода преси, вільне голосування під час виборів) і консультативний (всенародне обговорення, опитування населення) характер
