- •20. Закономірності виникнення держави
- •21. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •22. Теологічна теорія виникнення держави
- •23. Патріархальна теорія виникнення держави
- •24 Патримоніальна теорія виникнення держави
- •25.Договірна теорія виникнення держави
- •26.Виникнення держави згідно теорії насилля
- •27.Класово-матеріалістична теорія виникнення держави
- •28 .Органічна теорія виникнення держави
- •29. Психологічна теорія походження держави і права
- •30.Поняття на ознаки держави
- •31. Сутність держави
- •32. Державний суверенітет
- •33. Державна влада: поняття та елементи
- •34. Поняття функцій держави
- •35. Класифікація функцій держави
- •36. Внутрішіні функції держави
- •37. Зовнішні функції держави
- •38. Форма держави: поняття та критерії оцінки
- •39. Загальна характеристика форми правління
- •40. Монархія та її види.
- •41. Президентська республіка та її основні ознаки.
- •42. Загальна характеристика парламентської республіки
- •43. Президентсько-парламентська республіка
- •44. Парламентсько-президентська республіка
- •45. Загальна характеристика форми державного устрою
- •46. Ознаки унітарної держави
- •47. Загальна характеристика федеративної держави
- •48. Ознаки конфедерації
- •49. Загальна характеристика державно-правового режиму
- •50. Демократичний і політичний режим
- •51. Загальна характеристика авторитаризму
- •52. Тоталітарний політичний режим
- •53. Поняття типології держави
- •54. Типологія держав за формаційним підходом
- •55. Типологія держав згідно цивілізаційному підходу
- •56. Сутність цивілізаційного підходу до типології держав
- •57. Перехідний тип держави
- •58. Поняття політичної системи суспільства та її функції
- •59. Ознаки держави, за якими вона відрізняється від політичних партій як субєктів політичної системи суспільства.
- •60. Структура політичної системи суспільства.
- •60.Структура політичної системи суспільства.
- •61. Держава та політичні партії в політичній системі суспільства.
- •64. Поняття державного апарату та його ознаки.
- •65. Державний орган: поняття, ознаки, види.
- •66. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •67. Державний службовець, посадова особа.
- •68. Державна служба та її види.
- •69. Загальні риси всіх різновидів державних організацій, які входять до складу механізму держави.
- •70. Поділ державної влади.
- •71. Загальна характеристика функцій законодавчої влади
- •72. Принципи діяльності виконавчої влади
- •73. Функції судової влади
- •74. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •75. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •76. Демократія і самоуправління
- •77. Взаємодія громадянського суспільства та держави
- •78.Демократія як форма реалізації народовладдя
- •79. Інститути громадянського суспільства
- •80. Формування концепції громадянського суспільства в Західній Європі
- •82.Становлення громадянського суспільства в Україні
- •83.Загальна характеристика доктрини правової держави
- •84. Розвиток доктрини правової держави вітчизняними вченими
- •85. Поняття і ознаки правової держави
- •86.Правовий захист особи.
- •87.Принцин верховенства права.
- •88.Соціальна держава
- •89.Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •90. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
71. Загальна характеристика функцій законодавчої влади
Законодавча влада — це відокремлена в умовах поділу влад гілка влади, яка має виняткові повноваження на прийняття законів.
Органами законодавчої влади є парламенти, які в різних країнах називаються по-різному: в США — Конгрес, в Англії - Парламент, у Росії — Федеральні Збори, в Україні — Верховна Рада. Парламент може бути однопалатним (Італія, Швеція тощо) або двопалатним (у федеративних державах — Росії, США, ФРН, а також у деяких унітарних державах — Франції, Польщі).
Головною функцією законодавчої влади є законодавче регулювання суспільних відносин, тобто прийняття законів. Так, згідно з Конституцією України Верховна Рада України (парламент) визнається єдиним законодавчим органом України. Відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим вважається Конституцією України лише представницьким органом. Оскільки парламент є безпосереднім виразником народного суверенітету, народної волі та інтересів, то крім законодавчої він виконує ще дві додаткові функції: 1)установчу; 2) контрольну.
Установча функція законодавчої влади полягає в тому, що парламент формує або бере участь у формуванні уряду, обирає або затверджує на посадах керівників уряду, міністерств, відомств, а також інших вищих державних органів. Наприклад, Верховна Рада України дає згоду на призначення Прем'єр-міністра, Генерального прокурора та інших керівників центральних державних органів.
Парламент здійснює контроль за діяльністю підзвітних йому державних органів — уряду, міністерств, відомств (контрольна функція). Так, Верховна Рада згідно з нормами Конституції України здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України.
72. Принципи діяльності виконавчої влади
Виконавча влада — це відокремлена в умовах поділу влад гілка влади, яка має прерогативу виконувати прийняті парламентом закони та інші рішення.
Виконавча влада здійснюється урядом, який у різних країнах називається по-різному: в США — Адміністрація Президента, в Італії — Рада Міністрів, у Росії — Уряд, в Україні — Кабінет Міністрів. Згідно з Конституцією України вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.
Основною функцією виконавчої влади є виконання законів. Окрім того, виконавча влада здійснює функцію підзаконного регулювання суспільних відносин, тобто приймає підзаконні нормативно-правові акти.
Особливими принципами, на яких здійснюється виконавча влада, є:
оперативність;
організація на основі адміністративної підлеглості;
підзаконність;
підзвітність перед представницькими органами.
73. Функції судової влади
Судова влада — це відокремлена гілка влади, що має виняткові повноваження на здійснення правосуддя. Отже, основною функцією судової влади є здійснення правосуддя.
Для функції правосуддя характерні такі важливі ознаки, як виключність та самостійність. Виключність означає, що ніхто, крім судових органів, не має права здійснювати правосуддя. Так, згідно з Конституцією України правосуддя може здійснюватися тільки судом, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Самостійність означає, що суди при здійсненні правосуддя не залежать від будь-яких органів та осіб, мають керуватися тільки законом.
Наступна функція - контроль ― здійснення конституційного та судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень і дій державних органів ті посадових осіб. Особливого значення судовий контроль набуває у сфері кримінального судочинства. Особи можуть оскаржити в суд постанову про відмову у порушенні справи, санкцію прокурора на арешт
Функції судової влади поділити по основних напрямах її діяльності:
1. Функція правосуддя.
2. Конституційний контроль.
3. Контрольна функція.
4. Дозвільна функція.
5. Організаційна функція.
6. Кадрова функція.
7. Інформаційно-статистична функція.
8. Роз’яснююча функція.
9. Функція обрання міри запобіжного заходу у вигляді арешту.
10. Функція звільнення від покарання і направлення для відбуття покарання.
11. Функція звернення до виконання рішень суду і контроль за його виконанням.
