59. Ознаки держави, за якими вона відрізняється від політичних партій як субєктів політичної системи суспільства.

Поняття «держава» — це не просто юридичне або правове поняття, це — така наукова категорія, яку можна порівняти із суспільством, із поняттям людини, особи і громадянина. Ця категорія має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний, а також і космічний характер. Держава — це є соціологічний, політичний і історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомити і дати повне визначення, тим паче, що складні соціальні явища можуть мати десятки та більше наукових визначень.

Держава вирізняється такими основними ознаками і властивостями:

1) вона має особливу організацію політичної публічної влади і — державний апарат, основним завданням і призначенням яких є нормально управляти суспільством і всією державою, самими державними органами влади;

2) держава і державна влада мають свій суверенітет і поширюють його і свою юрисдикцію лише в межах своєї території і лише стосовно своїх громадян і своєї власності;

3) кожна держава має свою постійну (або тимчасову) територію, все, що міститься на цій території, є її власністю (земля, води, ліси, корисні копалини, природні ресурси тощо). Територія держави визначається державними кордонами, які відділяють одну державу від інших держав;

4) держава як суб'єкт міжнародних і внутрішньонаціональних правовідносин є юридичною особою і має свою правосуб'єктність (правоздатність, дієздатність і деліктоздатність);

5) держава має свою систему права і законодавства, які регламентують діяльність усіх державних органів влади і посадових осіб, усіх елементів громадянського суспільства, всіх суб'єктів — фізичних і юридичних осіб;

6) за допомогою апарату управління і примусу, правоохоронних органів і чинного законодавства держава забезпечує територіальну цілісність і суверенітет держави, конституційний (державний) устрій, національну безпеку, правопорядок, громадянський мир і злагоду, безпеку, права і свободи громадян;

7) кожна держава має свою фінансово-грошову систему і грошову одиницю, які необхідні для нормального функціонування і розвитку суспільства та її громадян;

8) держава і державна влада має свою податкову систему (податкове законодавство, податкові органи тощо), збирає або стягує податки, робить позики та бере кредити для вирішення загальнонаціональних програм, фінансування бюджетних органів і установ, державного апарату і органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

9) держава, на відміну від інших держав, має свою державну мову (одну або декілька);

10) держава має свою національну культуру (матеріальну, духовну, історичну), свої звичаї і традиції;

11) кожна держава має свою внутрішню і зовнішню державну політику в різних сферах соціального життя і виконує багато основних завдань і функцій;

12) держава має свою соціально-політичну структуру і складається з таких основних елементів і компонентів: громадян, сім'ї, політичних партій і громадських організацій, органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення, різноманітних підприємств, організацій, кооперативів тощо, а також системи вищих і місцевих органів державної влади. В цілому держава складається з двох основних компонентів: з системи вищих і місцевих органів державної влади і різноманітних суб'єктів громадянського суспільства (або іншого суспільства).

Політична партія - це організована група громадян, що виражає інтереси тих чи інших соціальних верств і прагне до реалізації своєї мети шляхом боротьби за державну владу і її використання.

Що відрізняє партію від інших суспільно-політичних організацій і груп тиску?

1. Організаційна оформленість: стійкі внутрішньопартійні відносини і наявність розгалуженої структури на загальнонаціональному, регіональному і місцевому рівнях (виборні центральні органи і сітка регіональних відділень).

2. Відкрита налаштованість на владу. Ця ознака відрізняє партії не тільки від суспільних рухів, але й від груп тиску. Останні часом володіють реальною владою, але не афішують цього, віддаючи перевагу озвученню своїх інтересів через партійних лідерів.

3. Пошук масової опори: безпосередньо активних членів і виборців. Це вимагає від партій проведення агітаційної роботи, пропаганди своїх доктрин.

4. Ідеологічність партійних доктрин. Правда, у сучасній практиці поширений феномен електоральних партій, в яких ідеологія виступає на задній план, а головними функціями стає висування кандидатів: мобілізація виборців на підтримку кандидата. На думку відомого французького політолога М.Дюверше, такими є демократична і республіканська партії США - свого роду команди спеціалістів з завоювання голосів і адміністративних посад. Але в будь-якому випадку партія пропонує своїм послідовникам певну систему орієнтацій стосовно стратегії розвитку суспільства.

5. Наявність програмної мети - певного проекту розвитку суспільства. Програма відображає інтереси окремої соціальної групи або претендує на вираження інтересів більш широких мас.