- •20. Закономірності виникнення держави
- •21. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •22. Теологічна теорія виникнення держави
- •23. Патріархальна теорія виникнення держави
- •24 Патримоніальна теорія виникнення держави
- •25.Договірна теорія виникнення держави
- •26.Виникнення держави згідно теорії насилля
- •27.Класово-матеріалістична теорія виникнення держави
- •28 .Органічна теорія виникнення держави
- •29. Психологічна теорія походження держави і права
- •30.Поняття на ознаки держави
- •31. Сутність держави
- •32. Державний суверенітет
- •33. Державна влада: поняття та елементи
- •34. Поняття функцій держави
- •35. Класифікація функцій держави
- •36. Внутрішіні функції держави
- •37. Зовнішні функції держави
- •38. Форма держави: поняття та критерії оцінки
- •39. Загальна характеристика форми правління
- •40. Монархія та її види.
- •41. Президентська республіка та її основні ознаки.
- •42. Загальна характеристика парламентської республіки
- •43. Президентсько-парламентська республіка
- •44. Парламентсько-президентська республіка
- •45. Загальна характеристика форми державного устрою
- •46. Ознаки унітарної держави
- •47. Загальна характеристика федеративної держави
- •48. Ознаки конфедерації
- •49. Загальна характеристика державно-правового режиму
- •50. Демократичний і політичний режим
- •51. Загальна характеристика авторитаризму
- •52. Тоталітарний політичний режим
- •53. Поняття типології держави
- •54. Типологія держав за формаційним підходом
- •55. Типологія держав згідно цивілізаційному підходу
- •56. Сутність цивілізаційного підходу до типології держав
- •57. Перехідний тип держави
- •58. Поняття політичної системи суспільства та її функції
- •59. Ознаки держави, за якими вона відрізняється від політичних партій як субєктів політичної системи суспільства.
- •60. Структура політичної системи суспільства.
- •60.Структура політичної системи суспільства.
- •61. Держава та політичні партії в політичній системі суспільства.
- •64. Поняття державного апарату та його ознаки.
- •65. Державний орган: поняття, ознаки, види.
- •66. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •67. Державний службовець, посадова особа.
- •68. Державна служба та її види.
- •69. Загальні риси всіх різновидів державних організацій, які входять до складу механізму держави.
- •70. Поділ державної влади.
- •71. Загальна характеристика функцій законодавчої влади
- •72. Принципи діяльності виконавчої влади
- •73. Функції судової влади
- •74. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •75. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •76. Демократія і самоуправління
- •77. Взаємодія громадянського суспільства та держави
- •78.Демократія як форма реалізації народовладдя
- •79. Інститути громадянського суспільства
- •80. Формування концепції громадянського суспільства в Західній Європі
- •82.Становлення громадянського суспільства в Україні
- •83.Загальна характеристика доктрини правової держави
- •84. Розвиток доктрини правової держави вітчизняними вченими
- •85. Поняття і ознаки правової держави
- •86.Правовий захист особи.
- •87.Принцин верховенства права.
- •88.Соціальна держава
- •89.Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •90. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
58. Поняття політичної системи суспільства та її функції
Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм.
До основних елементів структури політичної системи належать:
– держава. Це ядро політичної системи. Вона становить сукупність установ і організацій, що здійснюють управління суспільством. Основні ознаки держави: система органів та установ, які виконують функції державної влади, наявність певної території, права, яке закріплює систему державних норм;
– партії і партійні системи. Партія – це організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування. Визначальними рисами партій є їх місце і роль в політичній системі, внутрішня структура та методи діяльності, соціальна база, ідеологія.
Як правило, в суспільстві функціонують декілька партій. В сукупності вони становлять партійну систему, яка використовує певний механізм та методи в боротьбі за владу.
Історичні типи партійних систем: однопартійна двопартійна, або біпартійна (наявність двох основних партій, влада яких чергується), багатопартійна (наявність декількох партій, які беруть участь і здійснюють реальний вплив на органи державної влади;
– громадські організації і рухи. Це соціальні групи, об'єднані певними інтересами, які не прагнуть до участі в діяльності органів державної влади. Але вони прагнуть контролювати прийняття важливих державних рішень, наприклад питань екології, охорони здоров'я, забезпечення належного рівня народжуваності та якісного стану населення тощо;
– політична свідомість та політична культура, які відображають політичне життя суспільства в поглядах, ідеях, традиціях, уявленнях, правилах та нормах поведінки людини, соціальної групи чи нації;
– засоби масової інформації.
Політична система суспільства покликана виконувати такі функції:
– формування цілей та завдань суспільства;
– розробка програм життєдіяльності суспільства згідно з інтересами керівних верств;
– мобілізація ресурсів суспільства відповідно до певних інтересів;
– забезпечення інтеграції всіх суспільних груп навколо загальних соціально-політичних цілей та цінностей, панівної ідеології та культури;
– розподіл цінностей у суспільстві відповідно до інтересів, насамперед, панівних соціальних груп;
– забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси.
Для політичних систем пострадянських країн характерним є не лише наявність легальних інститутів, а й тіньового елементу в них, тобто конкуруючих структур. Складовими тіньової частини політичної системи є політичні клани, клуби, парламентське лобі, оточення перших осіб держави, "мізкові центри" при них тощо. Сюди можна віднести також нелегальну діяльність легальних установ, політичні інтриги та ігри, таємні функції окремих установ чи посадових осіб, земляцькі стосунки тощо. Загалом, такий стан можна кваліфікувати як наявність справжньої конкуруючої структури всередині політичної системи. За певних умов вона може фактично виконувати функції домінуючої політичної системи і перетворитися на альтернативу легальній політичній системі суспільства.
ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ:
стратегічна – вироблення політичного курсу держави, визначення цілей і завдань розвитку суспільства, забезпечення політичних рішень;
організаційна – організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм;
координаційна – координація окремих елементів суспільства;
легітимізуюча – діяльність, спрямована -на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм;
політико-соціалізуюча – залучення людини до політичної діяльності суспільства;
артикуляційна – формування вимог щодо осіб, які виробляють політику;
агрегаційна – узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення;
стабілізаційна – забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом;
інтеграційна – забезпечення цілісності суспільства.
Функціонування політичної системи зумовлене наявністю відносин з іншими політичними системами.
