- •20. Закономірності виникнення держави
- •21. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •22. Теологічна теорія виникнення держави
- •23. Патріархальна теорія виникнення держави
- •24 Патримоніальна теорія виникнення держави
- •25.Договірна теорія виникнення держави
- •26.Виникнення держави згідно теорії насилля
- •27.Класово-матеріалістична теорія виникнення держави
- •28 .Органічна теорія виникнення держави
- •29. Психологічна теорія походження держави і права
- •30.Поняття на ознаки держави
- •31. Сутність держави
- •32. Державний суверенітет
- •33. Державна влада: поняття та елементи
- •34. Поняття функцій держави
- •35. Класифікація функцій держави
- •36. Внутрішіні функції держави
- •37. Зовнішні функції держави
- •38. Форма держави: поняття та критерії оцінки
- •39. Загальна характеристика форми правління
- •40. Монархія та її види.
- •41. Президентська республіка та її основні ознаки.
- •42. Загальна характеристика парламентської республіки
- •43. Президентсько-парламентська республіка
- •44. Парламентсько-президентська республіка
- •45. Загальна характеристика форми державного устрою
- •46. Ознаки унітарної держави
- •47. Загальна характеристика федеративної держави
- •48. Ознаки конфедерації
- •49. Загальна характеристика державно-правового режиму
- •50. Демократичний і політичний режим
- •51. Загальна характеристика авторитаризму
- •52. Тоталітарний політичний режим
- •53. Поняття типології держави
- •54. Типологія держав за формаційним підходом
- •55. Типологія держав згідно цивілізаційному підходу
- •56. Сутність цивілізаційного підходу до типології держав
- •57. Перехідний тип держави
- •58. Поняття політичної системи суспільства та її функції
- •59. Ознаки держави, за якими вона відрізняється від політичних партій як субєктів політичної системи суспільства.
- •60. Структура політичної системи суспільства.
- •60.Структура політичної системи суспільства.
- •61. Держава та політичні партії в політичній системі суспільства.
- •64. Поняття державного апарату та його ознаки.
- •65. Державний орган: поняття, ознаки, види.
- •66. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •67. Державний службовець, посадова особа.
- •68. Державна служба та її види.
- •69. Загальні риси всіх різновидів державних організацій, які входять до складу механізму держави.
- •70. Поділ державної влади.
- •71. Загальна характеристика функцій законодавчої влади
- •72. Принципи діяльності виконавчої влади
- •73. Функції судової влади
- •74. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •75. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •76. Демократія і самоуправління
- •77. Взаємодія громадянського суспільства та держави
- •78.Демократія як форма реалізації народовладдя
- •79. Інститути громадянського суспільства
- •80. Формування концепції громадянського суспільства в Західній Європі
- •82.Становлення громадянського суспільства в Україні
- •83.Загальна характеристика доктрини правової держави
- •84. Розвиток доктрини правової держави вітчизняними вченими
- •85. Поняття і ознаки правової держави
- •86.Правовий захист особи.
- •87.Принцин верховенства права.
- •88.Соціальна держава
- •89.Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •90. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
57. Перехідний тип держави
Перехідний стан держави, права і суспільства містить у собі кілька можливих варіантів подальшої еволюції соціальної та державно-правової матерії, альтернативу розвитку держави, права і суспільства з того чи іншого шляху.
Наприклад, сучасний перехідний стан України та інших країн містить в собі альтернативу їх розвитку в напрямку творення суспільства, держави і права за зразком і подобою або раннього (дикого) капіталізму, або пізнього («монополістичного») капіталізму, чи соціал-демократизму. Разом з тим вона надає можновладцям, що визначає долі цих країн і народів на даному історичному відрізку часу, можливість вироблення свого власного бачення шляху розвитку держави, права і суспільства з урахуванням історичних та інших традицій своєї країни, рівня розвитку економіки і культури суспільства, можливостей побуту народу, нації чи домінуючих етнічних груп. Наявність реальної альтернативи в перехідний період, можливість справжнього вибору шляху розвитку держави і права визначається багатьма об'єктивними факторами. Серед них: економічні можливості держави та суспільства, співвідношення протиборчих сил, інтелектуальні можливості новоявлених вождів і політичних лідерів, характер ідеологічних установок можновладців і опозиції, їх здатність до компромісів, а також до вироблення спільної концепції розвитку перехідної держави і права, до проведення основних її положень у життя, рівень їхньої політичної гнучкості і ступінь їх ідеологічної зашореності та інше. Ці та інші їм подібні фактори діють в основному на повсякденному політичному, а точніше-політико-прагматичному рівні [11,с.246]. Однак поряд з ними є і друга роду фактори, які проявляються на більш високому, філософсько-історичному, інтелектуальному рівні. Суть їх полягає в тому, що при визначенні шляху розвитку держави і права в перехідний період, при виробленні його концепції за основу беруться не тільки діючі на історично обмеженому відрізку часу і просторі фактори, короткострокові вигоди та інтереси, а й філософські погляди, що стосуються всього історичного процесу розвитку держави і суспільства, а також подання інтелектуальної еліти цієї країни про те, який шлях розвитку держави і суспільства слід прогресивним, а якийсь регресивним. При цьому світоглядному поході «плюс» змінився на «мінус», і навпаки. Те, що прокламовано як прогресивне, стало представлятися як регресивним, а те, що офіційно уявлялося регресивним, стало наполегливо видаватися за прогресивне. Зрозуміло, і в цьому випадку елемент політичного цинізму і кон’юнктури мав місце. Однак стосується, перш за все, інтелектуальної еліти суспільства, що володіє впливом на процесі вибору шляху розвитку суспільства і держави, а також засобами впливу на саму владу. Неминучу значимість при цьому відводиться різного розуміння історичного процесу та соціально-політичного прогресу. Прямолінійне, «хронологічний» розуміння історичного процесу та соціально-політичного, згідно з яким світ, безперервно розвиваючись по висхідному шляху –«історичної» спирала , послідовно рухається від однієї, менш досконалою і прогресивної стадії свого розвитку до іншої, більш сучасною і прогресивною, від рабовласницької суспільно-економічної формації, в рамках якої виникає і розвивається рабовласницьке держави і право, до комуністичної суспільно-економічної формації, в межах якої функціонує вища за своїм типом соціалістична держава і право, - з неминучістю приводить до висновку про те, що соціалістичний шлях розвитку країн являється більш досконалим і прогресивним, ніж капіталістичний шлях розвитку.
