- •20. Закономірності виникнення держави
- •21. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •22. Теологічна теорія виникнення держави
- •23. Патріархальна теорія виникнення держави
- •24 Патримоніальна теорія виникнення держави
- •25.Договірна теорія виникнення держави
- •26.Виникнення держави згідно теорії насилля
- •27.Класово-матеріалістична теорія виникнення держави
- •28 .Органічна теорія виникнення держави
- •29. Психологічна теорія походження держави і права
- •30.Поняття на ознаки держави
- •31. Сутність держави
- •32. Державний суверенітет
- •33. Державна влада: поняття та елементи
- •34. Поняття функцій держави
- •35. Класифікація функцій держави
- •36. Внутрішіні функції держави
- •37. Зовнішні функції держави
- •38. Форма держави: поняття та критерії оцінки
- •39. Загальна характеристика форми правління
- •40. Монархія та її види.
- •41. Президентська республіка та її основні ознаки.
- •42. Загальна характеристика парламентської республіки
- •43. Президентсько-парламентська республіка
- •44. Парламентсько-президентська республіка
- •45. Загальна характеристика форми державного устрою
- •46. Ознаки унітарної держави
- •47. Загальна характеристика федеративної держави
- •48. Ознаки конфедерації
- •49. Загальна характеристика державно-правового режиму
- •50. Демократичний і політичний режим
- •51. Загальна характеристика авторитаризму
- •52. Тоталітарний політичний режим
- •53. Поняття типології держави
- •54. Типологія держав за формаційним підходом
- •55. Типологія держав згідно цивілізаційному підходу
- •56. Сутність цивілізаційного підходу до типології держав
- •57. Перехідний тип держави
- •58. Поняття політичної системи суспільства та її функції
- •59. Ознаки держави, за якими вона відрізняється від політичних партій як субєктів політичної системи суспільства.
- •60. Структура політичної системи суспільства.
- •60.Структура політичної системи суспільства.
- •61. Держава та політичні партії в політичній системі суспільства.
- •64. Поняття державного апарату та його ознаки.
- •65. Державний орган: поняття, ознаки, види.
- •66. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •67. Державний службовець, посадова особа.
- •68. Державна служба та її види.
- •69. Загальні риси всіх різновидів державних організацій, які входять до складу механізму держави.
- •70. Поділ державної влади.
- •71. Загальна характеристика функцій законодавчої влади
- •72. Принципи діяльності виконавчої влади
- •73. Функції судової влади
- •74. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •75. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •76. Демократія і самоуправління
- •77. Взаємодія громадянського суспільства та держави
- •78.Демократія як форма реалізації народовладдя
- •79. Інститути громадянського суспільства
- •80. Формування концепції громадянського суспільства в Західній Європі
- •82.Становлення громадянського суспільства в Україні
- •83.Загальна характеристика доктрини правової держави
- •84. Розвиток доктрини правової держави вітчизняними вченими
- •85. Поняття і ознаки правової держави
- •86.Правовий захист особи.
- •87.Принцин верховенства права.
- •88.Соціальна держава
- •89.Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •90. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
38. Форма держави: поняття та критерії оцінки
Форма держави - це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні.
Структура форми держави - стійка єдність і взаємний зв'язок складових елементів: форма державного правління, форма державно-територіального устрою, форма державного (політичного) режиму.
Форма державного правління - спосіб інституційної організації вищої влади в державі, її поділ між вищими органами (по горизонталі) та їх правове становище (глава держави, парламент, уряд). Ознаки: 1) виражає порядок формування вищих органів державної влади, їх структуру і межі здійснення; 2) характеризує зміст принципу поділу влади між вищими органами; 3) розкриває правовий статус вищих органів державної влади та характер взаємодії з іншими органами влади центрального і місцевого значення та інститутами громадянського суспільства, участь громадян в обранні цих органів.
Форма державно-територіального устрою - спосіб територіальної організації влади в державі (по горизонталі) і співвідношення влади між територіальними частинами, на які вона поділена, і державою в цілому. Ознаки: 1) виражає порядок поділу держави на окремі територіальні частини за певними принципами; 2) характеризує зміст організаційно-управлінської діяльності в цих частинах; 3) встановлює вертикаль взаємодії між центральними, регіональними і місцевими органами влади.
Форма державно-політичного режиму - спосіб політичної організації та здійснення державної влади, виражений через сукупність прийомів, методів і засобів, які використовуються у взаєминах держави із суспільством і особою. Ознаки: 1) визначає порядок взаємодії держави із суспільством і особою, ступінь дотримання принципів верховенства права і народного суверенітету; 2) характеризує стан співвідношення соціально-економічних, правових і організаційних засобів здійснення державної влади (соціально-економічний розвиток, якість життя народу, реальність принципу поділу влади, статусів партій, політичної опозиції, засобів масової інформації, армії, церкви та ін.); 3) установлює сукупність методів підтримки законності та правопорядку в державі, запобігання і врегулювання соціальних, політичних і правових конфліктів (тут режим діє як сугубо державний).
Форма держави — це єдність способів організації державної влади, її устрою і методів здійснення. Форма державного правління — це елемент форми держави, що відображає певний порядок утворення та організації вищих органів влади. Цей елемент характеризує структуру вищих органів влади, порядок їх утворення, розподіл повноважень між ними, принципи взаємодії владних структур у процесі здійснення їх повноважень. Розрізняють дві форми державного правління: республіку і монархію. Монархія (з лат. — єдиновладдя) — це форма правління, за якою вища влада в державі належить одній особі — монарху. Розрізняють абсолютну та обмежену монархії. Абсолютна монархія — це історичний тип монархії, якій властива належність монарху необмеженої влади. Обмежена монархія — це форма правління, що передбачає чітке визначення повноваження монарха. Вона поділяється на конституційну, дуалістичну, теократичну і виборну. 1. Конституційна влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент (Данія, Японія, Швеція). 2. Дуалістична — передбачає двопалатний парламент, верхня палата якого обирається населенням, а нижня призначається монархом. Уряд призначається і контролюється монархом (країни Африки та Близького Сходу). 3. Теократична — значну роль в управлінні державою відіграють релігійні інститути, коли релігійний лідер є одночасно главою держави (Катар, Оман, Ватикан). 4. Виборний глава держави обирається на певний строк, а не престолонаслідуванням (Малайзія, ОАЕ). Республіка — це форма правління, відповідно до якої вища влада належить виборчому органу на певний строк. Розрізняють парламентську, президентську та змішану республіки. Парламентська республіка — проголошення принципу верховенства парламенту, перед яким уряд несе політичну відповідальність за свою діяльність (Фінляндія, Індія, Туреччина, Італія). Президентська — характеризується наявністю глави держави й уряду. Президент призначає уряд, має право накласти вето щодо актів парламенту, за певних обставин може розпустити парламент (США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія). Змішана — поєднує риси президентської та парламентської республік; уряд затверджується парламентом за пропозицією президента, уряд підзвітний президенту та підконтрольний парламенту, президент підписує та обнародує закони, що приймаються парламентом (Україна, Франція).
