Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педагогика,Модуль 1,Симонова Анастасия,1 рус.ан...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
44.91 Кб
Скачать

Практичні заняття до Модулю 1.

Практичне заняття 1 (виконується після вивчення Розділу 1.3.)

Тема: Виховання особистості в колективі

Завдання 1.

а) Заповніть пропуски:

Форма виховання – це зовнішнє вираження процесу виховання.

Існують індивідуальні, мікрогрупові, групові і колективні форми виховання.

Ефективність виховного процесу залежить від форми виховання, що використовується.

Переважно використовуються індивідуальні і мікрогрупові форми виховання.

Їх розповсюдження обумовлено достатньою ефективністю і низькою економічною вартістю педагогічних послуг.

б) Розмежуйте поняття: - група; - колектив; - спільнота.

Колектив— група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються суспільно цінним і особистісно-значущим змістом спільної діяльності. Він є найвищим рівнем розвитку групи, бо в ньому, крім характерної для попередніх трьох видів груп ознаки (особистісна значущість діяльності), з'являється нова — суспільна цінність діяльності. Колектив є ідеальною з погляду суспільства спільнотою. Тому будь-яке суспільство прагне відтворити себе в колективах, які боролися б за втілення його ідеалів і цінностей. Група - поняття більше широке, чим колектив. Група – спільнота, що складається з двох і більше взаємодіючих та взаємовпливаючих один на одного індивідів. Група як обмежена розміром спільність людей, виділяється із соціального цілого за певними ознаками: характер діяльності, соціальна чи класова приналежність, структура, композиція, рівень розвитку. Cпільнота є більш чи менш специфічним варіантом соціальної групи, а принаймні, належить до розряду великих соціальних груп.

Онтологічною підставою виникнення й існування спільноти є наявність специфічно об’єднаної сукупності людських індивідів, між якими усталилася певна спільність, на відміну від інших спільнот або інших сукупностей людей, що не становлять спільноти. У цьому розумінні принципового значення набувають зміст і характер такого єднання, принципи співіснування індивідів, які роблять їх спільнотою.

в) Обґрунтуйте відмінність між: - дифузною групою; - асоціацією; - корпорацією; - колективом.

Дифузна група - це спільність, в якій відсутня згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність, немає спільної діяльності, здатної опосередковувати ставлення її учасників.

Колектив як особливий вигляд контактних груп, безумовно, володіє рядом специфічних соціально-психологічних характеристик, яких позбавлені інші групи, - дифузні, асоціації або корпорації. Корпорації можуть бути диференційовані від колективів. Так, действенная емпатія, характерна, як було показано, для колективу, не властива корпорації, хоча і об'єднуючій членів групи для здійснення узкогруппової мети, але в той же час їх роз'єднуючої, оскільки поведінка індивіда в корпорації мотивується прагненням до особистої вигоди навіть за рахунок невдачі будь-якого іншого її члена. Асоціація - група, в якій відсутня об'єднуюча її спільна діяльність, організація і управління, а ціннісні орієнтації, що опосередковують міжособистісні відносини, проявляються в умовах групового спілкування. Якщо поведінка індивіда в дифузній групі, в якій відсутні загальні цілі і цінності, особливо при операції з відносно незначимим матеріалом, визначається тим, наскільки він взагалі по своїх індивідуально-психологічних особливостях є таким, що вселяється або не вселяється, то в колективі, де міжособові взаємини виявляються опосередкованими вмістом спільною суспільно коштовній діяльності, виявляються інші закономірності.

Завдання 2.

Заповніть таблицю. Позначку “+” поставте там, де знака має місце, “-”, де її немає.

Ознаки

Група

Колектив

Спільна діяльність

Загальна організація

Виборчі органи

Мета

Соціально значима ціль

Співробітництво

Управління

Згуртованість

Загальна відповідальність

Взаємозалежність

Доброзичливість

Взаємодопомога

+ + + +

+ + + + + + + + + +

Завдання 3.

Заповнить таблицю “Учнівський колектив”

Ознаки учнівського колективу

Функції

учнівського колективу

Види учнівських колективів

Стадії розвитку учнівського колективу

Умови успішного функціонування колективу

1.Суспільно значима мета

2.Щоденна спільна діяльність

3.Наявність органів самоврядування

4.Стосунки відповідальної залежності між членами колективу

1.Організуюча

2.Виховна

3.Стимулююча 

1.Класний колектив

2.Самодіяльні організації – колективи художньої самодіяльності

3.Товариства – спортивне, книголюбів та ін. 4.Тимчасові об’єднання для виконання певних видів роботи.

1.Створення колективу

2.Сформування активу

3.Поширення впливу активу на весь колектив

4.Вирішальний вплив громадської думки більшості 5.Самовиховання як вищий тип виховання в колективі

1.Наявність органів самоврядування

2. Зв ’ язок первинного колективу з загальношкільним

3. Спільна суспільно корисна діяльність 4. Відносини взаємної відповідальності 5. Наявність традицій і перспективність в роботі 6. Поступове ускладнення мети і характеру діяльності колективу

Завдання 4.

Сформулюйте систему педагогічних ідей А.С.Макаренка. Оформити результат у виді коротких тез. Наприклад:

  1. Виховання у колективі і через колектив – це центральна ідея його педагогічної системи, червоною ниткою проходить через всю педагогічну діяльність і всі його педагогічні висловлювання. иховання в колективі і через колектив він детально висвітлює в художньо-педагогічних та теоретичних творах. "Марксизм вчить нас, -, писав він, - що не можна розглядати особистість поза суспільством, поза колективом". Він підкреслював, що колектив - частина радянського суспільства: "через колектив кожен його член входить в суспільство".

  2. Традиції - це положення і звички , що приймаються " вже не чистою свідомістю, а свідомою повагою до досвіду старших поколінь, до великого авторитету цілого колективу, який живе в часі". Поняття традиції тісно пов'язане з відповідальністю. Кожен загін має свої традиції, свою історію, заслуги, славу. Склад загону може змінюватися, але загін як колектив залишається тотожним собі. Колектив (загін) завжди відповідальний за свою історію, за свою славу.

  3. Виховання свідомої дисципліни – це завжди вибір поведінки в інтересах колективу, суспільства. Воно є провідною моральною якістю людини. Дисципліна учнів формується всією сумою виховних впливів і є результатом виховання. Водночас час свідома дисципліна виступає необхідною умовою нормального навчання і життя колективу школярів , важливим засобом виховання.

  4. Виховання в праці - Антон Макаренко писав: «Тільки участь у колективній праці дає змогу людині виробити правильне моральне ставлення до інших людей, родинну любов і дружбу до кожного трудящого, обурення і осуд у ставленні до ледаря, до людини, яка ухиляється від праці».

Завдання 5.

Складіть схему “Стадії розвитку колективу” (за А.С.Макаренко)

1 стадія

Створення колективу учнів.

Спочатку колектив лише формується, члени його недостатньо знають один одного, не виявляють ініціативи в діяльності. Ще не сформований його актив.

2 стадія

Поширення впливу активу на весь колектив.

На цій стадії відбувається залучення активістів до керівництва колективом, акцентуючи їх увагу на відповідальності, ініціативі та самостійності. Водночас відбувається залучення пасивних учнів до громадського життя. За правильно організованої роботи актив швидко починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності.

3 стадія

Вирішальний вплив громадської думки більшості.

Більшість дітей з перших днів діє свідомо, активно, а колектив усвідомлює завдання, поставлені перед ним. Педагог допомагає активові здобути авторитет серед учнів, контролює його діяльність. Керівництво колективом відбувається на засадах демократизму, визнанні права колективу самостійно вирішувати питання про заохочення чи покарання своїх учасників, планування роботи, оцінювання поведінки учнів, запровадження системи доручень мікрогрупам учнів, окремим членам колективу.

4 стадія

Самовиховання як вищий тип виховання в колективі.

Кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. У них розвивається інтерес до самовиховання, що переходить у внутрішнє прагнення до вдосконалення особистих якостей, рис характеру.