- •Тема 2. Академічні навички сучасного студента
- •Складіть конспект за планом практичного заняття.
- •Навички активного слухання у навчальному процесі у виші.
- •Техніка читання як важливий компонент культури навчальної діяльності сучасного студента.
- •Основні методи та прийоми роботи з науковою літературою. Виписки. Тези, Конспект. Анотація. Рецензія.
- •Основні методи і прийоми конспектування лекцій, навчальної літератури.
- •2. Складіть есе за темою „Навіщо відвідувати лекції?” Назвіть не менше чотирьох причин.
- •Тема 3. Самоуправління навчальною діяльністю
- •1. Складіть конспект за вказаною темою.
- •3.1. Характеристика основних видів навчальних занять у вищому навчальному закладі.
- •3.3. Послідовність підготовки до семінарського заняття.
- •3.4. Рекомендації з підготовки і складання екзаменів і заліків.
- •Порівняйте вузівський і шкільний навчальний процеси. Що зі шкільного навчального процесу ви б перенесли до вузу?
- •Назвіть якості лектора-оратора, що мають забезпечити, з Вашої точки зору, успіх лекції.
- •Складіть алгоритм підготовки до семінарського заняття.
- •Продовжуємо процес самопізнання. За допомогою тесту запропонованого у додатку до практичного завдання (див. Додаток г) допоможіть собі відповісти на запитання: наскільки Ви уважні?
- •Тема 4: технологія самостійної роботи студентів
- •Складіть конспект за вказаною темою на підставі опрацювання науково-методичної літератури та рекомендацій щодо підготовки рефератів та курсових робіт (Додаток д, е).
- •4.1. Самостійна робота студентів: мета, види.
- •4.2. Основні правила пошуку інформації у бібліотеці та Інтернеті.
- •4.3. Основні вимоги до написання рефератів, курсових робіт.
- •Вимоги до реферату
- •4.4. Оформлення письмових робіт у внз. Загальні правила цитування. Плагіат як соціально-психологічний феномен.
- •Підготуйте таблицю „Студентський плагіат: Pro et contra”. Обсяг – 10 позицій щодо кожного аспекту.
Основні методи та прийоми роботи з науковою літературою. Виписки. Тези, Конспект. Анотація. Рецензія.
Читання наукової літератури відрізняється від читання художньої і, як правило, складається із наступних прийомів.
Загальне знайомство з твором у цілому переглядом його змісту та швидким переглядом книги, статті, рукопису, архівних матеріалів тощо.
2. Читання у порядку послідовного викладання матеріалу з акцентом уваги на найбільш важливі місця тексту.
3. Вибіркове читання матеріалу.
4. Складання конспекту або тез та систематизація зроблених виписок.
5. Оформлення нової інформації на спеціальних картках.
6. Повторне читання матеріалу та співставлення його з іншими джерелами інформації.
7. Обдумування прочитаного матеріалу: його критична оцінка, записи своїх міркувань стосовно прочитаного.
Потрібно пам'ятати, що читання наукової літератури — робота трудомістка, вона потребує виняткової уваги, сконцентрованості. Студенти, молоді вчені — початківці намагаються читати наукову літературу швидко, щоб за мінімальний час отримати максимум інформації. Але цього досягти не вдається, бо спочатку потрібно навчитися читати з розбором, повільно, обмірковуючи суть нових знань та запам'ятовуючи нове. Яких-небудь стандартів з цього приводу немає, бо кожен науковець має свої, індивідуальні риси пам'яті, певний рівень орієнтації в науковому матеріалі.
Важливе значення при роботі з науковою літературою має звичка читати її зосереджено, активно, не відволікаючись. Тільки при такому порядку роботи з книгою можна відносно швидко, продуктивно ознайомитися з новою науковою інформацією, оцінити та засвоїти її.
Накопичення наукової інформації. Найбільш розповсюдженими серед наукових співробітників способами накопичення наукової інформації є записи. Форми цих записів бувають різні, але всі вони мають за мету зберегти на майбутнє якісь дані, відомості тощо. При цьому записи повинні бути зручними для їх використання. Найчастіше застосовуються наступні форми запису наукової інформації:
— записи у вигляді дослівного витягу із зазначенням джерела, автора цитати;
— записи у вільному викладенні з точним збереженням змісту та вказівкою на джерело і авторство;
— конспектування матеріалу з прочитаної книги, статті і т. п.;
— підкреслювання та помітки на полях власної книги, іноді різними кольорами;
— дослівні записи з власним коментарем;
Уміння робити виписки — основа роботи над будь-якою книгою:
навчальне, наукове, довідкове, художньої, найцінніше знаряддя розумової
праці. Виписки допомагають зібрати величезний матеріал, охопити факти,
проаналізувати думки, виявити протиріччя.
Теза — це доказуване або спростовуване положення. На відміну від
виписок, що можуть містити тільки ілюстративний або фактичний
матеріал, тези завжди підтверджуються доказовими міркуваннями. Іншими
словами, ідеї тез повинні бути захищені. Процес складання тез дозволяє
глибоко розібратися в питанні, усебічно продумати його, акумулюючи за
допомогою тез зміст декількох книг, статей. Жодний запис так добре не
допомагає скласти доповідь, запропонувати основний зміст матеріалу для
перегляду опоненту.
Основну вимогу до конспекту відбито вже в його визначенні —
«систематичний, логічно пов'язаний запис, що відбиває суть тексту». Це
одна з основних вимог, пропонованих до конспекту взагалі. Тому не можна
поставити знак рівності між виписками за досліджуваним текстом і його
конспектом. Конспект - універсальний документ, що повинен бути
зрозумілим не тільки його авторові, але й іншим людям, що
ознайомлюються з ним. З цієї ж причини до конспектів можна з успіхом
звертатися через кілька (або багато) років після їх написання.
Анотація – невеликий (10-20 рядків) опис змісту книжки або статті,
що інколи включає їх коротку оцінку. Анотація слугує, в основному, для
орієнтування у пошуках потрібного матеріалу.
Рецензія – коротка оцінка виучуваного матеріалу. У ній дається
виклад суті проаналізованого матеріалу (статті, книги, доповіді, лекції і т.
д.), аналізуються його зміст і форма, відзначаються достоїнства і недоліки,
робиться узагальнення. Оціночні судження в рецензії повинні бути
переконливо аргументовані.
