2.3. Вимоги до якості металевого посуду

Відповідно до вимог ДСТУ та ТУ металевий посуд повинен бути нешкідливим для організму людини та зручним у користуванні.

• Метал і покриття не повинні вступати в хімічну реакцію з продуктами і водою. Арматура і деталі посуду мають бути надійно та симетрично закріплені; кришки - щільно підігнані, легко закривати і відкривати посуд, допускається щілина не більше 2 мм; покриття - рівномірним, міцним, без механічних пошкоджень.

• Дно посуду має бути рівним, на горизонтальній поверхні посуд не повинен хитатися.

• Посуд кожного типу має відповідати додатковим вимогам, викладеним у Державних стандартах і технічних умовах.

Емальоване покриття чавунного та сталевого посуду має бути рівномірним, без здуття, оголення металу, відколів. Товщина емалі - не більше 0,7 мм, емаль - без шкідливих елементів та їх сполук (арсену, фтору, хрому, міді, сурми).

Для сталевого лудженого посуду важливе рівне і герметичне закочування швів, їх пропаювання; з метою зміцнення корпусу в борта виробів має бути закатано дріт; для лудження виробів застосовується олово з нормованим вмістом шкідливих домішок.

Поверхня оцинкованого сталевого посуду повинна бути світлою, покриття - щільним, рівномірним по всій поверхні, товщиною не менше 12 мм, з виразним "морозним" рисунком, без тріщин; цинкове покриття не повинно відшаровуватися при легкому постукуванні дерев'яним молотком.

Поверхня литого посуду має бути чистою, гладкою, без тріщин, мушель, а сама полірована поверхня - блискучою.

Латунний, мельхіоровий та нейзильберовий посуд має бути з покриттям (олово, нікель, срібло, хром) відповідної товщини, без механічних ушкоджень, темних плям, відшарування та сторонніх домішок; декоративні рисунки повинні бути чіткими.

2.4. Маркування, пакування, зберігання

Маркування виробів із металу здійснюють на зовнішньому боці методом таврування або штампуванням.

Металевий посуд маркують на дні. Методом таврування наносять показник ємності та товарний знак підприємства-виробника. Вироби із металів виготовляють із певних марок металів або їх сплавів, а тому на таких виробах обов'язково вказують марку металу. Для литого посуду марку виливають разом із виробом, на ножові вироби, крім того, наносять товарний знак підприємства-виробника. На виробах із нержавіючої сталі, мельхіору і нейзильберу відповідно ставлять тавро "нерж", "мельх", "МНЦ".

У сталевому емальованому посуді маркування наноситься безпосередньо на виріб або на паперову етикетку, закріплену на ньому.

У виробах, що мають кришку, пакувальний папір прокладають між виробом і кришкою. Вироби в індивідуальній первинній упаковці пакують у зовнішню тару. Зовнішньою тарою звичайно служать дерев'яні та картонні ящики й дерев'яні обрешітки. Картонні ящики виготовляють із гофрованого картону.

На тару, в яку запаковані металовироби, оздоблені силікатною емаллю, ставлять попереджувальний знак "Обережно, емаль".

Посуд пакують у гофрокартонну тару або інші пакувальні матеріали за узгодженням зі споживачем.