2.1.3. Пластмаси з модифікованих природних полімерів
У виробництві пластмас Із природних полімерів використовують целюлозу. Целюлозу модифікують азотною кислотою, одержуючи нітроцелюлозу або оцтову кислоту, при цьому отримують ацетилцелюлозу. Складні ефіри целюлози пластифікують спиртовим розчином камфори, додаючи наповнювачі, фарбники, і одержують целулоїд або ацетил целулоїд.
Целулоїд - це твердий, прозорий, напівпрозорий або непрозорий пластик, безбарвний або забарвлений в яскраві кольори, гнучкий і еластичний, стійкій до дії води, нестійкий до дії кислот, лугів і світла. Під дією світла жовтіє, втрачає прозорість, стає крихким. Целулоїд недостатньо морозостійкий, під дією світла і тепла здатний самозайматися. Горить швидко, яскравим полум'ям, виділяє запах горілого паперу і камфори. Використовують целулоїд для виготовлення галантерейних виробів, креслярських приладів, оздоблення акордеонів і баянів.
Ацетолоїд порівняно з целулоїдом більш світло- і вогнестійкий, має більшу механічну і термічну стійкість. Ацетолоїд не горить, у полум'ї іскрить. Використовується для виготовлення кіно- і фотоплівки, для пакування, ізоляції електродеталей, отримання штучних волокон.
Споживні властивості виробів із пластмас формуються в процесі їх виробництва і декорування.
Найпоширенішими засобами формування пластмасових виробів є: пресування, видування, лиття під тиском, екструзія, штампування, каландрування (дивись Додатки).
Пресування здійснюють з допомогою прес-форми, що складається з матриці, пуансону і граничного кільця. Порцію пластмас у вигляді порошку або гранул вносять у матрицю, опускають пуансон, і розчавлена маса заповнює простір між ним і матрицею. Граничне кільце регулює висоту виробу і формує його край. Прес-форму відкривають і з матриці виймають готовий гарячий виріб. На пресованих виробах з пластмас оздоблення дуже чітке, але поверхня виробів не має дзеркального блиску. Пресовані вироби мають просту форму, тобто нижній діаметр менше або дорівнює верхньому .
Видуванням формують вироби з термопластичних пластмас Листові заготовки пластмаси вкладають у форму, що складається з двох частин. У середину форми вдувають гарячий пар, під дією якого пластмаса розм'якшується, прилипає до стінок форми і переймає всі її окреслення. Видувні вироби з пластмас мають складну форму, на дні і стінках помітні сліди у вигляді швів .
Виливання під тиском - найпродуктивніший спосіб виготовлення посуду з термопластичних пластмас . Пластмаса у вигляді гранул, зерен або порошку надходить у нагрітий циліндр ливарної машини, де вона розплавляється, перетворюючись на в'язку масу, і з допомогою поршня впорскується через сопло в роз'ємну прес-форму, де охолоджується і твердіє. Готовий виріб виштовхується з прес-форми.
Вироби, одержані виливанням під тиском, відзначаються складною формою, дзеркальним блиском і наявністю (звичайно зі зворотного боку) слідів ливника у вигляді кола .
Штампування використовують для виготовлення виробів з термопластичних пластмас . Розм'якшену листову заготовку пластмаси вміщують у матрицю прес-форми, а зверху опускають пуансон, який вдавлює пластмасу всередину і формує внутрішні поверхні виробів. Штамповані вироби мають просту форму, нечітке оздоблення, оплавлені грані.
Екструзія використовується для виготовлення з термопластичних пластмас виробів великої довжини, невеликої товщини і складної форми Пластмасу у вигляді порошку або гранул засипають у екструдер, де вона плавиться, і з допомогою шнека безперервно видавлюються крізь літникові отвори, які мають форму майбутнього виробу. Цим способом виготовляють поручні, рейки, плінтуси, труби.
Каландрування використовують для виготовлення плівок і листів із пластмас. Пластмаса у вигляді порошку або гранул подається на завантажувальний столик, звідки надходить у щілину між каландрами, що обертаються в протилежних напрямах, формуючи пластмасу в плівки або листи
