- •Предмет, розділи мовознавства, місце в системі наук, зв'язок з іншими науками.
- •Зв'язок мовознавства з іншими науками
- •Мова і мовлення. Структура і система мови. Основні рівні мови.
- •Основні рівні мовної структури
- •Теорії походження мови.
- •Мова як знакова система. Мовні та немовні засоби комунікації.
- •1. Кинесика
- •1.1. Хода
- •1.2. Поза
- •1.3. Жести
- •1.5. Візуальний контакт
- •Голосові характеристики
- •Дистанція
- •Основні види письма. Види писемності Логографічне письмо
- •Складове письмо
- •Алфавіти
- •Консонантне письмо
- •Консонантно-складове письмо
- •Фонема та її основні функції. Комбінаторні та асиміляційні зміни фонем.
- •Функції фонеми
- •Класифікація фонем.
- •Лексичне значення слова та поняття. Слово як основна одиниця мови.
- •Відношення слово-предмет
- •Загальна предметна віднесеність
- •Конкретна предметна віднесеність
- •Відношення слово-поняття
- •Відношення слово-слово
- •Система значень слів, види лексичних значень.
- •Синоніми, антоніми, омоніми.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Фонетичні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Групи часткових омонімів
- •Стилістична стратифікація словникового складу мови.
- •Типи семантичних змін: звуження, розширення, зміщення (метафора, метонімія).
- •Словотворення та його види.
- •Способи словотвору
- •Способи словотворення в українській мові
- •Граматика та її розділи, граматичне значення слова, граматична форма, парадигма, граматична категорія.
- •Морфологічна структура слова, види морфем.
- •Корневые (корни), обязательные
- •Аффиксальные (аффиксы), необязательные
- •Классификация аффиксов
- •Критерії виділення частин мови.
- •Класифікація речень за метою висловлення, за структурою.
- •Основні члени речення.
- •Типи обставин
- •22. Генеалогічна та типологічна класифікації мов. Поняття про універсалії.
Лексичне значення слова та поняття. Слово як основна одиниця мови.
1) Лекси́чне зна́чення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.
Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово-предмет), поняттєвий (слово-поняття), лінгвальний (слово-слово).
Відношення слово-предмет
Існує в двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність.
Загальна предметна віднесеність
Віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприклад, слово кінь позначає будь якого коня.
Конкретна предметна віднесеність
Віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата. Власні імена мають тільки конкретну предметну віднесеність ( Черкаси, Карпати).Загальні назви у мові мають тільки загальну віднесеність, а в мовленні – як загальну так і конкретну.
Віднесеність слова до предмета називають денотативним значенням. Прикладом до лексичного значення слова є наприклад: за́мок (великий будинок, де раніше жили королеви, що зберігся до нашого часу), або ж замо́к (що вішається то на гаражі, то на погреби тощо). Отже лексичне значення слова може бути багатогранним.
Відношення слово-поняття
Поняття – результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками ( стіл – будь якої форми). Віднесеність слова до поняття називають сигніфікативним значенням. Необхідно розрізняти побутові й наукові поняття. Відмінність між побутовими й науковими поняттями фіксують тлумачні й енциклопедичні словники. В тлумачному вода – прозора рідина, що утворює струмки…, в енциклопедичному – оксид водню, H2O, найпростіша речовина.
Терміни слово і поняття не збігаються: по-перше слово може позначати декілька понять; по-друге, одне поняття може виражатися декількома словами; по-третє, поняття може виражатися сполученням слів. Значення слова є ширшим від поняття. Поняття ж є глибшим від значення.
Відношення слово-слово
Значення слова існує не само по собі, а в певному відношенні зі значеннями інших слів. Близькі і протилежні за значенням слова уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зумовленими. Пор: сир – укр., сыр, творог –рус,. Співвідношення слова з іншими словами в лексичній системі визначається його структурне значення.
2) Слово — это основная единица языка, представляющая собой звук или комплекс звуков, обладающая значением и служащая для наименования предметов, явлений, действий, признаков, количеств, состояний и т. д. Каждое слово имеет: 1) свою звуковую оболочку; 2) определённое морфологическое строение. Из слов складываются словосочетания (красивое платье, иду в школу, много работает) , а из словосочетаний — предложения. С помощью предложений человек выражает свои мысли и общается с другими людьми. Совокупность всех слов русского языка образует его словарный состав. Слово, важнейшая структурно-семантическая единица языка, служащая для наименования предметов, процессов, свойств. В структурном отношении Слово (единица языка) состоит из морфем (в т. ч. и из одной — «там» , «вчера») , от которых отличается самостоятельностью и свободным воспроизведением в речи, и представляет собой строительный материал для предложения, в отличие от которого не выражает сообщения. Основной тип Слово (единица языка) — простые знаменательные Слово (единица языка) («дом» , «хлеб» , «ходить» , «большой» ) — характеризуется: структурной оформленностью (наличие собственного и единого ударения; пограничные звуковые сигналы; невозможность пауз внутри Слово (единица языка) и их возможность между словами; непроницаемость, т. е. невозможность включения других Слово (единица языка) в его состав, и др.) ; семантической идиоматичностью (произвольность связи звукового комплекса с определённым значением) ; автономной номинативной функцией (способность самостоятельно обозначать предметы или явления действительности, с которой связаны воспроизводимость Слово (единица языка) в речи, их изолируемость и способность выступать в качестве минимума предложения).
Денотативне та конотативне значення.
Денотативне значення пов'язане безпосередньо з денотатом - об'єктом визначення. Об'єкти, що їх визначає мовне значення, неоднорідні.
Коннотативне значення - це відносна комунікативна цінність мовної одиниці, яка часто знаходиться поза концептуальним змістом. Наприклад, до коннотативного значення слова woman англійський мовознавець Д.Ліч відносить не лише фізичні, але і психічні і суспільні характеристики (суспільність, материнські інстинкти); їй можуть бути властиві риси, які швидше типові, ніж antics. Penguin Books. Harmondsworth, 1974
Види мотивації слів.
