3.2. Визначення ефективності програми підготовки майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності

В рамках навчального процесу викладачами кафедри практичної психології проведено навчальні тренінги у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи», а автором разом з співробітниками та волонтерами Психологічної служби університету було впроваджено блок спеціальної практичної підготовки, що включало проведення ряду соціально-психологічних тренінгів та волонтерську діяльність під супервізійним супроводом фахівців.

Провівши повторне діагностування професійно важливих якостей психологів до впровадження тренерської діяльності, ми отримала дані, які значно відрізняються від попередніх результатів. Це свідчить про те, що саме соціально–психологічний супровід разом з ефективною учбово–професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню необхідних професійно важливих якостей майбутнього психолога у практиці тренінгу.

Таблиця 3.10

Рівень комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою КОС-2)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
організаторські	2,45	2,59	3,02	3,35	4,30	3,38	4,25	3,32	3,78	4,30	5,25	4,77	7,21	6,25	6,73
комунікативні	3,88	2,30	3,09	4,25	5,05	4,65	4,78	4,30	4,54	4,03	2,25	3,27	5,4	6,5	5,95

Таблиця 3.11

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно після застосування супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	37%	43%	44%	51%	52%
Середній	34%	36%	34%	28%	26%
Низький	29%	21%	22%	21%	22%

Аналізуючи результати за методикою Кос–2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей» після застосування супроводу у студентів 1-5 курсів МНУ ім. В.О. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що рівень комунікативних та організаторських якостей студентів значно виріс.

Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативних та організаторських якостей у всіх курсів під час соціально-психологічного супроводу у вищому навчальному закладі, все ж таки в порівняні із попередніми результатами де переважав низький рівень комунікативних та організаторських якостей, то після застосування супроводу переважає високий та середній рівень розвитку комунікативних та організаторських якостей.

Це говорить про значну ефективність супроводу, який сприяє подальшому розвиткові комунікативних і організаторських якостей в процесі навчання у вишу.

Таблиця 3.11

Рівень креативності студентів-психологів після проведення супроводу (бали)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
бали	1,55	2,85	2,2	2,25	2,80	2,52	2,35	2,85	2,6	3,45	4,25	3,85	4,15	3,95	4,05
Допитливість	4,5	3,20	3,85	3,49	4,7	4,09	4,09	5,2	4,64	4,5	3,2	3,85	4,5	3,8	4,15
Уява	3,84	2,5	6,34	4,2	3,5	3,85	3,4	4,2	3,8	4,2	3,9	3,05	4,7	3,9	,43
Складність	3,25	2,3	2,77	3,6	2,8	6,4	3,2	2,5	3,8	1,6	2,7	1,7	3,5	2,1	2,8
Схильність до ризику	4,05	3,5	3,77	3,39	4,3	3,84	4,3	3,5	4,7	5,3	4,9	5,1	4,7	4,5	4,6

Таблиця 3.12

Показники креативності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	35%	38%	39%	38%	36%
Середній	34%	35%	37%	39%	37%
Низький	31%	27%	24%	23%	27%

Аналізуючи результати. Можна сказати, що до впровадження супроводу був виявлений низький рівень креативності студентів. Після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено високий та середній рівень допитливості.

Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, значно мотивовані на самостійне вивчення нового,спрямовані на пошук різних можливостей вирішення завдань.

Студенти зорієнтовані на пізнання складних явищ, не прагнуть уникати важких завдань, частіше почали проявляти наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку, загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах змінився на високий та середній.

Дані показники свідчать про те, що застосування психологічного супроводу є ефективним і сприяє розвиткові професійно важливих якостей необхідних сучасному професіоналу. Дана система підготовки фахівців психологічної сфери здатна, таким чином, сформувати креативну особистість.

Аналізуючи отримані результати, можна сказати, ми знайшли самий оптимальний варіант. А саме, для підвищення ефективності і власної конкурентоспроможності ми організували такий освітній простір, об’єднавши соціально-психологічний супровід з навчальним процесом, що дало змогу сформувати і значно підвищити рівень професійно важливих якостей.

Упровадження супроводу, формування орієнтовного образу психолога–професіонала у вищому навчальному закладі, на базі психологічної служби ВНЗ надає можливість не лише поінформувати учасників про професійно важливі якості, а й розвинути їх студентам. Підвищити здатність до пошуку внутрішніх ресурсів для позитивної самооцінки себе, як професіонала; поглибити свої знання про професійно – значимі якості і покращити сприйняття себе як майбутнього спеціаліста –психолога.

Поєднання навчального процесу і соціально–психологічного супроводу можна оцінювати ефективними, оскільки під час проведеної роботи здійснена корекція і рівень професійно важливих якостей значно покращився.

Загалом, розроблені заняття значно покращили рівень професійно важливих якостей необхідних психологу-професіоналу у професійній діяльності, про що свідчать результати повторного діагностування.

Таблиця 3.13

Рівень рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою А.В.Карпова)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Стени	4,35	2,69	3,52	4,44	3,30	3,87	5,48	4,70	5,09	5,69	4,70	5,19	8,97	7,2	8,08

Таблиця 3.13

Показники рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	33%	36%	33%	44%	48%
Середній	45%	44%	49%	33%	37%
Низький	22%	20%	18%	23%	15%

Аналізуючи результати за методикою А.В.Карпова «вимірювання рівня рефлексивності» студентів 1–5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення після впровадження супроводу, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивних якостей студентів властивий 22 % першокурсникам, 20 % другокурсникам, 18% третьокурсникам, 23 % четвертокурсникам і 15 % п’ятикурсникам. Середній рівень рефлексивних якостей виявлено у 45 % першокурсників, 44 % другокурсників, 49 % третьокурсників, 33 % четвертокурсників та 37 % п’ятикурсників. Високий рівень рефлексивних якостей мають 33 % першокурсників, 36 % другокурсників, 33 % третьокурсників, 44 % четвертокурсників та 48 % п’ятикурсників.

За отриманими даними ми бачимо, що у переважної більшості студентів, у тому числі і п’ятикурсників, рівень рефлексивних якостей значно підвищився, що указує на ефективність соціально-психологічного супроводу у формуванні необхідного рівня рефлекcивності протягом навчання.

Таблиця 3.14

Рівень організаційних та управлінських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою «Діагностика функціонально-рольових позицій в управлінській команді»)

Шка ли	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Голова	10,05	9,17	9,61	8,77	8,57	8,67	10,9	10,4	10,65	9,25	8,35	8,8	12	11	11,5
Генератор ідей	8,42	8,32	7,83	9,05	6,59	7,82	8,5	6,5	7,5	9,26	8,31	8,7	10	9	9,5
Оцінщик	8,45	7,77	8,11	6,35	8,24	6,83	7,53	9,5	7,9	8,9	6,45	7,6	9,5	8,63	9,06
Організатор групи	6,92	6,53	6,72	7,70	8,50	8,1	8,07	4,2	2,77	9,12	8,23	8,67	18,3	17,5	17,9
Організатор роботи	9,17	9,23	8,69	7,41	7,54	6,55	7,04	4,5	3	10,24	9,30	9,77	12	11	11,5
Дослідник ресурсу	7,21	8,11	8,64	8,52	9,35	8,86	9,10	7,8	6,75	8,30	7,29	7,79	11	9,7	10,3
Завершувач	8,55	7,35	7,95	8,82	10,05	9,17	9,61	6,55	5,72	12,05	11,34	11,6	13	12	12,5
Форму-вач	7,73	7,45	7,59	8,33	10,02	8,86	9,43	10,3	8,5	9,28	8,25	8,7	9,5	8,2	8,8

Таблиця 3.15

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів після впровадження супроводу (у %)

Шкали	Етапи учбово-професійної діяльності
Голова	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	59%	49%	81%	55%	33%
Формувач	37%	35%	41%	48%	35%
Генератор ідей	25%	19%	35%	27%	29%
Оцінщик	24%	19%	19%	17%	57%
Організатор роботи	22%	29%	23%	35%	12%
Організатор групи	12%	23%	25%	23%	32%
Дослідник	12%	27%	12%	15%	15%
Завершувач	15%	21%	13%	15%	12%

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що у студентів-психологів під час супроводу у вищому навчальному закладі кількість чоловік, виконуваних ролей значно підвищилась почали. Дані свідчать про те, що студенти виконують майже всі свої ролі у групі активно, а це означає, що студенти стали значно краще володіти потрібними якостями в повній мірі. Група стала значно ефективнішою у виконанні поставлених учбово–професійних задач ніж раніше.

Таблиця 3.16

Рівень саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу ( за методикою діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Загальні показники	3,89	3,02	4,45	3,92	3,60	3,76	3,95	3,5	3,72	6,5	4,5	5,5	7,05	5,4	6,22

Таблиця 3.17

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	30%	44%	49%	53%	55%
Середній	43%	35%	35%	33%	32%
Низький	27%	21%	16%	14%	13%

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень саморегуляції та самоконтролю студентів після провадження супроводу властивий 27 % першокурсникам, 21 % другокурсникам, 16 % третьокурсникам, 14 % четвертокурсникам і 13 % п’ятикурсникам.

Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 43 % першокурсників, 35 % другокурсників, 35 % третьокурсників, 33 % четвертокурсників та 32 % п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 30 % першокурсників, 44 % другокурсників, 49 % третьокурсників, 53 % четвертокурсників та 55 % п’ятикурсників. З отриманих даних бачимо, що не сформовані на належному рівні саморегуляція та самоконтроль у студентів-психологів.

Можна стверджувати, що рівень саморегуляції та самоконтролю студентів був низьким, а після проведення супроводу змінився: став значно вищим. Прослідковується у студентів переважно високий та середній рівень саморегуляції та самоконтролю, що відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і свідчить про ефективність проведеної роботи над подальшим розвитком цих професійно важливих якостей.

Таблиця 3.18

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
бали	4	2,5	3,25	4,05	2,30	3,17	4,34	2,03	3,18	4,27	3,36	3,82	7,39	6,45	6,92

Рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою Н.М.Пейсахова)

Таблиця 3.19

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	44%	51%	50%	57%	59%
Середній	34%	35%	37%	29%	25%
Низький	22%	14%	13%	14%	16%

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів після застосування соціально-психологічного супроводу значно покращився.

Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 22 % першокурсникам, 14 % другокурсникам, 13 % третьокурсникам, 14 % четвертокурсникам і 16 % п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 34 % першокурсників, 35 % другокурсників, 37 % третьокурсників, 29 % четвертокурсників та 25 % п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 44 % першокурсників, 51 % другокурсників, 50 % третьокурсників, 57 % четвертокурсників та 59 % п’ятикурсників.

У студентів різних курсів ми спостерігаємо, що переважа високий та середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю, що повністю відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфері.

Таблиця 3.20

Рівень емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу ( за методикою І.М.Юсупова)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
бали	42	37	39,9	85,76	74,43	80,09	90	80,1	85,05	84,52	72,79	78,65	75	68	71,5

Таблиця 3.21

Показники емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	22%	23%	23%	17%	19%
Середній	57%	59%	61%	66%	70%
Низький	21%	18%	16%	17%	11%

А це свідчить про ефективність проведеної роботи, яка вплинула і змогла змінити отримані раніше результати.

За отриманими експериментальними даними констатуємо, що після застосування супроводу у студентів майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності виявлено середній рівень розвитку професійно важливих якостей, який став переважаючим в порівняні з попередніми даними.

Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 21 % першокурсникам, 18 % другокурсникам, 16% третьокурсникам, 17 % четвертокурсникам і 11 % п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 57 % першокурсників, 59 % другокурсників, 61 % третьокурсників, 66 % четвертокурсників та 70 % п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 22 % першокурсників, 23 % другокурсників, 23 % третьокурсників, 17 % четвертокурсників та 19 % п’ятикурсників.

З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-психологів мають середній рівень емпатії та сензитивності, причому, у всіх курсів, – це говорить про те, що психолог може повністю професійно надавати допомогу іншим, маючи такий рівень емпатії.