Структура тренінгу емоційної саморегуляції та самоконтролю майбутніх психологів

Перший блок. Знайомство

Заняття 1. Формування уявлення про емоційну саморегуляцію та самоконтроль

Заняття 2. Тренінг виявлення рівня емоційної саморегуляції та самоконтролю

Другий блок. Формування професійно важливих якостей

Заняття 1–2. Розвиток уміння емоційної саморегуляції

Заняття 3–4. Розвиток уміння емоційної самоконтролю

Третій блок. Відпрацювання професійно важливих якостей

Заняття 1–2. Тренінг відпрацювання та закріплення якостей емоційної

саморегуляції та самоконтролю

Концепція тренінгу рефлексивних якостей

В основу концепції тренінгу рефлексивних якостей майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти сформувати необхідні професійно важливі якості для успішної побудови учбово–професійної діяльності.

Після тренінгу його учасники повинні вміти застосовувати отримані знання та уміння в своїй учбово–професійній діяльності.

Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми формування професійно важливих якостей таких як рефлексивні якості в умовах вузівського навчання.

Мета тренінгу полягає у створенні сприятливих умов для формування важливих професійних якостей, таких як рефлексивні якості під час навчання у ВНЗ, у результаті якої студент почне самостійно використовувати набуті знання та уміння в професійній діяльності.

Основними завданнями тренінгу:

Для тренерів:

–створення комфортних умов для роботи;

–з’ясування рівня професійно важливих якостей учасників;

–ознайомлення з необхідністю оволодіння професійно-важливими якостями психологу як майбутньому фахівцю;

–створення тренінгових ситуацій, які для свого вирішення потребують розвинених на належному рівні рефлексивних якостей;

–аналіз отриманих результатів;

–закріплення отриманих навиків під час тренінгу та підбиття підсумків проведеної роботи.

Для учасників:

– осмислення поняття «рефлексивні якості»;

– усвідомлення своїх потреб;

– виявлення рівня розвитку рефлексивних якостей у себе;

– формування та розвиток цих якостей у себе;

– розвиток здатності розуміти себе, свої вчинки, поведінку;

– можливість поглянути на себе зі сторони;

– застосування набутих знань та умінь в учбовій та професійній діяльності.

Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких ознак:

– згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;

– стабільний емоційний фон учасників;

– інтерес і активну участь у тренінгових заняттях;

– наявність чітких цілей і життєвих перспектив;

– наявність проекту власного професійного становлення;

– наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;

– мотивація реалізації власного проекту;

– підвищення навчальної мотивації;

– включеність в роботу;

– активна соціальна та громадська діяльність;

– здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.

Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. та з трьох змістовних блоків:

Перший блок – встановлення атмосфери довіри між тренером та учасниками, що сприяє ефективності тренінгу.

Другий блок – інформування учасників про рефлексивні якості, усвідомлення їх важливості в процесі професійної діяльності. Розвиток рефлексивних якостей застосовуючи спеціальні ситуації, які для свого рішення вимагають спеціальних умінь.

Третій блок – аналіз отриманих результатів, закріплення отриманих знань та умінь, підбиття підсумків, завершення тренінгу.

Впровадження нами саме таких тренінгових технологій до складу яких входять соціально-психологічні тренінги сприяє формуванню психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, розвитку адаптивності, комплексу професійно важливих якостей, якими має володіти майбутній психолог до впровадження тренінгової діяльності.

Психологічна служба має можливість здійснювати соціально-психологічний супровід молодих спеціалістів на стадії адаптації, що слугує включення їх у професійне співтовариство як активних суб’єктів розвитку професії.

Отже, соціально–психологчні тренінги спрямовані на вироблення вмінь та способів дій у практичних ситуаціях, а це дає розвиток індивіду як суб’єкту діяльності, розширення його набору поведінкових моделей, аналогових схем і набуття вмінь користуватись професійно важливими якостями відповідно до ситуації.