Завдання 18.1

У разі, якщо активи перевищують вартість власного капіталу (як пасиву), такий показник свідчить про позитивний розвиток підприємства з погляду акціонерів. Перевищення зобов'язань величини активів є наслідком погіршення діяльності підприємства.

Позиковий капітал – це капітал, який залучається підприємством на умовах позики. Це зобов'язання, що відрізняються від власного капіталу, тобто зобов'язання, які мають бути погашені в установлені терміни і за умов, передбачених способами фінансування. Позиковий капітал мобілізується з метою фінансування підприємства додатково до ресурсів, що забезпечуються власним капіталом. Кошти, залучені як позика, мають важливе значення у забезпеченні діяльності суб'єктів господарювання.

Власний і позиковий капітал мають різну структуру. Так, власний капітал охоплює такі основні елементи: статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Кожен з них має різні джерела фінансування. Додатковий капітал – це капітал, який залучається як додатковий до статутного. Величина такого капіталу (як і статутного фонду) відображається в пасиві балансу як частина власного капіталу і змінюється тільки у разі проведення певних операцій, передбачених статутом. У складі додаткового капіталу можна виокремити окремі складові: емісійний дохід, дооцінка активів, вартість безкоштовно отриманого майна та ін.

Під емісійним доходом розуміють дохід, отриманий акціонерним товариством шляхом продажу акцій за цінами, вищими за їх номінальну вартість. Емісійний дохід може бути отриманий навіть до початку господарської діяльності підприємства, в процесі його заснування та первинного розміщення акцій. Тому правильнішим буде відносити такі надходження не до доходу, а до додаткового капіталу, оскільки надлишковий капітал (емісійний доход) – це надходження, які отримує підприємство за рахунок того, що інвестори оцінюють його активи та їх капіталізацію за більш високою вартістю відносно величини статутного капіталу.

Резервний капітал – це капітал, який формується на підприємстві з метою фінансування можливих збитків. За рішенням власників і менеджерів для забезпечення діяльності підприємства за умов виникнення кризових ситуацій можуть створюватися резервні фонди, джерелами фінансування яких є чистий прибуток підприємства. Такі фонди мають формуватися у розмірах, визначених установчими документами акціонерного товариства. Відповідно до вимог законодавства України на кожному підприємстві в обов'язковому порядку створюється резервний капітал. Його обсяг має бути не менше 25% від величини статутного капіталу. Формується він шляхом щорічних відрахувань в цей фонд у розмірі не менше ніж 5% від чистого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток – це прибуток підприємства, який залишається після виплати податків, процентів і дивідендів кредиторам і акціонерам. Він формується як за рахунок прибутку, що залишився після перерахованих виплат у звітному періоді, так і залишку невикористаного прибутку за попередні роки. Нерозподілений прибуток використовується з метою формування фондів погашення позикового капіталу, придбання основних засобів, поповнення оборотних активів, оплати рахунків дебіторів, проведення інвестиційної діяльності (довгострокових і короткострокових фінансових вкладень), формування фондів економічного стимулювання тощо.