8Поняття, порядок встановлення та підтвердження тимчасової втрати працездатності.

Ще одним соціальним ризиком є тимчасова непрацездатність особи. Вона передбачає неспроможність особи здійснювати трудову діяльність внаслідок короткотривалих обставин об'єктивного характеру.

Юридичні факти, що зумовлюють тимчасову непрацездатність громадянина, можна поділити на три групи.

До першої групи входять обставини, що зумовлюють фізичну нездатність особи виконувати трудові обов'язки. Сюди належать:

1) хвороба особи (загальне або професійне захворювання);

2)  травма, що пов'язана або не пов'язана з нещасним випадком на виробництві;

3) вагітність та пологи.

До другої групи належать обставини, що зумовлюють неможливість виконання роботи через необхідність догляду за іншим членом сім'ї, а саме:

1) за хворою дитиною;

2) за хворим членом сім'ї;

3) за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

4) за дитиною до трьох років.

Останню групу складають обставини, викликані певними діями державних органів. Прикладом може бути тимчасова непрацездатність особи внаслідок карантину, що накладається органами санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка була затверджена Наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 р.

Основним документом, що засвідчує тимчасову непрацездатність особи, є листок непрацездатності. Він видається лікуючим лікарем державних і комунальних закладів охорони здоров'я; стаціонарів протезно-ортопедичних підприємств системи Міністерства праці та соціальної політики України, туберкульозних санаторіїв, а також фельдшером у місцевостях, де відсутній лікар чи на плаваючих суднах. Не мають права видавати листки непрацездатності лікарі туристичних баз, станції швидкої медичної допомоги, санітарно-профілактичних закладів, закладів судово-медичної експертизи, станцій переливання крові, приватних закладів охорони здоров'я тощо.

Листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності МСЕК. Лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів (з наступним продовженням до 10 календарних днів) або спільно із завідувачем відділення — до ЗО днів. Лікарсько-консультативна комісія продовжує листок непрацездатності надалі з періодичністю комісійного огляду хворого не рідше одного разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається за весь період стаціонарного лікування, а в разі протезування в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства листок непрацездатності видається на час протезування та проїзду до стаціонару і назад.

У разі тимчасової непрацездатності громадянам, які шукають роботу, і безробітним, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки, а також особам, які про ходять обстеження в лікувально-профілактичних закладах за направленням військових комісаріатів, видається довідка довільної форми.

Листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною жінкою з ЗО тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного для пологів і 56 — після); для жінок, які належать до І-ІУ категорії постражда-лих внаслідок аварії на ЧАЕС — з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів.

Якщо жінка не перебувала під наглядом з приводу вагітності до дня пологів, листок непрацездатності видається з дня пологів на період тривалості післяпологової відпустки (на 56 календарних днів).

У разі передчасних пологів до ЗО тижнів вагітності, якщо жінка виписується з живою дитиною, листок непрацездатності видається лікувально-профілактичним закладом, де відбулись пологи, на 140 календарних днів (70 днів — у випадку смерті дитини).

У зв'язку з операцією штучного переривання вагітності листок непрацездатності видається за бажанням жінки на З дні з урахуванням дня операції. У випадках переривання вагітності з інших причин (за медичними або соціальними показаннями) листок непрацездатності видається з дня госпіталізації жінки на весь період непрацездатності.

Для догляду за хворим членом сім'ї листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному з працюючих членів сім'ї або іншій особі, що фактично здійснює догляд. Термін листка непрацездатності залежить від суб'єкта, за яким здійснюється догляд:

—  для догляду за дорослим членом сім'ї та хворою дитиною, старшою 14 років при лікуванні в амбулаторно-профілактичних умовах — до 3 днів (як виняток, за рішенням ЛКК — до 7 календарних днів);

— для догляду за хворою дитиною до 14 років — не більше 14 календарних днів; якщо дитина постраждала внаслідокаварії на ЧАЕС — на весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування; на двох і більше дітей, які хворіють, одночасно видається один листок непрацездатності;

—  у разі стаціонарного лікування: дітей віком до 6 років — весь період перебування в стаціонарі разом з дитиною; важкохворих дітей 6-14 років — період, коли дитина потребує індивідуального догляду (про це видається довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу);

— у разі хвороби матері (опікуна, іншого члена сім'ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до З років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років) — період, коли вона за висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною.

Якщо мати або інша працююча особа, яка доглядає за хворою дитиною, перебуває у цей час у щорічній відпустці, відпустці у зв'язку з навчанням або у творчій відпустці, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи без збереження зарплати, листок непрацездатності видається з дня, коли ця особа стане до роботи.

На період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і які перебували в контакті з інфекційними хворими або є бактеріо-носіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС.