2. Проблеми з виплати заробітної плати в україні та аналіз законодавства, що регулює контрактну систему оплати праці.

2.1. Аналіз виплати заробітної плати в Україні з 2011 по 2014 роки.

Протягом 2013 р. в економіці України спостерігалася тенденція зростання рівня заробітної плати, водночас темпи її росту були найнижчими за останні 4 роки.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ, організацій (надалі – підприємства) у 2013 р. порівняно з 2012 р. зросла на 7,9% і становила 3265 грн., що у 2,6 раза вище рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що діяли у грудні 2013 р. (1218 грн.). Динаміку номінальної заробітної плати найманих працівників за останні 5 років характеризують дані, наведені у таблиці 2.1.

Табл. 2.1.

Динаміка номінальної заробітної плати найманих працівників

	Нараховано в середньому						Довідково: номінальні доходи населення у % до поппереднього року
	за місяць				за оплачену годину, грн.
	штатному працівнику		працівнику в еквіваленті повної зайнятості, грн.
	грн.	у % до попереднього року
2009 р.	1906	105,5	2064	12,90		105,8
2010 р.	2239	120,0	2389	14,91		123,1
2011 р.	2633	117,6	2765	17,30		113,6
2012 р.	3026	114,9	3171	19,83		111,1
2013 р.	3265	107,9	3423	21,43		х

Серед чинників, що вплинули на зростання заробітної плати, слід зазначити підвищення рівня використання робочої сили, зокрема, зменшення майже на третину кількості працівників, які знаходились у вілпустках без збереження заробітної плати.

Одним із основних важелів політики держави у сфері оплати праці у 2013 р. залишалося підвищення в законодавчому порядку соціальних гарантій – мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. У 2013 р. мінімальний рівень оплати праці, що дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, підвищився з 1147 грн. у січні до 1218 грн. у грудні.

Проте порівняно з відповідними стандартами Євросоюзу мінімальна заробітна плата в Україні була значно нижчою і становила в середньому за рік 109 єврою Для порівняння варто навести цей показник за законодавством окремих держав-членів ЄС, які віднесені Євросаттос до третьої умовної категорії країн за рівнем мінімальної гарантованої заробітної плати у 2013 р.: у Румунії – 158, Болгарії – 159, Латвії – 287, Литві – 290, Чехії – 312, Естонії – 320, Угорщині – 355, Словаччині – 338, Польщі – 393 євро.

Приріст заробітної плати у 2013 р. зафіксовано в усіх сферах діяльності, як у виробничій, зокрема на підприємствах з виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (на 17,9%), сільського господарства (на 12,1%), виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності (на 10,7%), виробництва основних фармацевтичних продуктів та фармацевтичних препаратів (на 10,1%), сфери послуг, а саме: в операціях з нерухомим майном (на 17,0%), водопостачанні; каналізації, поводженні з відходами (на 11,7%), оптовій і роздрібній торгівлі; ремонті автротранспортних засобів і мотоциклів (на 11,3%), так і в установах та організаціях, що фінансуються переважно за рахунок бюджетних коштів (на 6,7-13,8%): освіти, охорони здоров’я, державного управління й оброни; обов’язкового соціального страхування і мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (див. Додаток А).

Продовжує спостерігатися міжгалузева диференціація в рівнях оплати праці. Найбільш оплачуваними в країні у 2013 р. були працівники авіаційного транспорту, фінансових установ та сфери інформації та телекомунікацій, а серед промислових видів діяльності – підприємств із добування кам’яного та бурого вугілля, виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря: розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній по економіці в 1,4-3,2 рази.

Разом із тим рівень оплати праці у закладах охорони здоров’я залишається більш ніж на чтверть нижчим за середній показник по економіці, в освіті – на 17,3% менше. У цілому 5,8% працівників охорони здоров’я і 5,4% освітян отримують заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи. Рік тому ці показники становили відповідно 5,1% та 5,6%.

Одним із важливих індикаторів стану рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. У середньому за 2013 р. порівняно з 2012 р. індекс реальної заробітної плати становив 108,2%, а впродовж року (грудень 2013 р. до грудня 2012 р.) – 106,7%, див. таблицю 2.2.

Табл. 2.2.

Динаміка реальної заробітної плати

	Індекс реальної заробітної плати, %
	грудень до грудня попереднього року	до попереднього року	2013 р. до відповідного року
2009 р.	99,1	90,8	148,3
2010 р.	110,5	110,2	134,5
2011 р.	111,0	108,7	123,8
2012 р.	111,1	114,4	108,2
2013 р.	106,7	108,2	х

Серед регіонів показник індексу реальної заробітної плати у 2013 р. коливався від 106,1% у Полтавській області до 111,5% у Рівненській.

Упродовж 2013 р. зберігалася тенденція щодо зменшення обсягу заборгованості із виплати заробітної плати, яка намітилася у 2010 р. Так, загальна сума боргу зменшилась у 2010 р. на 255,3 млн. грн., у 2011 р. – на 240,7 млн. грн., у 2012 р. – на 83,7 млн. грн., а у 2013 р. – на 85,5 млн. грн. і на 1 січня 2014 р. становила 808,2 млн. грн. Зміна заборгованості з виплати заробітної плати зображена на рис. 2.1.

Рис. 2.1.

Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати

Обсяг невиплаченої заробітної плати на початок січня 2014 р. дорівнював 2,2% фонду оплати праці, нарахованого за грудень 2013 р., у січні 2013 р. – 2,5% відповідно. У регіональному розрізі найвищим рівень такого співвідношення був у Київській (11,1% фонду оплати праці), Кіровоградській (5,7%), Миколаївській (5,5%) та Сумській (5,2%) областях, а найнижчим – у Чернівецькій області (0,03%).

Динаміка показника впродовж 2013 р. була неоднозначною: зростання упродовж січня-лютого, що є типовим явищем для початку року, і поступове зменшення суми боргу до кінця року з незначними коливаннями. Динаміку заборгованості з виплати заробітної плати ілюструє рис. 2.2.

Рис 2.2.

Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати у 2013 році

Упродовж 2013 р. сума невиплаченої заробітної плати зменшилася майже у всіх регіонах України, найсуттєвіше – у Донецькій (на 57,5 млн. грн.), Луганській (на 25,1 млн. грн.), Сумській (на 21,4 млн. грн.) областях та м. Києві (на 43,8 млн. грн.). Виключення становили Київська, Миколаївська області та м.Севастополь, де сума боргу зросла на 146,4 млн. грн., 8,4 млн. грн. та 0,2 млн. грн відповідно.

Зменшення загального обсягу невиплаченої заробітної плати відбулося на усіх видах підприємств, про що свідчать дані, наведені в таблиці 2.3.

Табл. 2.3.

Динаміка зменшення невиплаченої заробітної плати на усіх видах підприємств

	2012 р.	2013 р.	2014 р.
			усього	У % до
				2013 р.	Підсумку
Усього	977,4	893,7	808,2	90,4	100,0
у тому числі
Економічно активні підприємства	436,1	451,0	438,4	97,2	54,2
підприємства-банкрути	492,3	391,8	333,1	85,0	41,2
економічно неактивні	49,0	50,9	36,7	72,1	4,6

Протягом 2013р. заборгованість працівникам економічно активних підприємств зменшилася на 2,8% (на 12,6 млн. грн.) і на 1 січня 2014р. становила 438,4 млн. грн., або 54,2% від загальної суми боргу.

Зменшення суми невиплаченої заробітної плати у 2013р. спостерігалось більше ніж у половині видів економічної діяльності (див. Додаток Б). Найвагоміше зменшення заборгованості зафіксовано на економічно активних підприємствах промисловості (на 113,1 млн. грн.), здебільшого за рахунок металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання (на 48,7 млн. грн.), виробництва електричного устатковання (на 24,7 млн.грн.), виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 17,6 млн.грн.), будівництва (на 29,4 млн.грн.).

У регіональному розрізі зменшення (на 0,3–406,5 млн. грн.) суми боргу економічно активних підприємств спостерігалось у 19 регіонах. У решті областей відбулося зростання показника (див. Додаток В).

На 1 січня 2014р. вчасно не отримали заробітну плату 57,1 тис. осіб, що становить 0,6% від середньооблікової кількості штатних працівників, охоплених спостереженням. Рік тому ці показники становили відповідно 113,0 тис. осіб та 1,1%. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 7677 грн., що майже вдвічі перевищує середньомісячну заробітну плату за 2013р.

Серед регіонів найбільша питома вага працівників, яким не виплачено заробітну плату, зафіксована в Миколаївській (1,5% від середньооблікової кількості штатних працівників регіону), Харківській та Львівській (по 1,3%), Сумській та Луганській (по 1,0%) областях. Найменшою частка таких працівників була в Дніпропетровській (0,03%) та Чернівецькій (0,04%) областях.

Розмір заборгованості з виплати заробітної плати працівникам окремих видів діяльності наведено у таблиці 2.4.

Табл. 2.4.

Розмір заборгованості з виплати заробітної плати працівникам окремих видів діяльності

	Кількість працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату, на 1 січня 2014 р.			Сума боргу в середньому на одного працівника, якому не виплачено заробітну плату, грн.
	тис. осіб	у % до середньооблікової кількості штатних працівників
Усього	57,1	0,6	7677
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	1,7	0,3	4524
Промисловість	26,2	1,0	4682
Будівництво	4,3	1,5	5648
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	10,0	1,2	18440
Освіта	1,2	0,1	3024
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	1,8	0,2	2203

Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, протягом 2013р. зменшилася на 15,0% і на початок 2014р. становила 333,1 млн.грн. У Запорізькій, Полтавській та Кіровоградській областях частка боргу цих підприємств перевищувала 70% від загальної суми заборгованості регіону, а в Сумській області становила 82%.

Сума заборгованості на економічно неактивних підприємствах на початок січня 2014р. становила 36,7 млн.грн. Якщо в цілому по країні на цю категорію підприємств припадає 4,6% від загальної суми боргу, то ситуація в регіонах значно різниться. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Житомирської (18,3% від загальної суми боргу в регіоні) та Вінницької (15,9%) областей. Здебільшого це підприємства промисловості та професійної, наукової та технічної діяльності, на які припадає більше половини загальної суми боргу цієї категорії підприємств.

Протягом І півріччя 2014 р. зберігалася тенденція зростання рівня заробітної плати, проте нижчими темпами, ніж у попередні роки.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за січень–червень 2014р. порівняно з відповідним періодом 2013р. зросла на 5,3% (проти 9,1% у І півріччі 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р.) і становила 3368 грн., що у 2,8 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (1218 грн.).

Динаміку номінальної заробітної плати найманих працівників у І півріччі 2012–2014рр. характеризують дані, наведені у таблиці 2.5.

Табл. 2.5.

Динаміка номінальної заробітної плати найманих працівників у І півріччі 2012-2014 рр.

	Нараховано в середньому
	за місяць			за оплачену годину, грн.
	штатному працівнику		працівнику в еквіваленті повної зайнятості, грн.
	грн.	у % до відповідного періоду попереднього року
І півріччя 2012 р.	2933	116,9	3082	19,20
І півріччя 2013 р.	3199	109,1	3366	21,96
І півріччя 2014 р.	3368	105,3	3561	23,31

Зростання рівня заробітної плати зафіксовано майже в усіх видах економічної діяльності, зокрема у сфері з надання інших видів послуг (на 21,6%), професійній, науковій та технічній діяльності (на 15,7%), операціях з нерухомим майном (на 12,7%), наземному і трубопровідному транспорті (на 10,1%). Виняток становили такі види, як діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг, авіаційний і водний транспорт, де зниження рівня заробітної плати коливалося від 3,2% до 5,7% ( див. Додаток Г).

Найбільш оплачуваними в країні у І півріччі п.р. були працівники авіаційного транспорту, фінансової та страхової діяльності, а серед промислових видів діяльності – працюючі на підприємствах із добування кам’яного та бурого вугілля та виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів: розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній по економіці у 1,7–3,2 раза.

Разом із тим рівень оплати праці в закладах охорони здоров’я залишається більш ніж на чверть нижчим за середній показник по економіці, в освіті – на 19,6% менше. В цілому 4,9% освітян і 6,0% працівників охорони здоров’я отримують заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи. Рік тому ці показники становили відповідно 5,3% та 5,5%.

Одним із важливих індикаторів стану рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. У І півріччі 2014р. зростання цін відбувалося швидшими темпами, ніж номінальна заробітна плата, з урахуванням чого індекс реальної заробітної плати у цьому періоді становив 99,6%.

Упродовж І півріччя 2014р. динаміка заборгованості з виплати заробітної плати була неоднозначною, що зображено на рис. 2.3.: стрімке зростання у лютому–березні п.р. і поступове зменшення, починаючи з квітня. На 1 липня загальна сума невиплаченої заробітної плати становить 970,7 млн. грн., проте вона все ще перевищує на 28,9%, або на 217,7 млн. грн., показник на початок року. Сума боргу становить 2,8% фонду оплати праці, нарахованого за червень, що залишилося на рівні відповідного періоду 2013р.

Рис. 2.3.

Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати у січні-червні 2013-2014 рр.

На 1 липня 2014р. основна частка загальної суми боргу припадала на підприємства промисловості (48,3%), транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (22,0%) і професійну, наукову та технічну діяльность (9,9%).

Збільшення загальної суми невиплаченої заробітної плати протягом січня–червня п.р. спостерігалось у 22 регіонах країни, найсуттєвіше – у Дніпропетровській (на 46,5 млн. грн.), Харківській (на 28,3 млн. грн.) областях та м.Києві (на 25,1 млн. грн.). У решті областей відбулося зменшення суми боргу на 2,1–37,5% до початку року.

Зростання загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати у І півріччі п.р. відбулося, переважно, завдяки збільшенню боргу перед працівниками економічно активних підприємств (на 40,4%, або на 166,9 млн. грн.), див. табл. 2.6.

Табл. 2.6.

Заборгованість із виплати заробітної плати на 1 липня 2014 р.

	Млн. грн.	У % до
		1 січня 2014 р.	1 липня 2013 р.	підсумку
Усього	970,7	128,9	105,1	100,0
економічно активні підприємства	580,1	140,4	116,0	59,8
підприємства-банкрути	355,2	116,0	94,8	36,6
економічно неактивні	35,4	105,6	73,3	3,6

На 1 липня 2014р. заборгованість на економічно активних підприємствах становила 580,1 млн. грн., з неї близько половини – це борг за роботи, виконані у січні–травні п.р.

Серед видів економічної діяльності найсуттєвіше збільшення суми невиплаченої заробітної плати у І півріччі п.р. зафіксовано на підприємствах з виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 62,4 млн. грн., або у 11,8 раза), у сфері професійної, наукової та технічної діяльності (на 23,7 млн. грн., або в 1,4 раза), будівництві (на 18,0 млн. грн., або в 1,8 раза).

Збільшення суми боргу перед працівниками економічно активних підприємств спостерігалось у 22 регіонах країни – від 1,1 до 38,0 млн. грн. У решті відбулося зменшення від 2,4 до 24,1 млн. грн. ( див. Додаток Д).

У цілому з кожних 100 гривень, не виплачених економічно активними підприємствами, 35 грн. заборгували своїм працівникам підприємства промисловості, 32 грн. – транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, ще 14 грн. – установи, які здійснюють професійну, наукову та технічну діяльність.

Заборгованість із виплати заробітної плати з бюджетів усіх рівнів у січні–червні п.р. збільшилась у 34 рази і на початок липня становила 3,0 млн. грн., що дорівнює 0,5% від обсягу боргу економічно активних підприємств.

Упродовж І півріччя п.р. заборгованість працівникам із виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності збільшилася у 2 раза і на 1 липня становила 26,8 млн. грн.

На початок липня п.р. вчасно не отримали заробітну плату 119,7 тис. осіб, що становить 1,3% середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 4847 грн., що в 1,4 раза більше середньомісячної заробітної плати за січень–червень п.р.

Серед регіонів найбільша питома вага працівників, яким не виплачено заробітну плату, зафіксована в Харківській (2,6% від середньооблікової кількості штатних працівників регіону), Чернігівській (2,5%), Миколаївській (2,2%), Херсонській (2,1%) областях. Найменшою частка таких працівників була в Одеській (0,3%) Закарпатській (0,4%) областях та м.Києві (0,5%).

Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, протягом І півріччя п.р. збільшилася на 16,0% і на 1 липня становила 335,2 млн. грн. У Сумській та Запорізькій частка боргу цих підприємств перевищувала 70% від загальної суми заборгованості регіону.

Якщо в цілому по країні на цю категорію підприємств припадає 3,6% від загальної суми боргу, то ситуація в регіонах значно різниться. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Житомирської області (17,4% від загальної суми боргу в регіоні), Вінницької (13,1%) та Луганської (12,0%). Переважно це підприємства промисловості та будівництва, на які припадає більше двох третин загальної суми боргу цієї категорії підприємств. Загалом заборгованість на економічно неактивних підприємствах порівняно з початком п.р. збільшилася на 5,6% і становила 35,4 млн. грн.