Лекція 3 Тема. Рослинні тканини План

Лекція 3 1

Тема. Рослинні тканини 1

План 1

Найвищий ступінь структурної організації мають вищі рослини, в яких тіло складається із сукупності певних типів тканин і органів.

Тканини — це групи клітин, подібних за походженням, будовою та функціями.

Класифікація тканин. Різні рослинні тканини мають неоднакове походження і виконують різні функції. їх класифікують залежно від форми, щільності, компактності розташування клітин, функцій, життєдіяльності, характеру диференціації та за іншими ознаками.

За формою клітин тканини поділяють на паренхімні та прозенхімні утворені відповідно ізодіаметричними і видовженими клітинами. За щільністю клітин розрізняють щільні та пухкі та пухкі тканини, за характером клітинної оболонки — тонкостінні, товстостінні. Залежно від наявності в клітинах живого вмісту тканини поділяють на живі і мертві, а за ступенем диференціації клітин — на меристематичні (ембріональні) і постійні (такі, що завершують стадію диференціації).

Тканини звичайно класифікують за основною виконуваною функцією, будовою та походженням їхніх клітин.

Твірні тканини (меристеми).

Ростові процеси локалізуються в певних ділянках тіла рослини. Такі ділянки називають зонами росту, а тканину, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму, — меристемою, або твірною тканиною. Меристема складається з клітин, котрі шляхом поділу утворюють нові клітини. Вона міститься у конусі наростання стебла й кореня, між деревиною і лубом у стеблах і коренях. Забезпечує безперервний ріст рослин, оскільки має невелику кількість ініціальних клітин, які не перетворюються на постійні тканини і здатні до поділу необмежено довго. Твірні тканини, як і клітини, що їх утворюють, мають ряд специфічних анатомічних ознак. Зокрема, ці тканини складаються з невеликих тонкостінних клітин, котрі щільно прилягають одна до одної; вони наповнені густою цитоплазмою, значну частину об'єму клітин займає ядро. Клітини меристеми; за винятком камбіальних, паренхімного типу.

Розрізняють чотири типи меристем.

1. Верхівкові (апікальні) меристеми, які розташовані на верхівках осьових та бічних пагонів, в апексах коренів. Вони забезпечують ріст рослини в довжину

2. Бічні (латеральні) меристеми, які розміщуються паралельно

поверхні органів і властиві насамперед осьовим органам (стеблам,

кореням). До бічних меристем відносять прокамбій і перицикл, які виникають безпосередньо біля апексів і є похідними верхівкової меристеми. З прокамбію поступово формуються провідні пучки або камбій з трициклу — бічні корені, а в пагонах — перициклічні волокна.

До бічних меристем вторинного походження належать камбій і фелоген. Камбій активно функціонує в пагонах та у корені. Він зумов­лює періодичний вторинний ріст у товщину стебел покритонасінних голонасінних і деяких папоротей. Продукти поділу його клітин пере­творюються на відповідні елементи постійних вторинних тканин — лубу та деревини.

Фелоген, або корковий камбій формує вторинну комплексну покривну тканину — перидерму. З цієї меристеми назовні утворюється коркова тканина — фелема, а всередину — фелодерма.

3. Вставні (інтеркалярні) меристеми, які розміщуються біля основи міжвузлів стебла і молодих листків. Шляхом поділу їх клітин забезпечується подовження стеблової частини пагона. Вони характерні для хвощеподібних, злакових, губоцвітих тощо. Після закінчення росту стеблової ділянки або листка поділ клітин інтеркалярної меристеми припиняється, і вони перетворюються на постійні тканини.

4.Раневі (травматичні) меристеми, які виникають при механічних пошкодженнях рослини, причому лише з живих клітин, які межують з травмованою зоною. В результаті інтенсивного поділу цих клітин утворюється наріст паренхімної тканини, який називається калюс. Калюс може утворюватись із живих клітин різних тканин, але найенергійніше він утворюється, з меристематичних тканин - камбію або фелогену. З часом на поверхні калюса утворюється перидерма, а в глибині - інші постійні тканини.