- •Розділ 1 математичний гурток в основній школі
- •Тематика занять гуртка
- •Тема 1. Роль математики в історії людства. Цифрові задачі.
- •Література
- •Тема 2. Логічні задачі.
- •Література
- •Тема 3. Арифметичні способи розв’язування текстових задач.
- •Література
- •Тема 4. Сюжетні задачі.
- •Література
- •Тема 5. Прикладні задачі.
- •Література
- •Тема 1. Множини.
- •Література
- •Тема 2. Лінійні рівняння з однією змінною.
- •Література
- •Тема 3. Многочлени. Тотожні перетворення раціональних виразів.
- •Література
- •Тема 4. Функція та її властивості.
- •Література
- •Тема 5. Елементи лінійного програмування.
- •Література
- •Тема 6. Геометричні побудови.
- •Література
- •Тема 1. Метод математичної індукції.
- •Література
- •Тема 2. Раціональні вирази і рівняння.
- •Література
- •Тема 3. Елементи теорії чисел.
- •Література
- •Тема 4. Трикутники та чотирикутники в задачах і теоремах.
- •Література
- •Тема 5. Функція та її властивості.
- •Література
- •Тема 6. Геометричні побудови.
- •Література
- •Тема 1. Числові нерівності.
- •Література
- •Тема 2. Нерівності зі зміною.
- •Література
- •Література
- •Тема 4. Елементи математичного моделювання.
- •Література
- •Тема 5. Елементи стохастики.
- •Література
- •Тема 6. Геометричні перетворення.
- •Література
- •Тема 7. Числові послідовності.
- •Тема 8. Координати і вектори на площині.
- •Задачі на переправу
- •Задачі на зважування на шалькових терезах без гир
- •Задачі на зважування на шалькових терезах з гирями
- •Цифрові задачі
- •Запис чисел за допомогою заданих цифр
- •Запис чисел однаковими цифрами
- •Остання цифра числа
- •Математичні ребуси. Відтворення запису арифметичних дій
- •Цифри замість зірочок
- •Цифри замість букв
- •Кроснамбери – числові кросворди
- •Кросворд 1
- •Кросворд 2
- •Кросворд 3
- •Кроснамбер 1
- •Кроснамбер 2
- •Кроснамбер 3 (лабіринт)
- •Кроснамбер 4
- •Кроснамбер 5
- •Кроснамбер 6
- •Крос-суми
- •Магічні квадрати
- •Нетрадиційні магічні квадрати
- •Магічні квадрати з базовими числами
- •Круги ейлера. Розв'язування задач за допомогою кругів ейлера
- •Задачі для самостійного розв’язування.
- •Поняття функціонального рівняння. Простіші функціональні рівняння
- •Алгебраїчний метод розв'язування задач
- •Парадокси в теорії ймовірності
Задачі на зважування на шалькових терезах з гирями
Задача 24. У ящику 8 кг крупи. Потрібно зважити 1 кг 800 г крупи за допомогою шалькових терезів і двох гир масою по 400 г кожна. Чи можна це зробити двома зважуваннями?
ОСМ. На першу шальку покладемо обидві гирі (800 г), а 8 кг крупи насиплемо на першу і на другу шальки так, щоб терези були в рівновазі. Тоді на першій шальці крупи буде 3 кг 600 г. Розважимо цю крупу порівну під час другого зважування.
Зважування |
Перша шалька |
Друга шалька |
1 |
2 гирі по 400 г і 3 кг 600 г крупи |
4 кг 400 г крупи |
2 |
1 кг 800 г крупи |
1 кг 800 г крупи |
Задача 25. Як за допомогою шалькових терезів і гирі масою 1 г зважити 1 кг цукру за найменшу кількість зважувань?
ОСМ. Позначимо буквами Ш1 і Ш2 – шальки терезів, Г – гирю масою 1 г.
Шальки |
Зважування |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Ш 1 |
1 |
2 |
4 |
8 |
16 |
31 |
63 |
125 |
250 |
500 |
Ш 2 |
Г |
Г+1 |
Г+3 |
Г+7 |
Г+15 |
31 |
Г+62 |
125 |
250 |
500 |
Задача 26. Як зважити вантаж на талькових терезах, якщо є скільки завгодно правильних гир, але терези неправильні?
ОСМ. На одну шальку покладемо вантаж, а на іншу стільки гир, щоб шальки опинилися в рівновазі. Потім знімаємо вантаж і замість нього на шальку кладемо стільки гир, щоб знову терези опинилися в рівновазі. Останній набір гир і дасть шукану масу вантажу.
Задача 27. Як за допомогою двох зважувань на терезах, маючи одну гирю масою 5 г, можна виявити фальшиву монету (невідомо, легша вона чи важча від справжньої, маса якої 5 г), серед:
1) чотирьох монет;
2) п’яти монет?
ОСМ. 1) Позначимо монети буквами А, В, С, D. За основу міркувань беремо хід розв’язування задач 21 і 22. Спочатку на одну шальку терезів кладемо гирю масою 5 г і монету Я, а на іншу – монети В і С. Якщо шальки в рівновазі, то фальшивою є монета D. Якщо рівноваги немає, то продовжуємо зважування.
Задача 28. Якими мають бути маси чотирьох гир, щоб можна було зважити на талькових терезах будь-яке ціле число кілограмів від 1 до 40, якщо гирі можна класти на обидві шальки терезів?
ОСМ. Відповідь до задачі – це гирі масою 1 кг, 3 кг, 9 кг, 27 кг. Умовно позначивши ці гирі буквами Г1, ГЗ, Г9, Г27 відповідно, наведемо деякі приклади зважувань.
Кількість, кг |
Перша шалька |
Друга шалька |
2 кг |
Г 3 |
Г 1 і 2 кг |
5 кг |
Г 9 |
Г 1 + Г 3 і 5 кг |
6 кг |
Г 9 |
Г 3 і 6 кг |
11 кг |
Г 9 + Г 3 |
Г1 і 11 кг |
15 кг |
Г 27 |
Г 9 + Г 3 і 15 кг |
20 кг |
Г 27 + Г 3 |
Г 1 + Г 9 і 20 кг |
33 кг |
Г 27 + Г 9 |
Г 3 і 33 кг |
Розв’язуючи з учнями задачі на зважування, варто розглянути історичну задачу про найкращу систему мір. Ними цікавилися видатні математики різних часів – Леонардо Пізанський, Лука Пачіолі, Д.І. Менделєєв та ін.
Задача 29. При якому наборі гир, маючи їх по одній, можна зважувати різноманітні вантажі до певної найбільшої маси (маса вантажу виражається цілим числом основних одиниць маси)?
ОСМ. Задача має два варіанти розв’язання стосовно додаткових умов:
1) гирі можна класти лише на одну шальку терезів;
2) гирі можна класти на обидві шальки терезів.
Зрозуміло, що найбільший вантаж, який може бути зважений даним набором гир, має масу, що дорівнює сумі мас усіх гир цього набору.
Якщо розглядати першу додаткову умову, враховуючи, що гирі можна класти тільки на одну шальку терезів, то спосіб визначення найкращої системи гир ґрунтується на тому, що будь-яке ціле число можна подати у вигляді суми степенів числа 2 або степенів числа 2 і числа 1.
Справді,
для деяких чисел таке подання можна
знайти одразу:
,
,
,
1,
.
Нагадаємо таблицю степенів числа 2:
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
Нехай
потрібно знайти гирі для зважування
вантажу масою 190 г. За таблицею визначаємо
степінь числа 2, найближчий до 190 і такий,
що не перевищує це число –
маємо
128. Отже, перша гиря –
128
г. Знаходимо різницю
.
Шукаємо за таблицею найбільший степінь
числа 2, що не перевищує числа 62 –
це
32. Отже, наступна гиря – 32 г. Знаходимо
наступну різницю
і,
повторюючи міркування, визначаємо, що
наступною буде гиря – 16 г. Міркуючи
аналогічно, далі отримуємо гирі – 8 г,
4 г і 2 г. Отже,
.
