- •Ділянки, які розрізняють у яйцепроводі сільськогосподарських тварин:
- •Стінку матки формують оболонки:
- •У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:
- •Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин такі:
- •Гормони, які виробляються в яєчниках та їх вплив на організм самки, – це:
- •Функції сім’яників – це:
- •Особливості будови сім’япроводів такі:
- •До додаткових статевих залоз самців належать:
- •Значення секрету міхурцевих залоз таке:
- •Значення секрету передміхурової залози (простати) таке:
- •Значення секрету уретральних залоз таке:
- •Будова статевого члена така:
- •Будова сечостатевого каналу (уретри) така:
- •Правильним положенням плода є …
- •Акушерське дослідження проводиться …
- •Акушерське дослідження під час родів проводять …
- •Визначення положення плода таке:
- •Стадії спермогенезу такі:
- •Передлежання плода – це:
- •Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:
- •Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну
- •Аортопункцію за д.Д. Логвиновим проводять:
- •Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за д.Д. Логвиновим є:
- •Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:
- •Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за і.І. Магдою є:
- •Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за в.І. Завірюхою:
- •Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади
- •Кров для гемотерапії готують:
- •Стерилізують кип’ятінням у:
- •Хромову суміш застосовують для:
- •Фільтрувальний папір стерилізують:
- •Послідовність виготовлення паперових фільтрів така:
- •Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:
- •Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:
- •Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:
- •Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:
- •Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:
- •Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:
- •Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:
- •Назвіть типи природного осіменіння:
- •Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:
- •Індивідуальна картка корови оформляється:
- •У “Куточку техніка” висвітлюється інформація:
- •Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:
- •Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:
- •Методи діагностики, які належать до ранніх:
- •Різні методи діагностики вагітності базуються:
- •Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є :
- •Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:
- •Техніка ректального дослідження корів і кобил:
- •Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:
- •Заплідненість визначається:
- •Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:
- •Дайте визначення плаценти:
- •Куксу пуповини обробляють:
- •У разі кровотечі пуповини новонародженого плода:
- •Неправильне розміщення передлежачої частини плода виправляють:
- •Особливості рододопомоги у разі тазового передлежання плода:
- •Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:
- •Акушерський інструмент поділяють на групи:
- •Для витягування плода використовують інструмент:
- •Акушерська мотузка або тасьма – це:
- •Маса новонароджених нормотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):
- •Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:
- •Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):
- •Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):
- •Допомога у разі завороту голови плода у бік:
- •Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:
- •Інволюція – це:
- •Розміри неплідності (у днях) за методикою г.В. Звєрєвої визначають:
- •Акушерська диспансеризація – це:
- •Акушерській диспансеризації підлягають:
- •Кратність проведення акушерської диспансеризації:
- •Стареча неплідність наступає:
- •Індурація вим’я – це:
- •Точки все під час переробки однокопитних тварин:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогосподарських тварин у разі виявлення лістеріозу таке:
- •Точки ветсанекспертизи під час переробки кролів і нутрій:
- •На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:
- •За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також неуражені органи:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму свиней – це:
- •Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз:
- •Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозів за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:
- •У разі виявлення фасціольозу та дикроцеліозу:
- •У разі виявлення фасціольозу кролів і нутрій:
- •За фасціольозу проміжними господарями є:
- •Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.
- •Збудники харчових токсикоінфекцій – це:
- •Збудники харчових токсикозів – це:
- •Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:
- •Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:
- •Термометрію тварин у день забою проводить:
- •Проби, що направляють до лабораторії ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення
- •Вимушений забій – це:
- •Загальні вимоги до забою тварин:
- •Методи визначення свіжості м’яса:
- •Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):
- •Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса полягає у:
- •М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:
- •На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів за годину обладнують:
- •Диференційну діагностику ехінококозу проводять:
- •Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:
- •Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:
- •У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м’язах (виснаженні,
- •Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:
- •Нутрування туш – це:
- •Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:
- •Розрізняють такі ступені знекровлення туш:
- •Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:
- •Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів та стафілококів:
- •Післязабійна діагностика фасціольозу:
- •Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:
- •До м’якушевих субпродуктів відносять:
- •Порядок технології обробки кишкової сировини – це:
- •Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою …
- •До субпродуктів 1 категорії належать:
- •Парне м’ясо характеризується:
- •До ендокринної сировини належить:
- •Густина натурального молока – це:
- •Згідно з дсту 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:
- •Базисна жирність молока – це:
- •Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз, з неблагополучного стада …
- •Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів, які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я на неблагополучній фермі:
- •У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:
- •Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства:
- •Стан м’язів та луски у свіжої риби:
- •Вада соленої риби «іржа» – це:
- •Готують витяжку для проведення реакції на пероксидазу:
- •Стан слизу та очей у несвіжої риби:
- •Виливок – це вада яєць, що характеризується:
- •Залежно від маси яйця поділяють на:
- •Затхле – це вада яєць, що характеризується:
- •Кров’яна пляма – це вада яєць, що характеризується:
- •Велика пляма – це вада яєць, що характеризується:
- •На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
- •На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
- •Йодне число прополісу:
- •Визначення поняття «медова падь»:
- •295. Мед довше залишається рідким і не кристалізується, чим більше він містить …
- •296. Метод дослідження яєць, що полягає у визначенні їх якості без пошкодження шкаралупи – це:
- •Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:
- •Травматичний перикардит від ретикулоперитоніту відрізняється:
- •Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:
- •Тест, за яким оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном а, – це:
- •Причинами а-гіповітамінозу у добового молодняку птиці є:
- •Симптомами d-гіповітамінозу у птиці є:
Правильним положенням плода є …
1. вертикальне;
3. поперечне;
+2. поздовжнє;
4. всі положення є правильними.
Акушерське дослідження проводиться …
-
+1. у період вагітності, родів та в післяродовий період;
2. під час досягнення самкою статевої зрілості;
3. під час досягнення самкою фізіологічної зрілості;
4. під час переведення у родильне відділення.
Акушерське дослідження під час родів проводять …
-
1. в усіх випадках родів;
2. під час перших родів;
+3. у разі підозри на патологію родів;
4. під час переведення у родильне відділення.
Визначення положення плода таке:
-
+1. відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої
осі тіла матері;
2. розміщення його рухомих частин у родовому каналі;
3. відношення голови плода до його тулуба;
4. відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
Стадії спермогенезу такі:
-
1. брунькування, спороутворення;
2. старіння, розсмоктування;
3. раннє та пізнє дозрівання;
+4. розмноження, росту, дозрівання і формування.
Передлежання плода – це:
-
1. відношення частин тіла плода до спини матері;
+2. відношення анатомічної частини тіла плода до входу у родові
шляхи;
3. відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба;
4. відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
Правильним передлежанням плода є ...
-
1. спинне;
3. бокове і черевне;
+2. головне і тазове;
4. всі передлежання є правильними.
Позиція плода – це:
-
1. відношення голови плода до спини матері;
2. відношення маси тіла плода до висоти його у холці;
3. відношення спини плода до входу в таз;
+4. відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.
Правильною позицією плода є:
1. бокова;
3. нижня;
+2. верхня;
4. всі позиції є правильними.
Членорозміщення плода – це:
-
1. відношення рухливих частин тіла плода до спини матері;
+2. відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба;
3. відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз;
4. відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
Тривалість стадії виведення плода у кобил:
-
1. до 3 хвилин;
3. до 6 годин;
+2. до 30 хвилин;
4. до 12 годин.
Тривалість стадії виведення плода у корів:
-
1. до 15 хвилин;
3. до 2 годин;
2. до 30 хвилин; +
4. до 6 годин.
Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:
-
1. до 30 хвилин;
3. до 6 годин;
+2. до 2 годин;
4. до 12 годин.
Тривалість стадії виведення плодів у свиней:
-
+1. до 6 годин;
3. до 2-х годин;
2. до 12 годин
4. до 30 хвилин.
Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:
-
1. до 15 хвилин; +
3. до 30 хвилин;
2. до 2-х годин;
4. до 6 годин.
Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:
-
1. до 30 хвилин ;+
3. до 6 годин;
2. до 2 годин;
4. до 4 годин.
Метою акушерського дослідження у післяродовий період є:
-
+1. визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика
післяродових ускладнень;
2. визначення готовності самок до осіменіння;
3. діагностика вагітності;
4. визначення раннього дозрівання.
Середня тривалість вагітності у корів становить …
-
1. 114 діб;
3. 340 діб;
+2. 285 діб;
4. 725 діб.
Середня тривалість вагітності у кобил становить …
-
1. 150 діб; +
3. 340 діб;
2. 285 діб;
4. 725 діб.
Гінекологічне дослідження – це:
-
+1. дослідження статевих органів неплідних самок;
2. дослідження статевих органів вагітних самок;
3. дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості;
4. визначення раннього дозрівання.
Неплідною вважають корову …
-
1. у післяродовий період;
2. після осіменіння до діагностики вагітності;
+3. яка не запліднилась протягом 30 діб після родів;
4. до 10 діб після отелення.
Середня тривалість вагітності у свиней становить …
-
+1. 114 діб;
3. 340 діб;
2. 150 діб;
4. 725 діб.
Середня тривалість вагітності у овець і кіз становить …
-
1. 114 діб;
3. 285 діб;
+2. 150 діб;
4. 725 діб.
Види вагітності:
-
1. за кількістю плодів: первинна і повторна;
+2. за перебігом: фізіологічна і патологічна;
3. за часом настання: одноплідна і багатоплідна.
Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:
-
+1. зародковий, передплодовий, плодовий;
2. морули, ооцисти, зародковий;
3. зародковий, плодовий, після плодовий.
Періоди утробного розвитку за А.П. Студєнцовим:
-
1. яйцеклітини, морули, ембріональний;
2. ембріональний, передплодовий, плодовий;
+3. ембріональний, плодовий (фетальний),
післяплодовий (постфетальний).
Періоди утробного розвитку в гуманній медицині:
-
+1. стадії зиготи, зародка, ембріона, плода;
2. стадії морули, ооцисти, плода;
3. зародковий, плодовий, післяплодовий.
Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі:
-
1. у корови – 72 годин;
3. у вівці – 90 годин;
+2. у кобили – 98 годин;
4. у свині – 50 годин.
Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі:
-
+1. у корови – 90 годин;
3. у суки – 72 години;
2. у кролиці – 148 годин;
4. у кішки – 49–74 годин.
Імплантація – це:
-
1. міграція ембріона в матку;
+2. укорінення зародка у слизову оболонку матки;
3. міграція зародка у матку.
Імплантація ембріона відбувається:
-
+1. у корів і овець на 17–32 добу;
3. у свиней на 10 добу;
2. у кобил на 30 добу після запліднення;
4. у сук і кішок на 18 добу.
Імплантація ембріона відбувається:
-
1. у сук на 13–14 добу;
3. у корів і овець на 16–17 добу;
2. у свиней на 10 добу ;+
4. у кобил на 40 добу після запліднення.
Визначення плацентації – це:
-
1. утворення зародка;
2. утворення в ендометріумі кратера;
+3. утворення плодових оболонок.
Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:
-
1. мікро- та макроскопічні;
2. аускультацію, перкусію;
3. рентгенографію, кардіографію;
+4. огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.
Визначення плаценти таке:
-
1. це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері;
+2. це комплекс тканинних утворень, що розвивається з судинної оболонки плода і слизової оболонки матки, який забезпечує зв'язок плода з організмом матері, його живлення у період утробного розвитку;
3. це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.