Медичний коледж «Монада» Методична розробка

до практичних занять елективного курсу

«Основи фармацевтичної опіки»

для студентів 3 курсу фармацевтичного відділення

Львів-2007

Методичні рекомендації призначені для використання у практичній роботі студентів 3 курсу фармацевтичного відділення у процесі вивчення елективного курсу «Основи фармацевтичної опіки». Метою даних рекомендацій є ознайомлення студентів з питаннями фармацевтичної опіки пацієнтів під час відпуску без рецептурних лікарських препаратів у процесі самолікування.

Методичні вказівки підготувала завідувач фармацевтичним відділенням Л.В.Батуркіна.

Методичні вказівки схвалені методичною (предметною) комісією фармацевтичних та хімічних дисциплін

Протокол №________ від «____» ____________________ 200__ р.

Вступ

Основний принцип системи охорони здоров'я "не нашкодь" базується на здійсненні безпечної і ефективної фармакотерапії. Принцип "не нашкодь" значною мірою стосується сучасної фармацевтичної практики. Адже на даний час у системі професійної діяльності фармацевта у всьому світі велика увага приділяється прогнозуванню і усуненню негативних наслідків фармакотерапії. Цій актуальній проблемі сьогодення передує ряд причин. По-перше, інтенсифікація досліджень у напрямку створення нових ефективних лікарських засобів призвела до розвитку фармацевтичної промисловості, а отже - до розширення ринку лікарських засобів. По-друге, розвиток суспільних відносин, науки і культури підвищує вимоги пацієнтів до свого здоров'я, а отже - до якості фармакотерапії. По-третє, якість фармакотерапії означає формування певних принципів її проведення, які базуються на різних підходах до окремих категорій хворих. Серед зазначених категорій хворих слід виділити осіб похилого віку, дітей, а також хворих з ендокринною патологією (напр. цукровим діабетом, гіпо- чи гіперфункцією щитовидної залози), бронхіальною астмою, застійною серцевою недостатністю тощо.

На певних етапах процесу лікування провізори (фармацевти) відіграють важливу роль в системі моніторингу і проведення ефективної і безпечної фармакотерапії, що визначається стратегічним напрямком розвитку охорони здоров'я у всьому світі, який за формулюванням ВООЗ має орієнтацію: ''Фокус на пацієнта". Саме у "фокусі на пацієнта" закладений основний етичний принцип" не нашкодь", який становить "наріжний камінь" фармацевтичної опіки. Весь комплекс заходів, який здійснюється провізором, через систему фармацевтичної опіки, визначає його відповідальність перед конкретним пацієнтом за результат лікування. Потрібно зазначити, що фармацевтична опіка, яку здійснює провізор, не є конкуренцією медичній опіці пацієнта, а навпаки, доповнює її з метою підвищення якості і безпечності фармакотерапії.

У всьому світі все більш актуальним є питання раціонального і безпечного використання лікарських засобів. Перш за все це питання пов'язане з рядом проблем, до найбільш важливих серед яких можуть бути віднесені наступні:

• Розширення ринку лікарських засобів, що призводить до появи нових лікарських препаратів, які не завжди правильно призначаються через недостатність інформації;

• Впровадження у медичну практику лікарських засобів, які мають широкий спектр фармакологічної активності, що супроводжується сенсибілізацією населення до біологічних і хімічних речовин;

• Зміна психології пацієнтів, які вимагають моніторингу фармакотерапії;

• Утворення і розвиток концепції самолікування, затвердження переліків безрецептурних ОТС - препаратів:

• Безпечна для людей і довкілля утилізація невикористаних лікарських препаратів, які відпущені з аптек для індивідуальної фармакотерапії і не використані з певних причин пацієнтами.

Зазначені проблеми можна успішно вирішити тільки при тісній співпраці фахівців усіх ланок системи охорони здоров'я: лікарів, провізорів, медсестер і фельдшерів. Тому на сучасному етапі традиційно сформована сфера професійної діяльності провізора і фармацевта повинні підлягати певним змінам. Найважливіший акцент у професійній діяльності провізора ставиться на підготовку його до співпраці з лікарем та іншими працівниками медичних професій, а також на роль консультанта хворого з питань фармакотерапії впродовж всього періоду лікування.

Фармацевтична опіка - це комплексна програма співпраці провізора з лікарем протягом усього періоду фармакотерапії, починаючи від моменту відпуску лікарського засобу до повного закінчення його дії.

Практичне здійснення фармацевтичної опіки полягає у проведенні комплексу заходів, які пов'язані з індивідуалізацією фармакотерапії і спрямовані на безпечне, раціональне і ефективне використання лікарських препаратів, внаслідок одночасного професійного спостереження і керування процесом фармакотерапії лікарем і провізором.

Фармацевтична опіка повинна стати невід'ємною складовою частиною раціональної, ефективної та безпечної фармакотерапії як при безрецептурному відпуску лікарських засобів, так і при забезпеченні хворих ліками за рецептурними прописами.

Основний акцент професійної діяльності провізорів і фармацевтів, що обслуговують аптеки відкритого типу, в аспекті фармацевтичної опіки повинен бути спрямований на інтегрування окремих ділянок роботи і передбачати:

1. Правильне сприйняття усної чи письмової інформації пацієнтом.

2. Пошук відповідної інформації, пов'язаної з дією, дозуванням, показами і протипоказами та можливими проявами побічної дії при застосуванні лікарських засобів.

3. Аналіз і логічне осмислення конкретної індивідуальної ситуації.

4. Врахування фізичних, хімічних, біофармацевтичних і фармакокінетичних характеристик лікарських засобів, що використовуються для лікування або профілактики захворювань.

5. Інформування пацієнтів щодо правил прийому і зберігання отриманих в аптеці лікарських засобів.

6. Переконання пацієнта у необхідності і доцільності застосування відпущених лікарських засобів або у потребі негайного звертання до лікаря з метою усунення причин появи патологічного процесу.

Визначена на даний час концепція самолікування спрямована на підвищення якості життя хворих як членів суспільства шляхом швидкого забезпечення їх лікарськими засобами, призначеними для усунення незначних ускладнень або недуг. Проте потрібно пам’ятати про те, що ліки - це не тільки користь, але і ризик, якщо вони вживаються не за призначенням або у великих дозах, або поряд із призначеними лікарем лікарськими препаратами, які на даний час через виявлену патологію не можна відмінити. Тому потрібно виробити певну стратегію забезпечення населення лікарськими засобами без рецепта, яка повинна призвести до таких тактичних заходів.

При відпуску лікарських засобів з аптеки без рецепта потрібно звертати увагу на:

• Вік пацієнта;

• Наявність супутніх захворювань і пов'язані з ними призначені лікарські засоби;

• Адекватність оцінки симптомів захворювання пацієнтом відповідно до характеру проявів патологічного процесу;

• Вміння правильно застосовувати лікарські засоби (з огляду на термін їх придатності, умови зберігання та попередження можливої взаємодії) при одночасному застосуванні прописаних лікарем лікарських засобів.