
- •1. Електричні характеристики біологічних тканин. Закон Ома в диференційній формі. Провідність біологічних тканин. Ємність властивості. Еквівалентнаелектрична схема.
- •2.Біофізичні основи електрографії. Поняття про еквівалентний електричний генератор. Концепція Ейнтховена про генез екг (інтегральний електричний вектор серця, дипольний потенціал, система відведень)
- •3. Серце як струмовий електричний диполь (струмовий диполь та його характеристики, дипольний потенціал серця)
- •4.Ланцюг змінного струму, що містить ємнісний, активний та індуктивний опір. Поняття про векторну діаграму. Імпеданс
- •5. Імпеданс біологічних тканин. Дисперсія імпедансу. Фізичні основи реографії.
- •6. Магнітне поле та його характеристики. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітні властивості речовин. Фізичні основи магнітобіології
- •7.Теорія електромагнітних хвиль Максвелла( струм зміщення, рівняння Максвелла, швидкість розповсюдження електромагнітниххвиль)
- •8. Фізичні процеси в біооб'єктах під дією електричних магнітних полів та електромагнітного поля
- •9. Фізичні основи терапевтичних методів (гальванізація, франклінізація, діатермія, індуктотермія, дарсонвалізація...). Теплова та специфічна дія.
- •10. Геометрична оптика. Оптична мікроскопія
- •11. Поляризація. Подвійне пере заломлення. Закон Маллюса
- •12. Оптично-актвні речовини. Кут обертання…
- •13.Поглинання світла. Закон Бугера. Поглинання світла розчинами. Закон Бугера-Ламбрта-Бера. Концентраційна колориметрія
- •14. Розсіяння світла в дисперсних середовищах. Молекулярне розсіяння світла. Закон Релея. Нефелометрія
- •16.Рівняння Шредінгера
- •17.Спектр поглинання
- •18.Теплове випромінювання
- •19. Закон випромінювання абсолютно чорного тіла.
- •20 Фотоефект та його застосування. Внутрішні та зовнішній фотоефекти. Фотоелектричні прилади в медицині.
- •21.Люмінесценція: види, основні закономірності, властивості. Закон Стокса. Застосування люмінесценсії в медицині.
- •22. Індуковане випромінювання. Рівноважна та інверсна заселеність енергетичних рівнів. Лазери,принцип дії та застосування в медицині.
- •Властивосі лазерного випромінювання:
- •23.Резонансні методи квантової механіки,їх застосування в медицині. Електронний парамагнітний та ядерний магнітний резонанси
- •24.Рентгенівське випромінювання, спектр та характеристики, застосування в медицині. Взаємодія рентгенівського випромінювання з речовиною. Закон послаблення р.В.
- •25. Радіоактивність. Види радіоактивності. Основний закон радіоактивного розпаду. Період напіврозпаду. Активність, одиниці активності.
- •27. Дозиметрія іонізуючого випромінювання. Експозиційна та поглинена дози. Біологічна дія випромінювання, біологічна еквівалентна дози. Потужність дози. Одиниці доз та потужностей доз.
5. Імпеданс біологічних тканин. Дисперсія імпедансу. Фізичні основи реографії.
Частотна залежність імпедансу дозволяє оцінити життєздатність тканин організму, що важливо при пересадці органів (дисперсія імпедансуZ=Z()) Імпеданс тканин визначається їх функціональним станом, і може служити діагностичним показником.
Імпеданс кровоносних судин залежить від їх кровонаповнення, а значить і відсерцево-судинної діяльності. На цьому базується діагностичний метод, який називають реографією.
Реографія – метод діагностики, який базується на дослідженні зміни імпедансу органів і тканин під час їх кровонаповнення в процесі серцевої діяльності.
Крива зміни імпедансу в часі називається реограмою. За допомогою цього методу можна одержати реограму головного мозку (реонцефалограма) серця (реокардіограма), магістральних судин і кінцівок (реограми).
6. Магнітне поле та його характеристики. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітні властивості речовин. Фізичні основи магнітобіології
Магнітне поле – силове поле, яке діє на рухомі електричні заряди і на об’єкти у яких є магнітний момент. До джерел магнітного поля відносяться: змінне електричне поле; намагнічені тіла, провідники з струмом і рух зарядів. Природа цихджерел єдина: магнітне поле обумовлене рухом заряджених мікрочастинок(електронів, протонів, іонів), а також наявністю у мікрочастинок власного магнітного моменту.Магнітний момент – одна з найголовніших магнітних характеристик.
Закон Біо-Савара-Лапласа встановлює індукцію магнітного поля, створеного елементом струму Idl в певній точці простору:
де r – радіус-вектор, проведений від елемента струму до даної точки; α – кут між елементом струму dl та радіусом-вектором r.
Напрямок dB визначається за правилом свердлика.
Магнітні властивості речовини
Магнетики за їх магнітними властивостями поділяються на три основних класи: діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики.
У всіх діамагнітних матеріалах сумарне магнітне поле орбітальних рухів всіх електронів дорівнює нулю. Проте, під впливом зовнішнього середовища, у атомах речовин виникає (індукується) магнітний момент, направлений протилежно до зовнішнього поля
У парамагнітних речовинах при відсутності зовнішнього магнітного поля магнітні моменти електронів не скомпенсовані і атоми мають певний магнітний момент.
При внесені парамагнетика у зовнішнє магнітне поле встановлюється орієнтація магнітних моментів атомів уздовж зовнішнього магнітного поля. Парамагнетизм властивий багатьом елементам у неметалічному стані Феромагнетики – це магнітно впорядкований стан речовини, при якому всі магнітні моменти носіїв магнетизму і при відсутності зовнішнього магнітного поля впорядковані у певному напрямку.
Магнітна сприйнятливість феромагнетиків росте ззбільшенням температури. При деякій температурі феромагнетик перетворюється в парамагнетик; ця температура називається температурою(точкою) Кюрі. Поблизу температури Кюрі магнітна сприйнятливість феромагнетика різкозростає.
Магнітна сприйнятливість діамагнетиків і деяких парамагнетиків (наприклад, в лужнихметалах) не залежить від температури. Магнітна сприйнятливість парамагнетиків (за деякими виключеннями) змінюється обернено пропорційно абсолютній температурі.
Магнітне поле існує завжди і скрізь, де відбувається упорядкований рух електричнозаряджених частинок речовини.
Магнітне поле створюється лише рухомими зарядами і діє лише на рухомі заряди.
Сила, з якою магнітне поле діє на провідник зі струмом, називається силою Ампера - FА.
Розділивши силу Ампера на силу струму І на активну довжину провідника l дізнаємося за якою силою магнітне поле діє на провідник зі струмом у 1 А й активною довжиною 1 м. Цю величину назвали індукцією магнітного поля:
.
Індукція магнітного поля є векторною величиною. За напрям вектора приймають напрям позитивної нормалі встановленого в магнітному полі пробного контуру зі струмом.
Обертальний момент, якійдіє на контур, пропорційний до сили струму І в ньомуйплощі S контуру й не залежитьвідйогоформи. Добуток
,
називається магнітним моментом, це векторна величина, напрям якої співпадає з напрямом позитивної нормалі до даного контуру:,де - псевдовектор, якій дорівнює за модулем площі контуру, а за напрямом співпадає з напрямом позитивної нормалі.