Міністерство освіти і науки України

Рівненське обласне територіальне відділення Малої Академії Наук

Історичне відділення

Секція: Історія України

Соціал - націоналістичний рух в Україні

на сучасному етапі:

історія та проблема оцінок

Науково-дослідницька робота

Учня ……………………………

…………Закалюжного Дмитра

Науковий керівник:

Викладач історії РУГ

Сацик Сергій Петрович

Рівне 2015 р.

Зміст

Вступ.............................................................................................................3 – 4 ст.

1. Теоретичні засади соціал – націоналізму:

1. 1. Дискусії щодо дефініції «соціал-націоналізм» .............................. ст.

1. 2. Сучасні акценти соціал-націоналістичної ідеології ………………..ст.

2. Спроби практичної реалізації соціал-націоналізму в європейській та українській історії.

3. Діяльність сучасних соціал-націоналістичних організацій в Україні:

3. 1. ВО «Свобода» (Колишня «СНПУ»)

3. 2. Cоціал-Національна Асамблея і її підструктури

3. 3. Патріот України

Висновок.............................................................................................. ст.

Список джерел та література............................................................... ст.

Вступ

Українці постійно боролись за незалежність з часів Київської Русі аж до нашого часу, коли в країні утворилось безліч націоналістичних рухів, організацій та партій. Вони і тепер продовжують боротись проти ворогів Української Нації, інформаційно та силовими методами. Одним із таких рухів є і Соціал-Націоналістичний.

Актуальність вибраної нами теми полягає в більш ширшому дослідженні соціал-національних організацій, рухів, партій та військових формувань.

Метою дослідження є на основі комплексного, об’єктивного аналізу, використовуючи програми соціал-націоналістичних організацій та опитувань їх ідеологів та членів, дослідити та зробити висновки про діяльність та актуальність цих рухів.

Завдання:

Для досягнення поставленої мети необхідно проаналізувати:

• Програму соціал-націоналістів;

• Структуру цих організацій;

• Їх методи та діяльність;

• Хто її реалізовув та як вона розвивалась.

Хронологічні рамки охоплюють 1941 рік, коли вперше було розглянуто національну революцію, пронизану соціальними верствами. Далі соціал-націоналізм починає розвиватись з 1991 року(після проголошення незалежності України) утворюючи партії та громадські організації, та аж до 2014 року, коли соціал-націоналісти приймають участь в заворушеннях на Майдані Незалежності в Києві, під час Революції Гідності, а потім приймають участь в Російсько-Українській війні на сході України у складі добровольчих батальйонах та полках.

Розділ 1. Теоретичні засади соціал – націоналізму:

1. 1. Дискусії щодо дефініції «соціал-націоналізм»

Соціальний націоналізм (скор. — Соціал-націоналізм, СоNцизм, CN) — політична ідеологія, що ґрунтується на уявленні про націю як оптимальну форму існування людського соціуму, радикальна форма націоналізму. При цьому під «нацією» розуміється самодостатня кровноспоріднена ієрархічна людська спільнота — етнічна спільнота з єдиною мовою і самосвідомістю національної ідентичності в якій втілена свобода та справедливість щодо її членів. Соціал-Націоналізм спирається на ряд основоположних принципів, що чітко вирізняють його серед інших правих рухів. Це своєрідна тріада: Соціальність, Расовість(Расова теорія, або науковий расизм - терміни, що використовуються на позначення впливу расових ознак людей (ентнічних груп або цілих народів) на їхню історію, культуру та загальний рівень розвитку; терміни, використовувані критиками для опису використання псевдонаукових методів і гіпотез для санкціонування віри в расизм, расову неповноцінність або расову перевагу. В основу расової теорії покладені природні знання про відмінність людських рас, що накопичились за весь час існування людства [8]), Великодержавність (великодержа́вний шовіні́зм — різновид націоналізму, ідеологія й практика владущих верств панівної нації в багатонаціональній державі, що характеризується проповідуванням винятковості чільної (державної) нації та її виключних переваг над іншими націями, що мешкають у країні [9]). [2]

Ярослав Стецько (натхненник Соціал-Національного руху) пояснює цю ідеологію, як націоналізм який гармонійно має поєднуватись з соціальними питаннями, тому що Націоналі́зм (фр. nationalisme) — це ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою. У своїй основі націоналізм проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність і роботу на благо власного народу, об'єднання національної самосвідомості для практичного захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей. Він спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму. Ця ідеологія прагне до об'єднання різних верств суспільства, незважаючи на протилежні класові інтереси, а Соціальність ще й гарантує соціальну захищеність та заможність нації (не відмітаючи існування багатих (та не надбагатіїв), але відмітаючи існування бідних).»

Соціал-націоналізм виступає за соціалістичну модель справедливості в економіці, за націократію в державному будівництві та антиглобалізм у зовнішній політиці. ... Ідея є вищою формою буття духу. Ідеєю соціал-націоналізму є Ідея Нації – тотального та універсального домінування спільноти Духу й Крові. Відтак соціал-націоналізм заснований на героїчному світовідчутті, волюнтаристській боротьбі за підкорення оточуючого світу, ідеалістичному змаганні духу проти антиматерії та запереченні царства темряви. [6]

Вважається, що основним ідеологом та засновником соціал-націоналізму є Ярослав Стецько. Він першим говорив про Націоналізм, пронизаний соціальними верствами. Він доводив, що Українська Національна революція є одночасно соціальною. [5]