Лекція 5. Організація міжнародних перевезень залізничним транспортом.

5.1.1. Сучасні тенденції розвитку та роль залізничного транспорту в зовнішньоекономічній діяльності.

Міжнародні залізничні перевезення здійснюються на підставі двосторонніх і багатосторонніх угод, які укладаються відповідними міністерствами держав - учасників угоди. Основним документом, яким оформляється залізничне перевезення вантажів, є залізнична накладна. Тарифи на залізничні перевезення регулюються відповідними національними органами

Найбільшими за обсягами перевезень вантажів є залізниці Китаю, США та Росії, за вантажообігом - США, Китаю і Росії, з перевезень пасажирів - Японії, Індії та Росії, по експлуатаційній довжині залізниць - США і Росія, по протяжності електрифікованих магістралей - Росія.

В даний час вантажообіг залізниць дещо скорочується на користь автомобільного транспорту, а пасажирооборот - на користь авіатранспорту.

Регулюванням міжнародних залізничних перевезень і узгодженням тарифів займається Центральне бюро міжнародного залізничного транспорту (Central Office of International Railway Transport) зі штаб-квартирою в Берні (Швейцарія). Найбільш універсальними багатосторонніми угодами про міжнародні залізничні повідомленнях є Бернські конвенції про перевезення вантажів і пасажирів, спочатку ув'язнені в кінці минулого століття. Надалі вони неодноразово переглядалися. В даний час діє єдина Конвенція про міжнародні залізничні перевезення в редакції 1980, що містить об'єднаний текст Бернських конвенцій.

В залізничних перевезеннях використовується досить велика кількість видів платформ і вагонів, основні з яких представлені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Класифікація залізничних вагонів

Назва	Вигляд	Призначення	Характеристика
4-вісний критий вагон (суцільнометалевий або з дерев'яними стінками)		Призначений для транспортування тарно-штучних, штабельних, пакетованих і деяких сипучих (зерно) вантажів, які потребують захисту від атмосферних опадів.	Вантажопідйомність - до 68 т. Маса вагону (тара) - 23 т. Обсяг кузову - 120м3 .
4-вісний критий двох'ярусний вагон для худоби			Вантажопідйомність - 22 т. Маса тари вагону - 25,4 т
4-вісний критий суцільнометалевий вагон для автомобілів			Вантажопідйомність -- 42 т. Маса тари вагону -- 42 т.
4-вісний критий вагон-хопер		Забезпечує перевезення по залізницях зерна, цементу, мінеральних добрив, гранульованих полімерів та інших сипучих матеріалів насипом з гравітаційним навантаженням через верхні люки і розвантаженням в міжрейковий простір через нижні люки.	Вантажопідйомність – до 72 т, маса тари вагону от 18 до 28 т, обсяг кузову від 55 до 146 м3. Має від 1 до 4 лючків.
4-вісна платформа, з металевими бортами або без них	платформа двухярусна платформа	Призначена для перевезення лісоматеріалів, колісних пар, ввеликовантажних контейнерів, контейнер-цистерн, машин на колісному ходу в межах внутрішнього габариту даного вагона, що не вимагають укриття від атмосферних опадів з вивантаженням на пунктах, які мають приймально-розвантажувальні пристрої.	Вантажопідйомність от 20 до 93 т, маса тари вагонів від 20 до 30 т.
4-вісний напіввагон		Використовується для перевезення масових неагресивних, насипних і навалочних вантажів з tо не вище + 100оС, що не вимагають укриття від атмосферних опадів.	Вантажопідйомність – до 70 т. Маса тари вагону – до 23 т. Обсяг – до 73 м3. Буває глухої конструкції і з технологічними лючками.
8-вісний напіввагон		Теж саме.	Вантажопідйомність – до 225т. Маса тари вагону – до 44 .т Обсяг – до 138 м3.
Рефрижераторний відсік		Застосовується для перевезення по залізницях швидкопсувних вантажів, що потребують захисту від дії на них високих або низьких температур зовнішнього повітря, особливого обслуговування в дорозі. В вагонах створюється практично будь температурний режим, від + 15oC до -18oC, при температурі зовнішнього повітря від -45oC до + 35oC.

Всі вантажні вагони які звертаються по мережі залізниць мають нумерацію, побудовану за спеціальною системою. Номер кожного вантажного вагона складається з семи цифр. Перша цифра позначає рід вагона (2 - критий, 4 - платформа, 6 - піввагон, 7 - цистерна, 8 - ізотермічний, 9 - прочий., Як першу цифри не використовуються 1, 3, 5 (резервні). Друга цифра вказує число осей у вагона (0 або 1 - дві осі, 2, 3, 4, 5, 6 або 7 - чотири осі, 8 - шість осей, 9 - вісім і більше осей), а спільно друга і третя цифри характеризують деякі технічні дані вагона ; довжину рами, тип кузова піввагона, наявність розвантажувальних люків, спеціалізацію цистерн, систему охолодження изотермического вагона і т. д. Четверта, п'ята, шоста і сьома цифри разом з трьома першими утворюють номер вантажного вагона. Одночасно з цим сьома цифра вказує на наявність або відсутність у вагона ручного гальма.

З алізничні перевезення регламентуються Статутом Залізничного транспорту. Головним органом є Міністерство інфраструктури. Функції Міністерства досить різноманітні. Зокрема, Міністерство має право за участю зацікавлених відомств розробляти і затверджувати нормативні акти, що діють на залізничному транспорті та регламентуючі окремі аспекти роботи даної галузі.

Так, в різний час були розроблені та затверджені:

Правила перевезень вантажів,

Технічні умови навантаження і кріплення вантажів,

Правила перевезень вантажів у прямому змішаному залізнично-водному та залізнично-автомобільному повідомленні,

Правила перевезень експортно-імпортних вантажів.

Норми точності зважування;

Терміни доставки вантажів;

Правила зберігання вантажів;

Правила передачі і переадресування вантажів;

Правила пред'явлення і розгляду претензій.

Всі вони мають силу закону і є обов'язковими для залізниць, вантажовідправників і вантажоодержувачів. Так само слід зазначити, що чинним законодавством в першу чергу захищаються державні інтереси.

Основними умовами перевезень вантажів залізницею в міжнародному сполученні є:

- вантажі приймаються до перевезення за внутрішніми правилами країни відправлення;

- відправлення вантажів може здійснюватися як в перевантажувальному, так і в безперевантажувальних повідомленнях;

- вантажі, транспортовані на особливих умовах, не обумовлених в угоді між сторонами, можуть відправлятися тільки за попередньою згодою сторін;

- для прямого міжнародного сполучення кожна країна може відкрити не всі станції, а лише деякі з них. Списки відкритих станцій називаються у відповідній угоді;

- провізна плата для транспортування по території кожної з країн обчислюється по їх внутрішнім тарифам і правилам. У всіх угодах встановлюється, що за відсутності в їх тексті необхідних вказівок, слід керуватися внутрішнім законодавством;

- договір перевезення оформляється відповідною накладною, яка заповнюється російською мовою та мовою країни-партнера.

Основним документом, яким оформляється залізничне перевезення вантажів, є:

* залізнична накладна

книжка МДП

маршрут машиніста

5.1.2. Основні Угоди про міжнародні залізничні сполучення

Основним інструментом, за допомогою якого вирішуються питання міжнародного співробітництва, в тому числі і в області залізничних перевезень, є міжнародні угоди. В галузі залізничного транспорту першою організацією міжнародного співробітництва ще для Радянських залізниць, з'явилася Організація співробітництва залізниць соціалістичних країн (ОСЗ). На ОСЖД були покладені питання розвитку економічних зв'язків в галузі залізничного транспорту між соціалістичними країнами. В області організації і здійснення перевезень першою угодою в галузі залізничного транспорту було Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), яке вступило в силу з 1 листопада 1951 Учасниками СМГС були СРСР, Болгарія, Угорщина, В'єтнам, НДР, Китай, Північна Корея, Монголія, Польща, Румунія і Чехословаччина. СМГС - багатостороння угода.

Поряд з основним текстом СМГС, на додаток до нього, одинадцять країн-учасниць угоди (серед них і колишній СРСР) прийняли:

• Єдиний міжнародний транзитний тариф (ЄМТ), застосовуваний для обчислення плати за перевезення вантажів транзитом по дорогах - учасницям СМГС;

• Службову інструкцію до СМГС;

• Правила користування вагонами в міжнародному пасажирському та залізничному вантажному повідомленні (ОПВ);

• Правила розрахунків по СМГС.