Правила побудови сітьових моделей

При створенні сітьової моделі слід використовувати такі правила:

1. Форма сітки повинна бути по можливості простою; роботи треба зображати горизонтальними стрілками, спрямованими зліва направо.

2. Кожна робота починається і закінчується подіями.

3. Якщо робота виконується після часткового виконання попередньої, то поперед­ню роботу потрібно розділити на частини, що розглядаються як самостійні роботи.

4. Для відображення складних взаємозв'язків робіт слід використовувати залежності та додаткові події.

5. У сітьовій моделі не повинно бути „циклів” і „тупиків” .

6. Якщо після побудови моделі виявилось, що з кінцевої події роботи виходить лише одна залежність або в початкову подію входить лише одна залежність, то така подія і залежність виключаються із моделі як зайві .

7. При паралельному виконанні робіт, що починаються й закінчуються в одних і тих самих подіях, для їх адекватного відображення необхідно вводити додаткові події та залежності.

8. Нумерація подій виконується так, щоб початкова подія роботи мала номер мен­ший, ніж кінцева.

Методика створення сітьової моделі

1. Виявляються роботи, що підлягають виконанню.

2. Визначаються технологічна й організаційна послідовності виконання робіт та формується їх картка-визначальник.

3. Здійснюється графічне розміщення робіт у черговості їх виконання.

4. Виконується поєднання робіт за допомогою залежностей і подій.

5. Проводиться оптимізація сітьової моделі та нумерація подій.

Оцінка тривалості робіт у сітьових графіках

Тривалість виконання робіт може бути:

• детермінованою, тобто однозначно визначається з достатньою достовірністю;

• імовірнісною, тобто час виконання робіт коливається в досить широких межах і є випадковою величиною.

1 Якщо трудомісткість або машиноємність є досить визначеною, її величина розраховується за нормативним методом. З урахуванням кількості виконавців у детермінованих сітьових графіках тривалість виконання роботи визначається за формулою

= , (6.1.1)

де – запланований коефіцієнт підвищення норм виробітку, який зазвичай приймається рівним 1.....1,1. Тобто в детермінованих сітьових графіках тривалість робіт є більш-менш постійною (визначеною) величиною, яка залежить від трудомісткості й кількості виконавців робіт.

2 У ймовірнісних сітьових графіках тривалість виконання робіт є випадковою величиною. Вона залежить від впливу різних випадкових факторів (технічних, організаційних, кліматичних, соціальних), або новизни чи невизначеності робіт. Тобто

= (6.1.2)

де ­ вплив відповідного i-го фактора (i =1, 2 ..... n).

У ймовірних сітьових графіках вплив різних випадкових факторів на тривалість виконання кожної із робіт сітьового графіка враховується трьома ( ) або двома ( ) імовірнісними оцінками тривалості виконання роботи. Тривалість виконання роботи, що очікується ( ), визначають шляхом статистичного всереднення вказаних імовірнісних оцінок. Якщо використовуються три оцінки часу, то тривалість роботи, яка очікується, визначають за формулою (6.1.3), а якщо дві ( ) – за формулою (6.1.4):

= (6.1.3)

= , (6.1.4.)

де – мінімальна тривалість роботи при сприятливих умовах її виконання;

– максимальна тривалість роботи при несприятливих умовах її виконання;

– найбільш імовірнісна тривалість роботи, тобто тривалість її виконання за нормальних умов (які найчастіше зустрічаються).

У практиці сітьового планування найчастіше застосовується формула (6.1.4); крайні значення тривалості робіт ( ), що використовуються у формулах (6.1.3) і (6.1.4), визначають шляхом математичної обробки статистичних даних про фактичні терміни виконання робіт за допомогою використання ймовірнісних коефіцієнтів тривалості робіт (як відношення ймовірнісної тривалості роботи до її нормативної тривалості), а також методом експертних оцінок.

Тривалість робіт оцінюється в одиницях часу (годинах, днях, тижнях, місяцях, роках тощо).

Лекція 6.2 Розрахункові параметри сітъового графіку. Визначення основних параметрів сітьового графіку і методи їхнього розрахунку

План лекції: 1) Розрахунок тривалості роботи, критичного шляху, ранніх та пізніх строків настання та закінчення події, резервів часу. 2) Приклад розрахунку.

Рекомендована література: [ 3, 14-15, 18, 21, 27-28 ]

Розрахунок сітьового графіку (рис. 6.1.1) припускає визначення наступних його параметрів: тривалість роботи ( ); тривалість критичного шляху і робіт, що лежать на ньому; ранній строк (термін) настання події ( ); пізній строк (термін) настання події ( ); усі виді резервів часу для робіт; ранній початок роботи ( ); раннє закінчення роботи ( ); пізнє закінчення роботи ( ); пізній початок роботи ( ).

Ці параметри розраховують аналітичним (по формулах), табличним, графічним і з застосуванням ЕОМ способами. Існують такі основні методи: розрахунок за строками настання подій; розрахунок за строками виконання робіт.

Розглянемо варіант розрахунку сітьового графіка (рис.6.2.1) табличним методом (табл. 6.2.1).

Рисунок 6.2.1.