6.Реформаторська діяльність Володимира Великого.Християнизація Русі та її наслідки.

Князювання Володимира Святославича(980-1015рр.)За його правління відбулася заміна родоплемінного поділу на територіальний.

Реформи:

1)адміністративна(наказав посадити своїх 12 синів на престоли у центрах племінних князівств, скасовувалася влада місцевої племінної влади.)

2)оборонна(наказав збудувати на кордонах держави систему фортець,які були зв’язані між собою земленими валами-змійові вали.Використовувалися для боротьби проти печенігів,половців,монголо-татар)

3)релегійна 988 р.(запровадження християнства). На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні народи й племена.Аби зміцнити державу,київський князь мав подбати про свій авторитет у підлеглих землях.Для всієї держави мав бути єдиний Бог,який своєю волею надав право володарювати київському князеві.Впровадження християнства як державної релігії відбулося у 988 р.Великий князь охрестив киян у Дніпрі,що започаткувало хрещення всієї країни.Сам Володимир прийняв християнство у грецькому місті Херсонесі(Корсунь) у Криму.

Наслідки:

-зміцнення влади київського князя;

-згуртування навколо Києва різноплемінних територій;

-встановлення рівноправних відносин із християнськими країнами;

-зростання ваги дипломатії;

-заснування церковної організації;

-з часом розквіт книжної культури,живопису,архітектури,золотарства й музики.

7.Київська держава за правління Ярослава Мудрого.Впровадження норм писаного права(«Руська Правда»).

Князювання Ярослава Мудрого у Києві 1019-1054рр.10 років володарював разом із своїм братом Мстиславом.За мирним договором Ярославу належали правобережні землі,а лівобережні з Черніговом-Мстиславу.

Внутрішня політика:

-повернув під свою владу червенські міста,відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим;

-ходив на північ,на узбережжя Балтійського моря,де в Чудській землі заклав м.Юрїв;

-не полишав будівництва,розпочатого батьком,на північному кордоні Русі;

-остаточно здолав печенігів.

За часів Я.Мудрого були збудовані Золоті Ворота,собор святої Софії в Києві.Площа «міста Ярослава»порівняно з дитинцем за Володимира зросла в 7 разів.Ярослав сприяв поширенню християнства.У 1051 р.-обрано першого митрополита з русичів-Іларіона.Я.Мудрий також сприяв поширенню освіти.Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах ,він створив у Києві при Софійському соборі скрип торій-майстерню для переписування книжок.У Софії Київській діяла також школа перекладачів і переписувачів,де навчали грамоти дітей заможних родин.

Князь-політик уникав воєн,використовув можливості дипломатії,серед яких чільне місьце посідали міждинастмчні шлюби,що свідчить про великий авторитет держави Ярослава Мудрого в Європі.

Слава великого реформатора законодавства належить Яросдавові-він був першим,хто уклав писаний збірник руських законів,що зветься « Правда Ярослава» .Він складався з 18 статей,які започаткували збірник законів-«Руську Правду».

8.Причини феодальної роздробленості.Особливості політичного та соціально-економічного розвитку руських земель в умовах децентралізації Русі.

30ті роки 12 ст.-початок періоду феодальної роздробленості.

Смерть Мстислава в 1132 р. позначила кінець історичної доби, в якій Київ відіграв роль основного центру руських земель, і поклала початок періодові політичної роздробленості, розпаду Київської Русі на окремі князівства та землі. Зокрема, на землях України сформувалися князівства Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке. У першій половині XII ст. відокремлюються Новгородська земля, а трохи пізніше Суздальська та Ростовська. Спочатку їх було 12, а згодом — сотні. (50 на початку ХІІІст.)

Причини роздробленості:

• Величезні території і етнічна неоднорідність населення;

• Зростання великого землеволодіння(укріплення місцевих князів)

• Відсутність чіткого механізму місцевого престолонаслідування;

• Зміна торгівельної кон’юнктури, частковий занепад Києва;

• Відсутність спільного ворога.

Наслідки:

• Захоплення земель Русі Золотою Ордою, що значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі.

Після розпаду Київської Русі естафета державності перейшла до Галицько-Волинського князівства.

Політ.розвиток:

гл.держави-Київський князь(номінальний х-тер влади).Руські князі вели боротьбу за великий князівський престол у Києві,бо це забезпечувало підтримку Київського митрополита,міжнародне визнання і можливість розширити територію шляхом загарбань.Організація держ.влади-феодально-ієрархічна структура.Набуває поширення система дуумвіратів(співправління 2х князів).Їх значення:дозволяли припинити усобиці,відновити єдність К.держави.Спосіб підтримки єдності-князівські зїзди.На яких вирішувалися наступні питання:

1)організація спільних війс.походів;

2)охорона торг.шляхів;

3)питання престолонаслідування.

Соц.-економічний розвиток:

1.Оформлення феодального стану з ієрархічною структурою( князь-домен,дворяни-помістя,бояри-вотчини).

2.Православна церква перетворюється на великого феодала-землевласника.

3.Поступове закріплення вільних селян(смердів).Шляхи:

-позаекономічний примус з боку феодалів(закладництво);

-економічний шлях(кабальництво);

-децентралізація;

-змінилися напрямки економічних зв’язків.Півд.-зах. руські князівства підтримували торг.звязки з Візантією і країнами цетр.Європи.