
- •1. Зміст поняття статистика. Об’єкт та предмет статистики. Галузі статистики.
- •2. Статистична закономірність. Статистична сукупність. Закон великих чисел
- •Статистична сукупність.
- •3.Типи шкал вимірювання (номінальна, порядкова, інтервальна, метрична).
- •Номінальна шкала; порядкова (рангова) шкала; інтервальна шкала; метрична шкала.
- •Номінальна шкала (альтернативна)
- •Номінальна шкала (багатоваріантна)
- •Порядкова (рангова) шкала
- •Інтервальна шкала
- •8. 22 Або більше
- •Метрична шкала
- •4. Основні етапи статистичного дослідження (особливості: спостереження, систематизації та групування результатів, аналізу даних).
- •5. Суть і організаційні форми статистичного спостереження
- •1. Спеціально організовані — спостереження, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки,
- •6. Види і способи спостереження
- •1. За ступенем охоплення одиниць сукупності:
- •2. За часом проведення:
- •7. Програмно-методологічні та організаційні питання спостереження
- •8. Подання статистичних даних: статистичні таблиці, основні елементи статистичних графіків.
- •9. Суть і види статистичних показників.
- •Статистичні показники повинні мати такі властивості:
- •Класифікація показників:
- •10. Абсолютні та відносні величини.
- •11. Середні величини. Середня арифметична
- •12. Чисельність населення (наявне, постійне, тимчасове присутнє, тимчасове відсутнє населення).
- •13. Склад населення (особливості: стать, вік, шлюбний стан, національність, мова, освіта).
- •49 Років) і прабатьки (50 і більше років);
- •14. Рух населення (відтво рення населення та міграції).
- •15. Поняття склад та рух трудових ресурсів.
- •2) Населення, старше й молодше від працездатного віку, яке зайняте в економіці.
- •16.Особливості статистичного вивчення ринку праці.
- •17.Сучасний стан і тенденції безробіття в Україні.
- •18.Сучасний стан і тенденції зайнятості в Україні. Сучасний стан зайнятості в Україні
- •19.Статистичне вивчення якості робочої сили.
- •20.Статистика доходів населення (первинний, факторний, сукупний доходи).
- •21.Поняття «рівень життя», система показників рівня життя населення.
- •22.Якісні рівні життя населення (достаток, нормальний рівень, бідність, злиденність).
- •23.Види і склад доходів населення. Показники доходів населення.
- •1. Сукупні доходи населення – визначають складанням особистих
- •2. Кінцеві (наявні) доходи населення – визначаються як сукупні
- •3. Реальні доходи населення – це кінцеві доходи з урахуванням змін
- •24.Поняття потреб і споживчих комплексів.
- •25.Нормативи споживання і споживчі бюджети.
- •26.Показники споживання матеріальних благ та послуг.
- •27.Індекс розвитку людського потенціалу.
- •28.Проблема бідності та рівня життя населення України.
- •29.Соціальні індикатори рівня життя населення.
- •30.Середня заробітна плата в Україні.
- •31.Соціальне значення і завдання статистичного вивчення громадської думки.
- •Xарактеризують ступінь декларативної підтримки і сприйняття населенням різних напрямків розвитку суспільства.
- •1Обставин і відбивають конкретні умови життя і форми активності людей.
- •32.Показники статистики громадської думки.
- •33.Організація вибіркового спостереження (опитування).
- •34.Джерела засобів існування населення України (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
- •35.Статистичні показники споживанням населення матеріальних благ і послуг. Споживчий бюджет. Споживчий кошик.
- •1. За матеріальним складом і формою виявлення благ та послуг:
- •2. За джерелами фінансування:
- •3. За призначенням матеріальних благ та послуг:
- •4. За головними каналами надходження:
- •36.Статистичний аналіз диференціації доходів населення України (1991-2014 рр.).
- •37.Статистичний аналіз стану житлових умов сільських та міських мешканців Львівщини.
- •1.28. Прийняття в експлуатацію житла у сільській місцевості
- •1.17. Розподіл загальної площі житлових будинків за видами
- •38.Статистичний аналіз стану шкільної та вищої освіти на Львівщині.
- •39.Стан здоров’я населення України (за даними вибіркових опитувань домогосподарств).
- •40.Стан соціального забезпечення населення України: статистичний аналіз.
- •1) Соціальні виплати (пенсії, допомоги); 2) пільги;
- •3) Послуги, що надаються непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
- •11,5 %, В цьому ж році порівняно з базовим 2001 роком сталося збільшення середнього розміру пенсії на 1 070,8 грн.
- •41.Тенденції смертності і тривалості життя населення України: всеукраїнський та регіональний виміри.
- •4. Структура смертності за причинами смерті остан-німи роками в цілому не змінилася. У 2012 р. На
- •42.Показники репродуктивної поведінки населення України (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
- •43.Статистичний аналіз стану навколишнього середовища в окремих регіонах України.
- •Забруднення повітряного басейну
- •Стан земельного фонду
- •Використання та охорона водних ресурсів
- •Якісний стан лісів
Класифікація показників:
за способом одержання показники поділяються на первинні та вторинні (похідні). Перші одержують шляхом статистичного спостереження, зведення та групування, а другі розраховуються на основі перших;
за ознакою часу показники поділяються на моментні та інтервальні. Моментні показники дають кількісну характеристику явища на певний момент часу, а інтервальні — за період часу (доба, тиждень, декада, місяць, квартал, рік). Наприклад, чисельність студентів на 1.09.2002 р. — моментний показник, а число відрахованих студентів протягом навчального ріку — інтервальний;
за можливістю узагальнення (сумування) показники поділяються на адитивні та неадитивні. Значення адитивних показників можна додавати, оскільки їх сума має економічний зміст. Неадитивні показники не можна додавати, оскільки така дія не має економічного змісту.
10. Абсолютні та відносні величини.
Абсолютні статистичні величини–початковий, первинний вид узагальню вальних показників, які характеризують чисельність сукупності, розмір (обсяг, рівень) досліджуваного явища і його чинників у конкретних межах часу і місця.
Абсолютні величини завжди мають назву і можуть бути виражені в певних одиницях виміру–натуральних (км, кг, шт.), умовних (умовне паливо), трудових (чол.-дні), грошових (грн., $), комплексних (кВт/год., т/км) та часових (рік, сек.). Наприклад, на 1/І 1997 р. населення Києва становило 2630,4 млн. чол.
За способом вираження абсолютні показники поділяються на:
індивідуальні - отримують безпосередньо під час статистичного
спостереження як результат виміру, підрахунку та оцінки розміру кількісної ознаки окремих одиниць сукупності, наприклад, обсяг статей, написаних конкретним журналістом за місяць;
загальні – виражають розміри, обсяг, величину тієї чи іншої ознаки у всіх одиниць досліджуваної сукупності і отримуються в результаті підсумовування індивідуальних значень ознак окремих одиниць сукупності, наприклад, обсяг журналістських матеріалів у редакторському кошику певного видання у поточному місяці.
Відносні статистичні величини–це похідні показники, які характеризують кількісне співставлення статистичних даних. Їх дістають як частку від ділення двох абсолютних величин. Чисельником є порівнювана (поточна) величина, що вивчається, а знаменником– база (основа) порівняння, величина з якою порівнюють і яка є своєрідним вимірювачем, еталоном, оптимальним рівнем. Співставляти можна одновимірні показники, які відносяться до різних періодів, різних
об’єктів, територій, а також різновимірні.
В результаті співставлення одновимірних показників отримаємо неіменовані відносні величини:
показники динаміки – характеризують зміни явища у часі; розраховують,зіставляючи значення показника за поточний період із його значенням за попередній або початковий період;
показники структури – характеризують склад досліджуваної сукупності, зміни її сруктури (порівнюють одержані частки за два періоди); розраховують як відношення частини до цілого;
показники координації – оцінюють пропорції між окремими частинами
одного цілого; в результаті отримують скільки одиниць однієї частини
сукупності припадає на 1, 100, 1000 одиниць іншої частини, що взята за базу порівняння, наприклад, скільки студентів-редакторів припадає на 100 студентів-журналістів;
показники порівнянь– відображують результати співставлення показників, які відносяться до одного періоду чи моменту часу, але належать до різних об’єктів чи територій; найчастіше це регіональні чи міжнародні порівняння;
Неіменовані відносні величини мають форму:
коєфіцієнтів (разів), якщо базис приймають за 1.0 (одне ціле); застосовують переважно у випадках, коли порівнювана величина більша за базисну;
процентів (%), якщо базис приймають за 100.0; проміле (%о ) – за 1000.0; проценти, як правило, використовують у випадках, коли порівнюваний абсолютний показник менший за базисний, або більший лише у 2-3 рази, тобто відсотки більші ніж 200-300 % замінюють коефіцієнтом;
процентних пунктів (п.п.) – у порівняннях структур, де п.п. дорівнює
різниці між відповідними частками двох порівнюваних сукупностей.