- •1. Зміст поняття статистика. Об’єкт та предмет статистики. Галузі статистики.
- •2. Статистична закономірність. Статистична сукупність. Закон великих чисел
- •Статистична сукупність.
- •3.Типи шкал вимірювання (номінальна, порядкова, інтервальна, метрична).
- •Номінальна шкала; порядкова (рангова) шкала; інтервальна шкала; метрична шкала.
- •Номінальна шкала (альтернативна)
- •Номінальна шкала (багатоваріантна)
- •Порядкова (рангова) шкала
- •Інтервальна шкала
- •8. 22 Або більше
- •Метрична шкала
- •4. Основні етапи статистичного дослідження (особливості: спостереження, систематизації та групування результатів, аналізу даних).
- •5. Суть і організаційні форми статистичного спостереження
- •1. Спеціально організовані — спостереження, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки,
- •6. Види і способи спостереження
- •1. За ступенем охоплення одиниць сукупності:
- •2. За часом проведення:
- •7. Програмно-методологічні та організаційні питання спостереження
- •8. Подання статистичних даних: статистичні таблиці, основні елементи статистичних графіків.
- •9. Суть і види статистичних показників.
- •Статистичні показники повинні мати такі властивості:
- •Класифікація показників:
- •10. Абсолютні та відносні величини.
- •11. Середні величини. Середня арифметична
- •12. Чисельність населення (наявне, постійне, тимчасове присутнє, тимчасове відсутнє населення).
- •13. Склад населення (особливості: стать, вік, шлюбний стан, національність, мова, освіта).
- •49 Років) і прабатьки (50 і більше років);
- •14. Рух населення (відтво рення населення та міграції).
- •15. Поняття склад та рух трудових ресурсів.
- •2) Населення, старше й молодше від працездатного віку, яке зайняте в економіці.
- •16.Особливості статистичного вивчення ринку праці.
- •17.Сучасний стан і тенденції безробіття в Україні.
- •18.Сучасний стан і тенденції зайнятості в Україні. Сучасний стан зайнятості в Україні
- •19.Статистичне вивчення якості робочої сили.
- •20.Статистика доходів населення (первинний, факторний, сукупний доходи).
- •21.Поняття «рівень життя», система показників рівня життя населення.
- •22.Якісні рівні життя населення (достаток, нормальний рівень, бідність, злиденність).
- •23.Види і склад доходів населення. Показники доходів населення.
- •1. Сукупні доходи населення – визначають складанням особистих
- •2. Кінцеві (наявні) доходи населення – визначаються як сукупні
- •3. Реальні доходи населення – це кінцеві доходи з урахуванням змін
- •24.Поняття потреб і споживчих комплексів.
- •25.Нормативи споживання і споживчі бюджети.
- •26.Показники споживання матеріальних благ та послуг.
- •27.Індекс розвитку людського потенціалу.
- •28.Проблема бідності та рівня життя населення України.
- •29.Соціальні індикатори рівня життя населення.
- •30.Середня заробітна плата в Україні.
- •31.Соціальне значення і завдання статистичного вивчення громадської думки.
- •Xарактеризують ступінь декларативної підтримки і сприйняття населенням різних напрямків розвитку суспільства.
- •1Обставин і відбивають конкретні умови життя і форми активності людей.
- •32.Показники статистики громадської думки.
- •33.Організація вибіркового спостереження (опитування).
- •34.Джерела засобів існування населення України (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
- •35.Статистичні показники споживанням населення матеріальних благ і послуг. Споживчий бюджет. Споживчий кошик.
- •1. За матеріальним складом і формою виявлення благ та послуг:
- •2. За джерелами фінансування:
- •3. За призначенням матеріальних благ та послуг:
- •4. За головними каналами надходження:
- •36.Статистичний аналіз диференціації доходів населення України (1991-2014 рр.).
- •37.Статистичний аналіз стану житлових умов сільських та міських мешканців Львівщини.
- •1.28. Прийняття в експлуатацію житла у сільській місцевості
- •1.17. Розподіл загальної площі житлових будинків за видами
- •38.Статистичний аналіз стану шкільної та вищої освіти на Львівщині.
- •39.Стан здоров’я населення України (за даними вибіркових опитувань домогосподарств).
- •40.Стан соціального забезпечення населення України: статистичний аналіз.
- •1) Соціальні виплати (пенсії, допомоги); 2) пільги;
- •3) Послуги, що надаються непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
- •11,5 %, В цьому ж році порівняно з базовим 2001 роком сталося збільшення середнього розміру пенсії на 1 070,8 грн.
- •41.Тенденції смертності і тривалості життя населення України: всеукраїнський та регіональний виміри.
- •4. Структура смертності за причинами смерті остан-німи роками в цілому не змінилася. У 2012 р. На
- •42.Показники репродуктивної поведінки населення України (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
- •43.Статистичний аналіз стану навколишнього середовища в окремих регіонах України.
- •Забруднення повітряного басейну
- •Стан земельного фонду
- •Використання та охорона водних ресурсів
- •Якісний стан лісів
Використання та охорона водних ресурсів
Збір та використання води у 2000 р. становив 18282 та 12175 млн. м3, а морської води - 930,14 млн. м3. Найбільшими споживачами води залишаються: промисловість - 5989 млн. м3, сільське господарство - 3112 млн. м3.
У 2000 р. об'єм скинутих зворотних вод у водні об'єкти становив 10517 млн. м3 (із них 757,7 млн. м3 - без очистки). Економія свіжої води завдяки впровадженню систем оборотного і повторно-послідовного водопостачання становила 84,45% [19]. Найбільшими забруднювачами водойм є Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька та Харківська області, а із підприємств це підприємства атомної енергетики, металургії, хімії.
В Україні склалася диспропорція в розвитку водогінних та каналізаційних мереж. Встановлена потужність міських водогонів становить 25,7 млн. м3 на
добу. Протяжність комунальних водогінних мереж 78,8 тис. км., очисних
споруд водопостачання - 13,8 млн. м3 на добу. На сьогодні всі 439 міст, 819 селищ міського типу, а також 5003 сільських населених пунктів мають централізовані водогони або окремі водогінні мережі. Централізованим водопостачанням забезпечено 70% населення. Однак не мають централізованих систем каналізації 31 місто і 317 селищ міського типу, а в 110 міських населених пунктах очисні споруди перевантажені й працюють неефективно [11]. Крім цього, лише в містах в аварійному стані перебуває 4,5 тис. км каналізаційних мереж.
Річкову мережу України складають понад 22 тисяч річок загальною довжиною більш як 170 тис. км. Середня її густота складає 0,25 км/км2, переважна більшість річок належать до басейну Чорного й Азовського морів, а 4% несуть свої води до Балтійського моря. Водні ресурси формуються переважно за рахунок стоку річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Тиса, на яких створено водосховища з корисним об'ємом 55,1 млрд. м3. До 40% річкового стоку є транзитним. Питома забезпеченість річковим стоком становить близько 1,0 тис. м3 на людину за рік.
Малі річки формують 60% водних запасів, і їхній стан продовжує погіршуватися. Багато гумусу, добрив та хімічних засобів захисту рослин змивається в них з полів. Сюди також потрапляють відходи тваринницьких комплексів, цукрових та інших заводів. Вимагає очищення понад 25 тис. км річок. Річки псуються також внаслідок непродуманого вирубування лісів, розорювання прибережних смуг, схилів, внаслідок осушення боліт.
Заданими гідробіологічних спостережень з 59 контрольованих водних об'єктів України немає жодного водотоку або водойми, які відповідають фоновому стану та характеризуються як чисті води. Водні об'єкти забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, органічними речовинами, сполуками азоту та важкими металами.
В Україні виявлено понад двісті осередків стійкого забруднення підземних вод. Виведено з ладу 10 водозаборів загальною потужністю 80 млн. м3 на рік.
Високий антропогенний тиск на водні ресурси та значне їхнє використання позначилися на якісному стані Чорного та Азовського морів.
Якісний стан лісів
За даними обліку площі землі лісового фонду у 2000 р. становили 10,8 млн. га із них вкритих лісовою рослинністю - 9,4 млн. га. Таким чином лісистість (відносно вкритої лісом загальної території країни) становить 15,6%, що значно менше встановлених екологічних стандартів - 22-25%.
Ліси переважно виконують захисні водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. Однак вони інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викидів та пожеж, внаслідок недбалого відведення земель під вирубку для різноманітного будівництва, їх стан зумовлений не лише рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, але й зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і лісових екосистем. Протягом останнього десятиріччя антропогенний вплив на ліси проявлявся через вплив на насадження атмосферних забрудників, зміну гідрологічного режиму територій, рекреацію, пожежі, господарську діяльність тощо. Сьогодні вирубка лісового фонду перевищує його відновлення. Обсяги захисного лісорозведення не забезпечують повного заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель. Недостатніми залишаються обсяги робіт щодо створення полезахисних лісових смуг.
Викликає стурбованість інтенсивна експлуатація лісів, особливо в Карпатському та Поліському регіонах, де зосереджено відповідно 29 та 33% запасів деревини.
Порушення природної стійкості лісів призводить до зростання уразливості насаджень, визначає подальше збереження напруженого санітарного стану лісів. Екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням при визначенні шляхів розвитку агропромислового та лісохімічного комплексів, регулювання стоку річок, осушення боліт та стихійний розвиток колективного садівництва призвели до зниження природного потенціалу майже 70% цінних природних комплексів і ландшафтів України. Внаслідок цього процес деградації генетичного фонду живої природи спостерігається практично у всіх регіонах України.
На території України нараховується близько 45 тис. видів тварин, серед них 17 видів земноводних, 20 - плазунів, 344 - птахів, 101 - ссавців, 200 - риб, решта - безхребетні. До Червоної книги України занесено 531 вид рослин і грибів (12% дикоростучої флори) та 281 вид тварин. Площа природно-заповідного фонду України збільшується повільно і становить 2,2 % території країни, що в 2-3 рази менше від рекомендованої норми.
