
- •1. Зміст поняття статистика. Об’єкт та предмет статистики. Галузі статистики.
- •2. Статистична закономірність. Статистична сукупність. Закон великих чисел
- •Статистична сукупність.
- •3.Типи шкал вимірювання (номінальна, порядкова, інтервальна, метрична).
- •Номінальна шкала; порядкова (рангова) шкала; інтервальна шкала; метрична шкала.
- •Номінальна шкала (альтернативна)
- •Номінальна шкала (багатоваріантна)
- •Порядкова (рангова) шкала
- •Інтервальна шкала
- •8. 22 Або більше
- •Метрична шкала
- •4. Основні етапи статистичного дослідження (особливості: спостереження, систематизації та групування результатів, аналізу даних).
- •5. Суть і організаційні форми статистичного спостереження
- •1. Спеціально організовані — спостереження, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки,
- •6. Види і способи спостереження
- •1. За ступенем охоплення одиниць сукупності:
- •2. За часом проведення:
- •7. Програмно-методологічні та організаційні питання спостереження
- •8. Подання статистичних даних: статистичні таблиці, основні елементи статистичних графіків.
- •9. Суть і види статистичних показників.
- •Статистичні показники повинні мати такі властивості:
- •Класифікація показників:
- •10. Абсолютні та відносні величини.
- •11. Середні величини. Середня арифметична
- •12. Чисельність населення (наявне, постійне, тимчасове присутнє, тимчасове відсутнє населення).
- •13. Склад населення (особливості: стать, вік, шлюбний стан, національність, мова, освіта).
- •49 Років) і прабатьки (50 і більше років);
- •14. Рух населення (відтво рення населення та міграції).
- •15. Поняття склад та рух трудових ресурсів.
- •2) Населення, старше й молодше від працездатного віку, яке зайняте в економіці.
- •16.Особливості статистичного вивчення ринку праці.
- •17.Сучасний стан і тенденції безробіття в Україні.
- •18.Сучасний стан і тенденції зайнятості в Україні. Сучасний стан зайнятості в Україні
- •19.Статистичне вивчення якості робочої сили.
- •20.Статистика доходів населення (первинний, факторний, сукупний доходи).
- •21.Поняття «рівень життя», система показників рівня життя населення.
- •22.Якісні рівні життя населення (достаток, нормальний рівень, бідність, злиденність).
- •23.Види і склад доходів населення. Показники доходів населення.
- •1. Сукупні доходи населення – визначають складанням особистих
- •2. Кінцеві (наявні) доходи населення – визначаються як сукупні
- •3. Реальні доходи населення – це кінцеві доходи з урахуванням змін
- •24.Поняття потреб і споживчих комплексів.
- •25.Нормативи споживання і споживчі бюджети.
- •26.Показники споживання матеріальних благ та послуг.
- •27.Індекс розвитку людського потенціалу.
- •28.Проблема бідності та рівня життя населення України.
- •29.Соціальні індикатори рівня життя населення.
- •30.Середня заробітна плата в Україні.
- •31.Соціальне значення і завдання статистичного вивчення громадської думки.
- •Xарактеризують ступінь декларативної підтримки і сприйняття населенням різних напрямків розвитку суспільства.
- •1Обставин і відбивають конкретні умови життя і форми активності людей.
- •32.Показники статистики громадської думки.
- •33.Організація вибіркового спостереження (опитування).
- •34.Джерела засобів існування населення України (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
- •35.Статистичні показники споживанням населення матеріальних благ і послуг. Споживчий бюджет. Споживчий кошик.
- •1. За матеріальним складом і формою виявлення благ та послуг:
- •2. За джерелами фінансування:
- •3. За призначенням матеріальних благ та послуг:
- •4. За головними каналами надходження:
- •36.Статистичний аналіз диференціації доходів населення України (1991-2014 рр.).
- •37.Статистичний аналіз стану житлових умов сільських та міських мешканців Львівщини.
- •1.28. Прийняття в експлуатацію житла у сільській місцевості
- •1.17. Розподіл загальної площі житлових будинків за видами
- •38.Статистичний аналіз стану шкільної та вищої освіти на Львівщині.
- •39.Стан здоров’я населення України (за даними вибіркових опитувань домогосподарств).
- •40.Стан соціального забезпечення населення України: статистичний аналіз.
- •1) Соціальні виплати (пенсії, допомоги); 2) пільги;
- •3) Послуги, що надаються непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
- •11,5 %, В цьому ж році порівняно з базовим 2001 роком сталося збільшення середнього розміру пенсії на 1 070,8 грн.
- •41.Тенденції смертності і тривалості життя населення України: всеукраїнський та регіональний виміри.
- •4. Структура смертності за причинами смерті остан-німи роками в цілому не змінилася. У 2012 р. На
- •42.Показники репродуктивної поведінки населення України (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
- •43.Статистичний аналіз стану навколишнього середовища в окремих регіонах України.
- •Забруднення повітряного басейну
- •Стан земельного фонду
- •Використання та охорона водних ресурсів
- •Якісний стан лісів
1. Зміст поняття статистика. Об’єкт та предмет статистики. Галузі статистики.
Слово статистика (від lat. status – стан речей) означає кількісний облік масових явищ і процесів (наприклад, соціально-економічних, соціально-демографічних тощо). В сучасних соціальних дослідженнях термін “статистика” використовують у кількох значеннях. 1. Це – дані, які характеризують масові суспільні явища. Ці дані мають формат кількісних показників. 2. Це – процес збирання, зберігання і оброблення кількісних даних про масові суспільні явища, тобто галузь практичної діяльності, спрямованої на одержання, оброблення, аналіз та публікацію кількісних даних про масові явища і процеси суспільного життя. 3. Це – наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з якісною стороною цих явищ (наприклад, економічні, політичні, соціальні, культурні явища).
Об’єктами статистики (статистичного аналізу) виступають найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри масових суспільних явищ, кількісні співвідношення між ними, закономірності їхнього формування, динаміка розвитку, формат взаємозв’язку. Отже, статистика, по-перше, вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові суспільні явища.
Галузі статистики: математична статистика; соціальна статистика;
економічна статистика; галузеві статистики.
Математична статистика – це галузь математичних знань, в рамках якої розробляються раціональні прийоми (способи) систематизації, обробки і аналізу даних статистичних спостережень масових явищ з метою встановлення характерних для них статистичних закономірностей. У математичній статистиці більшість методів обробки статистичних даних грунтується на ймовірнісній природі цих даних. Теорія ймовірностей – галузь застосування таких статистичних методів – обмежується вимогами, щоб явиша, які досліджуються, були підпорядковані певним, достатньо чітко вираженим ймовірнісним
закономірностям. Соціальна статистика – галузь статистики, в межах
якої вивчають кількісну і якісну сторони масових суспільних явищ і процесів. При цьому оперують системою показників соціальних процесів і явищ. Наприклад: народжуваність, смертність, міграційні притоки та витоки, кількість шлюбів, середньомісячний грошовий дохід
на душу населення тощо. Економічна статистика – підгалузь соціальної статистики, в межах якої вивчають кількісну і якісну сторони масових суспільних явищ і процесів у сфері матеріального виробництва. При цьому оперують системою показників економічних процесів і явищ. Наприклад: валовий суспільний продукт, грошовий прибуток за результатами підприємницької діяльності тощо.
Галузеві статистики – різні види статистичних досліджень, які здійснюються для потреб того чи іншого напряму професійної діяльності людей. Наприклад: соціологічна, медична, психологічна, географічна, сільськогосподарська тощо статистики.
2. Статистична закономірність. Статистична сукупність. Закон великих чисел
Статистична закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах.Виявити і виміряти статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Наприклад, якщо спостерігаємо малу кількість подій, то тоді випадкові чинники активно впливають на перебіг цих подій. У разі великої кількості подій вплив випадкових причин взаємно урівноважується, процес набуває масового характеру із певною повторюваністю, послідовністю та порядком. Таким чином, статистичні закономірності притаманні лише певним множинам елементів, а не поодиноким подіям. Такі множини елементів називаються статистичними сукупностями.