
- •Миколаїв 2014 Лабораторна робота №1
- •Соматометрія
- •Вага тіла (кг) 36,4 Окружність
- •Лабораторна робота №2
- •Визначення постави
- •2. Визначення форми стопи
- •3. М’язова сила
- •Лабораторна робота №3
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання № 1: гігієнічні аспекти функціональної готовності дітей до систематичного навчання
- •Медичні показники до відстрочення приходу в школу дітей 6-річного віку
- •Лабораторна робота №4
- •Дайте письмові відповіді на контрольні питання
- •Завдання на контрольну роботу: «вікова фізіологія обміну речовин та енергії. Меню розкладка для дітей шкільного віку» Лабораторна робота №5
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6
- •Провести дослід на визначення акомодації.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання № 1: гігієнічні аспекти функціональної готовності дітей до систематичного навчання
Успішність навчання, працездатність і адаптація дітей до учбових навантажень залежать від їх функціональної готовності. Визначення готовності дітей до навчання в школі проводиться лікарем дошкільної освітньої установи або дитячої поліклініки (якщо дитина не відвідує дитячий сад) по медичних і психофізіологічних критеріях.
Медичні критерії:
1) рівень біологічного розвитку;
2) стан здоров'я у момент огляду;
3) гостра захворюваність за попередній рік.
Психофізіологічні критерії розвитку шкільно-необхідних функцій:
1) результати виконання тесту Керна — Іразека, що складається з трьох завдань: намалювати людину, змалювати коротку фразу («Він їв суп»), змалювати групи крапок;
2) якість вимови звуків (наявність дефектів);
3) результати виконання монометричного тесту «вирізування круга».
Готовність дітей до школи визначається лікарями в 2 етапи, в ході яких передбачаються оздоровлення дошкільників і корекція розвитку шкільно-необхідних функцій.
Перше поглиблене обстеження дітей проводиться в жовтні — листопаді року, передування надходженню в школу. Поглиблений медичний огляд (планова диспансеризація) здійснюється в дитячому саду або дитячій поліклініці. У ті ж терміни лікарем дитячої освітньої установи або дитячої поліклініки проводиться психофізіологічне дослідження розвитку шкільно-необхідних функцій.
Дітям, що мають відхилення в стані здоров'я, призначають комплекс лікувальних і оздоровчих заходів. Дошкільникам, у яких виявлено відставання в розвитку шкільно-необхідних функцій (моторика, мова), рекомендується комплекс вправ по їх корекції. Рекомендовані лікувальні і оздоровчі заходи здійснюють лікарі — фахівці дитячої поліклініки. Заняття по усуненню дефектів вимови звуків проводить лікар-логопед.
Вправи або заняття по розвитку моторики (малювання, ліплення, ігри з дрібними конструкторами і ін.) можуть здійснювати вихователі дитячих садів або батьки.
Дільничний педіатр або лікар дошкільної установи контролюють виконання призначених заходів.
Повторний медичний огляд всіх дітей проводять перед приходом їх в школу (у квітні — травні тими ж фахівцями). Одночасно проходить повторне психофізіологічне обстеження дітей, визнаних неготовими до школи при першому обстеженні.
Медичні показники до відстрочення приходу в школу дітей 6-річного віку
I. Захворювання, перенесені впродовж останнього року:
інфекційний гепатит;
пієлонефрит, дифузний гломерулонефріт;
міокардит неревматичний;
менінгіт епідемічний, менінгоенцефаліт;
туберкульоз;
ревматизм в активній фазі;
хвороби крові;
гострі респіраторні вірусні захворювання (4 і більше разів).
II. Хронічні захворювання у стадії суб- і декомпенсації:
вегетосудинна дистонія по гіпотонічному (систола А/Д 80 мм рт.ст.) або гіпертонічному (систола А/Д 115 мм рт.ст.) типу;
вада серця ревматична або природжена;
хронічний бронхіт, бронхіальна астма, хронічна пневмонія (при загостренні або відсутності стійкої ремісії протягом року);
виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт (у стадії загострення, з частими рецидивами і неповною ремісією);
анемія (при вмісті гемоглобіну в крові 100,7—80,0 г/л);
гіпертрофія піднебінних мигдалин III ступеня;
аденоїдна вегетація III ступеня, хронічний аденоїдит;
тонзиліт хронічний (токсико-алергічна форма);
ендокрінопатія (зоб, цукровий діабет і ін.);
неврози (неврастенія, істерія, логоневроз і ін.);
затримка психічного розвитку;
дитячий церебральний параліч;
травма черепа, перенесена в поточному році;
епілепсія, епілептіформний синдром;
енурез;
екзема, нейродерміт (при поширених шкірних змінах);
міопія з схильністю до прогресування (більше 2,0 діоптрій).
При інших захворюваннях питання про направлення в школу вирішує комісія у складі завідувача педіатричним відділенням і запрошених відповідних фахівців.
Тимчасове відстрочення від прийому в школу рекомендується дітям з відставанням біологічного розвитку: 1) довжина тіла нижча М-1с за місцевими стандартами фізичного розвитку; 2) надбавка в довжині тіла за останній рік менше 4 см; 3) повна відсутність постійних зубів. Після проведення повторного обстеження виносять остаточну ухвалу про готовність дитини до школи.
Не готовими до навчання вважаються діти, що мають відхилення в стані здоров'я, відстають в біологічному розвитку, а також виконуючі тест Керна — Іразека з оцінкою 9 балів і більш і дефекти вимови звуків, що мають.
Висновок про готовність до школи роблять на підставі результатів першого і другого обстеження, занесених в медичну карту розвитку дитини. Як виняток може бути проведене додаткове медичне або психофізіологічне дослідження дітей безпосередньо перед початком навчального року.
До початку навчального року медичний персонал інформує вчителів про готовність дитини до навчання. Дітям, не готовим до шкільного навчання, бажано надати тимчасове відстрочення.
Під час повторного обстеження дітей або на етапі прийому (записи) дітей, що поступають в 1-й клас загальноосвітньої школи (березень — квітень), доцільне також проведення шкільним лікарем анкетування батьків на предмет виявлення у дітей синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, який істотно утрудняє навчання цих дітей і вимагає здійснення додаткових медико-профілактичних заходів.
Діагностика синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю ґрунтується на зборі анамнезу шляхом опиту батьків, а також даних анкетування вчителів після 1—2 міс після початку навчання. Анкета передбачає оцінку кожним батьком своєї дитини по серії стандартних питань, які відносяться до характеристики порушень уваги, імпульсу і гіперактивності. Близькою до анкети батьків є і анкета для вчителів. Ці дві анкети дозволяють достатньо надійно діагностувати легку дисфункцію мозку з гіперактивністю.
Діти з діагнозом синдрому дефіциту уваги, встановленим в процесі скринінг-тестування, повинні бути направлені в поліклініку до педіатра, і, крім того, з ними проводять медико-профілактичні заходи, передбачені при синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю.
Контрольні питання
1. Медичні критерії розвитку шкільно-необхідних функцій.
2. Психофізіологічні критерії розвитку шкільно-необхідних функцій.
3. Психофізіологічні критерії виконання і оцінки тесту Керна—Іразека
4. Діагностика синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю
5. Роль вчителя в проведенні визначення готовності дітей до навчання в школі