2. Накладання джгута.

Для зупинки кровотеч використовують 3 види джгутів: матерча-тий з закруткою, широкий стрічковий гумовий, трубчатий Есмарха. Широкий стрічковий джгут найменше травмує шкіру. Правила накладання джгута <мал. 8 а-г):

а/ тимчасово зупиняють кровотечу притисканням судини пальцем;

б/ на місце накладання джгута накладають . прокладку із м'якої тканини так, щоб не утворилися складки;

в/ джгут розтягують руками і накладають циркулярні тури так, щоб вони покривали один одного;

г/ решту джгута накладають не розтягуючи, кінець закріплюють гачком до ланцюжка;

д / правильне накладання джгута перевіряємо за припиненням кровотечі з р ани, зникненням пульсу і блідості шкіри; е/ до джгута чи одежі прикріплюємло записку із вказаною датою і часом накладання;

с/ категорично забороняється зверху перев'язувати джгут бинтом і залишати потерпілого без нагляду.

 

ІV.З. ПЕРЕЛОМИ.

П ерелом — це порушення цілісності кістки. Існує декілька видів переломів. Закритим називається перелом, при якому не порушується цілісність шкіри. Відкритий перелом значно важчий, бо пе-реломана кістка проколює тканини і через утворену рану може легко проникнути інфекція.

Ознаки переломів:

1. Вимушене неприродне положення потерпілого.

2. Посилення болю при осьовому навантаженні.

3. Порушення функцій опороздатності.

4. Деформація та вкорочення кінцівки.

5. При відкритих переломах з рани можуть виступати уламки кістки.

Перша допомога при переломах:

1. Забезпечте потерпілому нерухоме положення у зручній для нього позі.  

2. Переконайтеся, що в потерпілого нормально функціонує серце і він вільно дихас. Якщо цього немає — негайно приступайте до реанімації (див.І).

3. Перевірте наявність кровотечі і зупиніть її

4. Якщо потерпілий при свідомості, то він сам вкаже на джерело болю. Якщо ж він втратив свідомість, обережно огляньте його тіло з метою виявлення кровотеч, припухань та деформацій. Способи унс-рухомлення переломів показані на малюнках.

ІV.4. ОПІКИ.

Опіки — це ділянки тканини, ушкоджені при контакті шкіри з вогнем, окропом, чи іншими джерелами високої температури, електричним струмом, кислотами та іншими їдкими речовинами. При обширних опіках може розвинутися шок.

Перелік негайних заходів при сильних опіках:

1. Перевірте дихання і роботу серця. Якщо відсутнє дихання чи пульс, негайно починайте штучне дихання рот в рот і масаж сер ця. (див.І)

2. Перевірте, чи не перебуває потерпілий в шоці (див.5).

3. Негайно опустіть попечену частину тіла на 10 хвилин в чисту воду. Якщо немає достатньої кількості води, накрийте опік намоченим тампоном.

4. Промийте рану водою і зав'яжіть грубою сухою пов'язкою. Потерпілому можна дати обезболюючі таблетки.

Ніколи не змазуйте рану кремом чи маззю!!! Вони створять тверду шкірку поверх опіку, яка може відкрити рану. Використовуйте дезинфікуючі розчини: фурациліну і перманганату калію (1:5000), 3-4 рази вдень.

При важких опіках ковток гарячої кави чи чаю допоможе відновити втрачену рідину і заспокоїть потерпілого.

Пам'ятайте, що шок набагато небезпечніший для життя ніж сам опік.

ІV.5. ШОК.

Шок — це порушення в системі кровообігу, при якому падає тиск крові, перешкоджуючи їй проходити через життєво важливі органи. Якщо нічого не зробити для підвищення тиску, то може настати смерть.

Перелік необхідних заходів:

1. Перевірте дихання і серцебиття. При відсутності починайте реанімацію.

2. Не рухайте потерпілого з місця без потреби

3. Зупиніть кровотечу, (див,2)

4. Заспокійте і підбадьортс потерпілого.

5. Пошліть за допомогою.

Щоб заспокоїти потерпілого дайте, йому випити теплої кави або чаю.

Також до протишокових засобів відноситься застосування знеболюючих препаратів (промедол, анальгін). Для пиття дають лужної мінеральної води, суміш 4г питтєвої соди і 5.5г кухонної солі на літр води, чай, на 1 л якого додають чайну ложку МаСІ і 2/3 чайної ложки соди.

ІV.6. ОБМОРОЖЕННЯ.

При обмороженні ви повинні швидко відновити втрачене тепло.

Якщо ніс і щоки в потерпілого зблідли чи оніміли, зігрійте їх долонями чи дихайте на обморожене місце до того часу-, поки не відновиться природній колір шкіри. Ніколи не розтирайте обмороженої ділянки. При відновленні чутливості буде спостерігатися пощипування і поколювання шкіри.

Якщо обморожена ділянка нсзігрівається за короткий час, то перед Вами випадок сильного відмороження. Лікування треба проводити в стаціонарі під наглядом спеціалістів.

При обмороженні:

— не розтирайте онімілі ділянки. Якщо обмороження зачіпило глибші тканини, Ви тільки збільшите небезпеку проникнення інфекції;

— не розтирайте обморожені ділянки снігом;

— для зігрівання обмороженої ділянки ніколи не застосовуйте прямі джерела тепла, наприклад, полум'я сірника, вогонь чи гарячу воду.

IV.7. ТЕПЛОВИЙ І СОНЯЧНИЙ УДАРИ.

При сильній спеці і високій вологості може наступити дуже небезпечна стадія теплового удару. Висока вологість перешкоджає виділенню поту, результатом чого може бути раптова лихоманка, втрата свідомості і смерть

Перша допомога полягає в максимальному охолодженні потерпілого. Захистіть потерпілого від прямих променів сонця. Дайте випити підсолену воду. Слідкуйте, щоб потерпілий не захлинувся рідиною. Негайно пошліть за допомогою.

IV.8. УКУШЕННЯ ЗМІЙ.

Після укусу змії розвиваються такі місцеві симптоми: сильний і тривалий біль, внутрішній крововилив, пухирі. Після всмоктування отрути в кров з'являються загальні симптоми: запаморочення, загальна слабість, тахікардія, нудота, зниження кров'яного тиску.

Перша долікарська допомога повинна початися з іммобілізації пошкодженої частини тіла. Отрута поширюється переважно по лімфатичних шляхах. Слідкуйте, щоб потерпілий лежав нерухомо, тоді отрута повільніше всмоктується в кров,

Ніколи не накладайте джгут з мстою сповільнення проникнення отрути!

Не розрізайте місце укусу, щоб висмоктати отруту. Це дуже небезпечно. Ви можете занести інфекцію .

Не давайте спиртного — цс прискорить всмоктування отрути.

Можна промити рану 1 % розчином КМпО, на місце укусу накладають лід.

ІV.9. ПЕРЕВ'ЯЗКИ.

Під терміном перев'язка розуміють процес накладання або заміни лікувальної пов'язки. Пов'язкаскладається здвох частин: матеріалу, що накладається на рану для отримання лікувального ефекту, і фіксуючого перев'язувального матеріалу,

В якості фіксуючого матеріалу використовують простий марлевий, сітчастий та еластичний бинти.

Загальні правила накладання м'якої бинтової пов'язки.

1. Хворому слід надати зручне положення, він не повинен рухатися.

2. Частина тіла, яку перев'язуємо, повинна знаходитися в спокійному положенні з розслабленими м'язами (в функціонально вигідному положенні).

3. Перев'язуючий повинен знаходитися лицем до потерпілого, щоб за виразом лиця слідкувати за його станом.

4. Головку бинта тримають в правій руці, початок — в лівій, бинтують зліва н аправо, кожен попередній оберт бинта покривають наступним на 111 чи на 2/3.

Головні види бинтових пов'язок.

1. Пов'язки на голову.

а/ пов'язка на око (мал. 10). На ліве око пов'язку накладають справа наліво. Після фіксації циркулярного туру через тім'яну частину і нижче лівого вуха бинт виходить на обличчя у висхідному напрямі і закриває ліве око. При накладанні пов'язки на праве око, бинтують зліва направо;

б/ «чепчик» (мал. 11). Опорний тур бинта йде через тім'яно-вискову частину і служить основою для накладання пов' язки (І). Головний тур бинта фіксують під опорним в правій висковій частині, проводять через чоло до протилежної сторони (II), далі перевертають бинт навколо опорного туру і виводять через потиличну частину у вихідне положення (III,IV);

в/ «вуздечка» (мал-12). Після циркулярного фіксуючого туру на-вколи голови по задній і боковій поверхні шиї бинт переходить по підборіддю і щоці і піднімається вверх. З лівої щоки тур бинта переходить на вискову і тім'яну частини і дальше о пускається вниз до підборіддя.

2 . Пов'язка ічї грудну клітку (Дезо). Є обов'язковим фіксування полотняного валика під пахвою з хворого боку, що дозволяє відвести руку від тулуба. Бинтувати починають на здоровій стороні. Другий тур іде косо вверх по грудній клітці. Третій — огинає знизу передпліччя пошкодженої сторони. Четвертий тур опускається зверху вниз по задній поверхні грудної клітки і виходить під пахву здорової сторони- Всі тури повторюють 4-5 разі в (див. мал. 13).

3. Пов'язка на живіт і таз — колосовидна (див.мал.14,а). Після фіксації циркулярного гуру навколо живота бинт направляють по передній поверхні косо вниз, далі навколо стегна, нижче ягодичної складки і вверх. Кожен наступний тур зміщуємо на 2/3.

4. Пон я.іш и;і верхню кінцівку:

а/ спіральна пов'язка на один палець (ма.і4.б). Фіксуючий тур-в нижній третині передпліччя.По верхній стороні кисті бинт виходиті на фалангу пальця. Спіральні тури бинта йдуть до основи пальщ Лінчується пов'язка на нижній третині передпліччя. При яакліанні пов'язки на всі пальці отримуємо рукавичку;

б/ пов'язка на кисть <мал.15,а);

в/ черепашача пов'язка на ліктьовий суглл Фіксуючий тур — у верхній частині передпліччя, потім - почсргае накладання турів на плече і передпліччя <мал.15,г):

г/ колосовидна пов'язка на плече . Фіксуючий циркулярний тур - навколо плеча. Потім низхідвй тур по передній поверхні грудної клітки через здорову

5 . Пов'язки на нижню кінцівку:

а/ пов'язка на стопу (мал.14,д). фіксуючій тур — в нижній частині гомілки. Дальше бинт проводять по боювих частинах стопи. Фіксується циркулярними турами;

б/ циркулярна пов'язка на коліно

в/ хрестовидна пов'язка на стопу (мал15,е). Бинт у вигляді вісімки проходить навколо стопи;

г / пов'язка на 1-й палець стопи

 

Косиночні пов'язки.

Косинка — цс матерія у вигляді прямокутного трикутника або хустка, складена по діагоналі. Способи накладання п оказані на малюнку 16  

 

 

IV 10. ПЕРЕНЕСЕННЯ.

При всіх видах поранень, особливо важких, не рекомендується переносити потерпілого з місця, адопомоіу надаютьодразу ж. Винят ком є ситуації, при яких перебування людини на місці випадку загрожує життю чи не дозволяє надати допомогу. Якщо допомогу надають двоє, найкращий спосіб перенесення — «крісло» (див- мал. 17). Якщо ж ви з потерпілим наодинці, використайте один із способів: перенесення потерпілого через шию чи використання підв'язки (мал. 18,19).

ІV.12. ВИКЛАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ НА ТАБОРІ.

Інструктором 1 допомоги на таборі повинна бути людина, яка володіє необхідним об'ємом знань і пракіичних навичок. Заняття по винні складатися з теоретичної та пракіичної частини. Всіх слухачів необхідно в цікавій формі навчити правильно надавати І долікарську допомогу, що мас вирішальне значення при нещасних випадках.

Теоретичні заняття включають питання про необхідність гігієни та вимоги санітарії на таборі, правила поводження з вогнем та таборовим інвентарем, прорізні види можливих ушкоджень та травм. Ця частина занять повинна займати не більше як 2 год. таборової програми. Одне заняття (1 год) треба присвятити таборовій аптечці; з яких частин вона складається, які медикаменти та предмети повинні в ній бути, їх кількість та призначення,

IV.12.1 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

Займає більшу і головну частину занять. Потрібно попередньо підготувати засоби та інструменти для надання 1 допомоги. Кожен юнак чи юначка повинні мати змогу практично оволодіти всіма необхідними навичками.

Орієнтовний план занять (по 1 год) та необхідні предмети для кожного заняття.

1. Реанімація (спальник чи хідничок, згорток матерії, рушник).

2. Кровотечі (бинт, дерев'яна паличка, джгут, вата).

3. Переломи та способи перенесення потерпілого (спальник, два наплечники типу «Єрмак», дві жердини довжиною Зм і а 10 см, палиці для шин, шнурки (2 по 3 і 1 — 10 м, хідничок, 2 рушники, 2 пластові ремені).

4. Опіки та обмороження, тепловий та сонячний удар, шок, уку-шення змій.

5. Перев'язки (по І бинту на кожного учасника).

ІГРИ.

Закріпити і перевірити теоретичні знання з І допомоги можна, використовуючи гру та її елементи.

1. Естафети з використанням навиків надання І допомоги, перенесення, перев'язки та ін. Оцінюється якість надання допомоги та швидкість.

2. Окремі точки 1-ї допомоги в рамках теренової гри. Наприклад:

за азимутом'необхідно знайти потерпілого і надати йому необхідну допомогу (знерухомити перелом, зробити ноші тощо).

3. Гра Кіма з різними медикаментами. Учасники мусять пояснити також спосіб застосування ліків.

www.upu7.plast.org.ua

V. МАНДРІВНИЦТВО

Мандрівка не тільки гарний спосіб проведення часу. але й чудовий виховний засіб Лише на мандрівці /) повній мірі проявляються характери юнаків, тут нони вчаться співжити і. співпрацювати, разом поборювати груднощі. а для провідників це — можливість перевіриги і вдосконалити свої знання у провідницгщ Кожна мин/.ірівка в оранізаційному плані складається з таких обо язкових елементів І Планування 2 Підготовка 3. Переведення мандрівки

V.1. ПЛАНУВАННЯ І ПІДГОТОВКА.

Плануючи мандрівку потрібно узгодити наступні обов'язкові точки, на яких базуватиметься весь перебіг підготування до мандрівки. Необхідно:

а) Визначити тривалість (день, два і т.д.). б) Визначити кількість учасників і інструкторів (з розрахунку: 1 інструктор-провідник на 8-10 юнаків), в) Вказати час переведення (пора року) г) Повідомити членів гуртка (куреня) та їх батьків (за ! 2 тижні до проведення) д) Сформулювати гему і мету мандрівки. е) Маршрут (бажано, щоб учасники б\'ли забезпечені картами місцевості). ж) Призначити провід: у будь якій мандрівці провідники повинні мати досвід у туризмі. Оранізагор - займається розподілом та контролем функцій (бажано, щоб ці; був хтось з проводу гуртка Ікурсня 1 або впорядник). й) Інтендант — готус і перевіряє виряд, планує раціон і закуп харчів. і) Кухарі — завідують мандрівною кухнею під час мандрівки. k) При плануванні потрібно враховували близькість до населених пунктів, засобів комунікації і шляхів сполучення м) Залежно від місцевості проведення потрібно врахувати наявність транспортних засобів (як добратися дч початку маршруту, розклад руху і г.п )

V.2. ВИРЯД.

Успіх мандрівки залежить від стану виряду. Тому за деякий час <2-3 дні) до мандрівки учасники повинні принести весь виряд на перегляд. Мандрівний виряд ділиться на особистий і груповий. До групового виряду входять наступні речі:

1. Намети (відповідно до кількості мандрівників) 2. Приладдя до вогню (сокира, гачки, рукавиці, сірники). 3. Линва (20 30м). 4 Аптечка (2 шт.). 5. Казани,кохлі. 6. Тент на випадок дощу. Особистий виряд: 1. Спимішок та підстилка. 2. Наплсчник (бажано станковий). 3. Штурмівка та нспродувні штани з легкого брезенту. 4. Тепла куртка. 5. Вовняний светер. 6. Спортивний костюм. 7. 2 змінні футболки 8. Тсп.іа шапка, 9. Мандрівні черевики 10. Змінне взуття 11. Шкарпетки (2 пари простих 2 пари вовняних). 12. Миска, ложка, ніж, горнятко. 13. Дощовик 14. Шорти та куііслівки. 15. Змінна білизна. 16. Приладдя особистої гігієни, 17. Компас, годинник, олівець, записник, свисток, ліхтар. 18 Особиста аптечка. 19 Окуляри від сонця, фотоапарат (за бажанням). 20, фляга на воду. Варто мати зі собою набір до направи внряду: нитки, голки, дріт, клейку стрічку, ґудзики, брезент.

Найважливішою частиною виряду с. черевики і наплсчник. Тому перед кожною мандрівкою їх необхідно перевірити. Черевики повинні мати міцну грубу підошву, бути непромокальними і добре гримати ногу. Якщо у когось с нові черевики, перед мандрівкою потрібно << притерти їх до ноги». Для цього черевики мочать водою і кодятьв них, доки не висохнуть. Черевики, які висохли на нозі, добре зберігають її форму.

Пакуючи наплсчник потрібно вважати, щоббувдобрс збалансований, щоб речі першої необхідності (змінний одяг, взуття, аптечка) були під рукою. До спини варто класти спимішок і підстилку, щоб ніде не тиснуло на плечі. Всі речі повинні бути запаковані в поліетиленові мішки. Пакуючи виряд, пам'ятайте, що нести його вам, і не беріть з собою більше, аніж зможете піднести.