
- •Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні рекомендації для викладачів при підготовці до практичного заняття
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Акушерська термінологія.
- •Величина матки і висота стояння її дна в різні терміни вагітності
- •1. Формула Джонсона
- •2. Формула Жорданіа
- •3. Формула Ланковице
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •Завдання для самостійної роботи на основному етапі заняття
- •Контрольні запитання для оцінки кінцевого рівня знань
- •Ситуаційні задачі для оцінки кінцевого рівня знань
- •Тестові задачі для оцінки кінцевого рівня знань
- •VII. Методичне забезпечення
- •Vііi. Завдання для позааудиторної роботи
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичній нараді кафедри
акушерства та гінекології № 2
Завідувач кафедри
проф. Булавенко О.В._______
„ 30 ” серпня 2013 року
Методичні рекомендації для викладачів при підготовці до практичного заняття
-
Навчальна дисципліна
Акушерство та гінекологія
Модуль 1.
Фізіологічний та патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду.
Змістовний модуль 1.
Фізіологічний та патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду.
Тема заняття 2
Фізіологія вагітності. Методи обстеження вагітних. Акушерська термінологія.
Курс
4
Факультет
Медичної психології
Автор
Асистент Гончаренко О.М.,
к.м.н., асистент Супрунова Т.В.
Вінниця - 2013
І. Науково-методичне обгрунтування теми
Профілактичний напрямок сучасного акушерства, динамічне спостереження за вагітною у жіночій консультації є головним завданням етапу поліклінічного обслуговування жіночого населення.
Основною метою системи антенатального нагляду є зниження високого рівня материнської та перинатальної смертності.
Вагітність є додатковим навантаженням на організм жінки. Для забезпечення життєдіяльності, росту і розвитку ембріона та плода в організмі матері відбуваються суттєві зміни, які стосуються практично всіх систем організму. Компенсаторні зміни в органах і системах організму вагітної призводять гомеостаз у стан нестійкої напруженої рівноваги. Порушення цієї рівноваги можуть спричинити зміни гомеостазу та реалізацію тієї чи іншої акушерської чи екстрагенітальної патології, про що треба знати лікарям всіх спеціальностей.
Діагностика вагітності у ранні строки (до 12 тижнів) важлива у загальній підготовці лікаря будь-якого фаху, оскільки раннє виявлення вагітності дозволяє своєчасно діагностувати акушерську та екстрагенітальну патологію і вирішувати питання щодо доцільності подальшого виношування вагітності.
II. Навчально-виховні цілі
Для формування умінь студент повинен знати:
Основні принципи антенатального нагляду.
Основні проблеми, які виникають під час антенатального нагляду та шляхи їх вирішення.
Зміни психологічного стану та в ЦНС, що спостерігаються у вагітних.
Зміни в ендокринній системі, що спостерігаються у вагітних.
Зміни в геніталіях та молочних залозах, що спостерігаються у вагітних.
Зміни в серцево-судинній, дихальної системах та системі крові, що спостерігаються у вагітних.
Зміни в шлунково-кишковому тракті та нирках, що спостерігаються у вагітних.
Зміни в обміні речовин, що спостерігаються у вагітних.
Зміни з боку шкіри, що спостерігаються у вагітних.
Зміни в кістково-м'язовій системі, що спостерігаються у вагітних.
Сумнівні, імовірні та достовірні ознаки вагітності та їх діагностичну цінність.
Діагностику вагітності у ранні строки методом гінекологічного обстеження.
Апаратні методи діагностики вагітності у ранні строки.
Протипоказання до апаратних методів дослідження у ранні строки.
Лабораторні (імунологічні) методи діагностики вагітності у ранні строки.
В результаті проведення заняття студент повинен уміти:
Діагностувати дискомфортні стани, що виникають під час вагітності.
Оцінити скарги жінки, які виникли у зв'язку з вагітністю.
Диференціювати фізіологічні зміни в організмі матері під час вагітності з патологічними.
Провести огляд зовнішніх статевих органів і шийки матки та оцінити їх стан.
Провести вагінальне дослідження та визначити розміри матки.
Скласти план додаткового обстеження для діагностики вагітності у ранні строки.
Оцінити результати апаратного та лабораторного (імунологічного) методів дослідження при вагітності ранніх строків.