Операційна система

Операційна система — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

Функції операційної системи

Головні функції:

• Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (ввід і вивід даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

• Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

• Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

• Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

• Керування доступом до даних енергозалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

• Забезпечення користувацького інтерфейсу.

• Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

Драйвер

Драйвер (driver) - комп'ютерна програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до керування апаратним забезпеченням. У загальному випадку для використання кожного пристрою, підключеного до комп'ютера, необхідний спеціальний драйвер. Зазвичай операційна система вже містить драйвери для ключових компонентів апаратного забезпечення, без яких система не зможе працювати. Однак для більш специфічних пристроїв (таких, як графічна плата або принтер) можуть знадобитися спеціальні драйвери, які надає виробник пристрою.

Компонувальник

Компонувальник (також редактор зв'язків, лінкер - від англ. Link editor, англ. linker) - програма, яка виконує компонування - приймає на вхід один або кілька об'єктних модулів і збирає у виконуваний модуль.

Для зв'язування модулів компонувальник використовує таблиці імен ідентифікаторів, створені компілятором в кожному з об'єктних модулів.

Робота компонувальника полягає в тому, щоб в кожному модулі конкретизувати посилання на невизначені імена. Для кожного імпортованого імені, визначення якого перебуває в інших модулях, згадування імені замінюється на його адресу.

Утиліта

Утиліта (англ. Utility program, utility) — сервісна програма, що допомагає керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи. Утиліти — сервісні програми, що розширюють можливості ОС.

Утиліта (в програмуванні) — невеличка прикладна програма.

Утиліти обслуговування системи (уос)

До УОС відносяться всі види сервісних програм, такі як утиліти для: дефрагментації, перевірки і виправленню структури розділів жорсткого диска, виправленню системних помилок, тонкого налаштуванню системи і т. д..

Оскільки типовий набір необхідних УСО приблизно однаковий для всіх користувачів ПК, то великого поширення набули заздалегідь зібрані пакети утиліт, найбільш яскравим прикладом яких може послужити пакет від компанії Norton Utilities (що входить в Norton System Works).