- •Загальна характеристика сфер застосування електротехнічних матеріалів.
- •Поляризація діелектриків. Основні фізичні і технічні параметри, які характеризують поляризацію.
- •Основні види та механізми поляризації, їхні особливості. Класифікація діелектриків за видами поляризації.
- •Особливості спонтанної поляризації та її залежність від температури та частоти.
- •Залежність діелектричної проникності діелектриків з різною структурою від температури та частоти.
- •Основні класи активних діелектриків, особливості їх поляризації та області застосування.
- •Електропровідність твердих діелектриків. Вплив зовнішніх факторів на об’ємний та поверхневий питомі опори, методи їх вимірювання.
- •Електропровідність газів, несамостійна та самостійна провідність газів, струм насичення в газах.
- •Вплив зовнішніх факторів на діелектричні втрати.
- •Загальна характеристика явища пробою діелектриків. Види пробою.
- •Фізика електричного пробою в однорідному полі.
- •Вплив електронегативності газів на їхню електричну міцність.
- •Залежність електричної міцності газів від тиску і відстані між електродами. Закон Пашена.
- •Теорія теплового пробою діелектриків.
- •Вплив характеристик діелектрика і зовнішніх факторів на пробивну напругу при тепловому пробої.
- •Часткові розряди в діелектриках і характеристики їхньої інтенсивності.
- •Вологість, гігроскопічність, змочуваність, вологопроникність діелектричних матеріалів і їх вплив на експлуатаційні характеристики ізоляції.
- •Класи нагрівостійкості електричної ізоляції, температурний індекс і профіль нагрівостійкості ізоляційних матеріалів.
- •Вплив радіоактивного опромінювання на електричні, механічні та теплові властивості діелектриків.
- •Природні та синтетичні рідинні електроізоляційні матеріали, їхні властивості, особливості та основні області застосування.
- •Класифікація твердих діелектриків за різними критеріями, особливості та області застосування твердих діелектриків.
- •Електроізоляційне скло і матеріали на його основі.
- •Найважливіші типи керамічних електроізоляційних матеріалів та області їхнього застосування.
- •Класифікація і області застосування полімерних діелектриків і пластмас.
- •Основні полімерні діелектричні матеріали, їхні властивості і застосування.
- •Еластомери, їхні властивості і застосування.
- •Лаки, емалі і компаунди, їхні властивості і застосування.
- •Волокнисті електроізоляційні матеріали (органічні і неорганічні), їхні властивості і застосування.
- •Загальна характеристика активних діелектриків.
- •Основні властивості провідникових матеріалів.
- •Провідникові матеріали високої провідності: властивості і застосування.
- •Провідникові матеріали високого опору: властивості і застосування.
- •Термопарні матеріали: властивості і застосування.
- •Припої і провідникові матеріали для електричних контактів: властивості і застосування.
- •Надпровідникові і кріорезистивні матеріали: властивості і застосування.
- •Загальна характеристика і класифікація напівпровідників.
- •Вплив зовнішніх факторів на електропровідність напівпровідників.
- •Термоелектричні явища в напівпровідниках і їхні застосування.
- •Магнітоелектричні явища в напівпровідниках і їхні застосування.
- •Магнітні властивості речовини і загальна класифікація магнітних матеріалів.
- •Магнітом’які матеріали, їхні властивості і застосування.
- •Технічно чисте залізо(низьковуглицева сталь);
- •Магнітотверді матеріали, їхні властивості і застосування.
- •Литі висококоерцитивні сплави.
Термопарні матеріали: властивості і застосування.
Коефіцієнт термоЕРС провідників для термопар підбирають більшим по величині, постійним в широкому температурному діапазоні і стабільним у часі. Навпаки, у пристроях з малими струмами і напругами, в еталонних і вимірювальних пристроях наявність термо-ЕРС небажана, оскільки вона вносить у схеми похибки.
Для зменшення термоЕРС застосовують провідникові метали з мінімальним коефіцієнтом термоЕРС, відносно мідних провідників (приклад: срібло, золото, кадмій, цинк).
Важливою властивістю металів є контактна різниця потенціалів. Обумовлена вона різним значенням роботи виходу електронів з різних металів, а також різною концентрацією електронів у них.
Термопара – це пристрій для вимірювання температури, який складається із двох різнойменних, ізольованих один від одного електродів, зварених між собою. Точка зварювання називається робо-чим спаєм. Коли робочий спай помістити в середовище, що має під-вищену температуру, то на кінцях термоелектродів виникає так звана термоелектрична рушійна сила (ТЕРС). Величина цієї ТЕРС залежить від температури середовища. Кожна пара електродів (матеріал елект-родів) дає свою величину ТЕРС. В техніці прийнято кожен матеріал перевіряти на здатність давати ТЕРС в парі з мідним електродом. Величина цієї ТЕРС на 10К зафіксована в довідниках.
Навпаки, у пристроях з малими і дуже малими струмами і напругами, в еталонних та вимірювальних пристроях наявність термо-ЕРС небажана, бо вона вносить похибки при вимірюваннях. Для її зменшення застосовують провідникові матеріали або сплави з мініма-льним коефіцієнтом термоЕРС відносно мідних провідників (наприклад, срібло, золото, кадмій, цинк та інші).
Для виготовлення термопар використовуються такі матеріали:
1) вольфрам-реній – для вимірювання температур до 28000С. Для нормальної роботи цієї термопари необхідний захист електродів арго-ном;
2) платинородій-платина – для вимірювання температур до 16000С;
3) хромель-алюмель – для вимірювання температур до 10000С.
Складається хромель із 90% Ni + 10%Cr. Алюмель містить 95% Ni, решта Al, Si, Mn;
4) хромель-копель – для температур до 6000С. Копель містить 44% Ni + 56%Cu. Платинородій містить 90% платини + 10% родію.
Найбільшу термоЕРС при даній різниці температур розвиває термопара хромель-копель, найменшу – платинородій-платина.
Для захисту термоелектродів із сторони середовища, де потрібно вимірювати температуру, використовується захисна арматура. По-перше: це захист від механічних пошкоджень з боку технологічного середовища. По-друге: це захист від агресивного середовища. Для вольфрам-ренійової термопари вольфрамовий електрод при висо-кій температурі інтенсивно руйнується киснем, що знаходиться в атмосфері повітря, тому конструкція термопари передбачає подачу в спеціальний канал термопари захисного газу аргону, який оточує термоелектроди і створює захисну атмосферу.
Для термопар платино-платинородієвих необхідний захист тільки від механічних пошкоджень, який здійснюється за допомогою захисних чохлів із фарфору, ультрафарфору. Для термопар хромель-алюмелевих використовуються захисні чохли із сталі марки Х25Т, для хромель-копелевих із сталі Х18Н9Т.