45. Наслідки інфляції та протиінфляційні заходи.

ІНФЛЯЦІЯ - процес знецінення грошей, котрий проявляється як стійке підвищення загального рівня цін в економіці у результаті переповнення каналів грошового обігу зайвою грошовою масою.

Нослідки інфляції: Зниження життєвого рівня населення в слідуючих формах:

зниження реальної вартості падіння поточних

особистих заощаджень реальних доходів

Причому поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умови індексації, оскільки:

1.Протиінфляційні компенсації відстають від темпу зростання цін(при гіперінфляції важко пердбачити рівень зростання цін) не покривають зменшення доходів населення.

2.Ефект інфляційного оподаткування.

3.Падіння виробництва як результат зниження стимулів до праці та розширення виробництва.

4.Некерована інфляція порушує управління економікою в цілому.

ПРОТИІНФЛЯЦІЙНІ ЗАХОДИ

• Стабілізація інфляційних очікувань;

• Грошові обмеження;

• Вирішення проблем бюджетного дефіциту;

• Реформи оподаткування;

• Структурна перебудова і конверсія військового виробництва;

• Регулювання валютного курсу;

• Підвищення ступеня товарності економіки;

• Приватизація;

• Засоби збільшення норми заощаджень та зменшення їхньої ліквідності.

46. Ринок грошей.

Грошовий ринок складається з попиту на гроші та їх пропозиції. Попит на гроші та їх пропозиція визначають “ціну” грошей, що залежить від рівня процентної ставки, яка сплачується за їх використання. Можна сказати, що грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція виз­начають рівень процентної ставки (тобто ціну грошей).  Ринок грошей утворюється в результаті взаємодії національного банку з комерційними, а також у резуль­таті взаємодії комерційних банків.  Попит на гроші пред'являють комерційні банки, підприємства, домашні господарства, держава.  Пропозицію грошей надає національний банк.  Виділяють два основних мотиви попиту на гроші: операційний та спекулятивний.  Операційний попит на гроші, основою якого є операції купівлі-продажу, залежить від інтервалу часу між момен­тами отримання і використання грошових коштів. Чим цей інтервал коротший, тим менший попит на гроші і навпаки:  М1 = t × Р × Q,  де М1 – операційний попит на гроші;  t –(запізнення) між отриманням і використанням грошових коштів;  Р – рівень цін;  Q – обсяг виробництва.  Спекулятивний попит на гроші визначається ставкою процента( і):  M2 = M2(i).  Умови загальної рівноваги на ринку грошей та цінних паперів можна записати у такому вигляді:  Мn = М1 + М2 = t Р Q + М2(і),  де Мn – пропозиція грошей;  М1 – операційний попит;  М2 – спекулятивний попит;  t – лаг між отриманням і використанням грошей;  Р – рівень цін. 

47. Цикли та кризи.

Економі́чний ци́кл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. Складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

• Криза (спад) — завершує попередній періодичний цикл і є початком наступного. Характеризується: труднощами збуту виробленої продукції, скороченням виробництва, зростанням попиту на ліквідність (готівку), збільшенням ставки позичкового відсотка. Паніка на ринку цінних паперів, курсакцій швидко падає. Закриваються і банкрутують фірми, передусім дрібні.

• Спад (рецесія) характеризується скороченням обсягів виробництва і зниженням ділової і інвестиційної активності. Внаслідок цього збільшується зростання безробіття. Офіційно фазою економічного спаду, або рецесією, вважають падіння ділової активності, що триває понад три місяці підряд.

• Депресія — фаза циклу, якій властивий застій виробництва. Відтворення — просте. Національний продукт уже не зменшується, але більше не зростає,відсоткова ставка падає до свого мінімального значення. Зростає сукупний попит і готуються умови до пожвавлення виробництва і комерційної діяльності.

• Пожвавлення — спостерігається ріст ділової активності, що супроводжується зростанням промислового виробництва та інвестицій, помітного скороченнябезробіття, підвищенням особистих доходів і прибутків корпорацій; Нарощування інвестицій, що пожвавлює попит — спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Найяскравішою ознакою пожвавлення є збільшення платоспроможного попиту. Тому для виходу із застійного стану застосовується стимулювання попиту. Обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня, і економіка вступає у фазу піднесення.

• Піднесення (зростання) — фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг найбільшого піднесення попереднього циклу і зростає найвищими темпами. Розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке уже готує ґрунт для наступного спаду і нового економічного циклу.

Зміна економічної кон'юнктури відбувається як результат порушення деяких аспектів рівноваги:

1. Не стабільна політична ситуація держави.

2. Відкриття нових корисних копалин.

3. Надходження іноземних інвестицій.

4. Високий розвиток науково-технічного прогресу.