8. Контроль якості

Під «контролем» розуміють додержання:

- правил випробувань складових розчину;

- правил визначення рухомості розчинної суміші;

- правил виготовлення, обробки та зберігання контрольних зразків до їх випробування;

- правил застосування руйнівних та неруйнівних методів визначення характеристик розчину.

Визначення рухливості, щільності розчинової суміші і міцності на стиск розчину є обов'язковою для всіх видів розчину. Інші властивості розчинних сумішей і розчину визначають у випадках, передбачених проектом або правилами виконання робіт.

Проби для випробування розчинної суміші та виготовлення зразків відбирають до початку схоплювання розчинної суміші. Проби відбирають не менше ніж з трьох місць з різної глибини. Обсяг проби повинен бути не менше 3 л. Відібрана проба перед проведенням випробування повинна бути додатково перемішана протягом 30 с. Випробування розчинної суміші має бути розпочате не пізніше ніж через 10 хв після відбору проби.Випробування затверділих розчинів проводять на зразках. Форма і розміри зразків в залежності від виду випробування повинні відповідати вказаним в табл. 1. Таблиця 1

Вид випробування	Форма зразка	Геометричні розміри, мм
Визначення міцності на стиск і розтяг при розколюванні	Куб	Довжина ребра 70,7
Визначення міцності на розтяг при вигині	Призма квадратного перетину	40х40х160
Визначення усадки		40х40х160
Визначення щільності, вологості, водопоглинання, морозостійкості	Куб	Довжина ребра 70,7

Контроль якості розчину, що затвердів повинен обов’язково включати в себе контроль міцності розчину на стиск, який повинен здійснюватися відповідно до методики ГОСТ 18105 при застосуванні руйнівних способів визначення міцності розчину та по ГОСТ 21217 при застосуванні неруйнівних способів визначення міцності розчину.

Середню густину, здатність до розшарування, рухомість і водоутримувальну задатність розчинної суміші визначають за ГОСТ 5802

Міцність розчину на розтяг при вигині і стиску визначають за ГОСТ 310.4-81.

Міцність розчину на розтяг при розколюванні визначають за ГОСТ 10180-90.

Міцність зчеплення визначають за ГОСТ 24992-81.

Деформацію усадки визначають за ГОСТ 24544-81.

Водовідділення розчинної суміші визначають за ГОСТ 10181.0-81.

9. Використана література

1. B. C. Богданов, А.С. Ільін, И.А. Семикопенко Процеси у виробництві будівельних матеріалів та виробів: Підручник для вузів.-Білгород,2007

1. Гоц В.І. Бетони і будівельні розчини: Підручник. - Київ,2004

2. Кривенко В.П. Будівельне матеріалознавство: Підручник. – Київ, 2004

3. ДСТУ Б В.2.7-46:2010. «Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови».

4. ДСТУ Б В.2.7-17-95 «Гравій, щебінь і пісок штучні пористі.Технічні умови»

5. ГОСТ 23732-79 «Технические условия. Вода для бетонов и растворов»

6. ГОСТ 3476-74 "Шлаки доменные и электротермофосфорные гранулированные для производства цементов

7. ГОСТ 25818-91 "Золы-уноса тепловых электростанций для бетонов. Технические условия"

8. ГОСТ 26644-85 « Щебень и песок из шлаков тепловых электростанций для бетона. Технические условия».

9. ДСТУ Б В.2.7-33 «Пісок кварцево-залізистий і тонко дисперсна фракція для будівельних робіт з відходів гірничо-збагачувальних комбінатів України»