9.​ Фінансові рішення, що доводиться приймати домогосподарствам. Вкажіть вашу думку щодо зміни структури витрат (поточні і капітальні; грошові заощадження тощо) на споживання домогосподарств.

Домогосподарствам зазвичай доводиться приймати фінансові рішення чотирьох наступних типів. 1.Рішення про споживання і заощадження грошових коштів. Яку частину наявного багатства сім'ї можна витратити на споживчі потреби, а яку частину поточного доходу слід зберегти для використання в майбутньому і направити на заощадження? 2.Інвестиційні рішення. В які активи слід вкласти наявні заощадження? 3. Рішення про фінансування. Коли і яким чином домогосподарству слід скористатися позиковими засобами для реалізації своїх споживчих та інвестиційних задумів? 4. Рішення, пов'язані з управлінням ризиком. Як і на яких умовах домогосподарствам слід намагатися знизити рівень невизначеності фінансової ситуації і коли необхідно підвищити ступінь допустимогоризику? У результаті того, що домогосподарства зберігають певну частину своїх доходів для використання її в майбутньому, вони накопичують загальні фонди багатства, які можуть зберігатися в різних формах. Одні люди вважають за краще зберігати гроші на банківських рахунках, інші вкладають їх у нерухомість або в будь-який бізнес. Всі ці кошти мають загальну назву - активи. Активи - це все те, що має економічну цінність. Процес, в ході якого домогосподарства ухвалюють рішення щодо способу розпорядження накопиченими ними заощадженнями, носить назву особистого інвестування або розподілу грошових коштів між різними видами активів. До того ж до вкладення коштів у придбання власних будинків, люди часто інвестують їх у фінансові активи, наприклад в акції або облігації. Якщо людина позичає кошти, то він починає нести певну відповідальність, пов'язану з появою в нього боргових зобов'язань або, іншими словами, у нього з'являється борг. Багатство домогосподарства, або чиста вартість його майна, визначається шляхом вирахування з-вартості його майна суми боргових зобов'язань. У кінцевому рахунку будь-які ресурси суспільства належать домогосподарствам, оскільки саме вони володіють фірмами (або безпосередньо, або через володіння акціями, полісами на страхування життя або участь у пенсійних планах) і платять податки, які згодом витрачаються державою.

10.​ Фінансова безпека людини, підприємства, регіону. Загрози фінансовій безпеці останніх та шляхи їх усунення.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори: 1)рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку);2) характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і зовнішньої), яку проводить держава;3) політичний клімат у країні;4) рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфери. Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти.

Фінансова безпека підприємства — забезпечення умов збереження комерційної таємниці, інтелектуальної власності та інформації; захищеність підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища, тобто здатність підприємства протистояти несприятливому зовнішньому впливові, а також здатність швидко реагувати на різноманітні зовнішні загрози. З позицій ресурсно-функціонального підходу фінансову безпеку підприємства розглядають як процес найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для уникнення загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства в поточному і майбутньому періоді.

У стратегічному плані рівні фінансової безпеки людини, підприємства і держави неподільні, оскільки здійснення як індивідуальних відтворювальних процесів, так і процесу суспільного відтворення можливе лише за умови органічного об'єднання інтересів держави, суб'єктів господарювання та громадян. Зважаючи на те, що фінансовою основою існування держави як інституту є передусім надходження від податків і зборів до державного бюджету, то стає цілком очевидною зацікавленість держави у забезпеченні довгострокової фінансової безпеки підприємств і населення як платників податків.

Забезпечуючи фінансову безпеку держави, важливо, перш за все, акцентувати увагу на особистісній безпеці кожного громадянина. Згідно з теорією американського вченого А. Маслоу, потреба людей у безпеці (у тому числі фінансовій) посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Саме політика держави у забезпеченні цієї безпеки і відрізняє один тип держави від іншого.

11.​ Фінансова безпека як найважливіша складова економічної, її внутрішні та зовнішні чинники, складові (бюджетна, податкова, боргова та ін.); їх характеристика та власна оцінка.Однією із найважливіших складових економічної безпеки є фінансова безпека, без якої практично неможливо вирішити жодне із завдань, що стоять перед державою. У цьому контексті доволі переконливим аргументом е слова М. Єрмошенка, який зазначає, що фінансова безпека е ґрунтовною складовою економічної безпеки держави, оскільки на фінансах базується будь-яка економіка.

Боргова безпека держави — певний рівень державної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, який дає змогу зберегти стійкість фінансової системи країни до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечити відносну незалежність держави, зберігаючи при цьому економічну можливість країни здійснювати виплати на погашення основної суми і відсотків без загрози втратити суверенітет, одночасно підтримуючи належний рівень платоспроможності та кредитного рейтингу

Валютна безпека держави — по-перше, ступінь забезпеченості держави валютними коштами, достатніми для дотримання позитивного сальдо платіжного балансу, виконання міжнародних зобов'язань, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, підтримання стабільності національної грошової одиниці; по-друге, стан курсоутворення, який максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках і створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, широкомасштабного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграцїї України до світової економічної системи.

Бюджетна безпека — це спроможність бюджетної системи забезпечити платоспроможність держави під час збалансування доходів і видатків та ефективне використання бюджетних коштів у процесі виконання функцій державного регулювання економічного розвитку, реалізації соціальної політики, а також утримання органів державного управління, забезпечення національної безпеки й оборони.

Податкова безпека – це такий стан податкової сфери держави, для якого характерним є захищеність інтересів суб’єктів податкових відносин, стійкість і економічна незалежність податкової системи, що проявляється у стабільності податкового законодавства; здатність податкової системи до розвитку і вдосконалення, спроможність своєчасного виявлення та запобігання потенційних загроз у сфері оподаткування та здатність системи оподаткування в повній мірі реалізовувати усі функції податків як фіскальної так і регулюючої та соціальної з метою максимального узгодження інтересів держави та платників податків.

12.​ Фінансова система США, характеристика елементів: фінанси федерації, фінанси штатів, місцеві фінанси, бюджетна система, бюджетний процес, особливості справляння податків у США тощо. Що, на вашу думку, варто перейняти Україні?

Фінансова система США складається з таких елементів: 1) фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, бюджет округу Колумбія (столичний), спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств;

2) фінанси 50 штатів, кожен з яких має власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, що знаходяться у власності штату;

3) місцеві фінанси, до яких входять місцеві бюджети (графств та інших місцевих адміністративних одиниць, серед яких — округи, муніципалітети, міста), фінанси комунального господарства, різноманітні фонди.

Організація фінансової системи в США характеризується високим рівнем автономності — кожен з рівнів державного управління самостійно проводить бюджету та податкову політику. Загалом через державні фінанси перерозподіляється близько третини ВВП.

Всі урядові видатки розподіляються між рівнями фінансової системи приблизно у таких пропорціях: на федеральні фінанси припадає 60 %, на фінанси штатів — 15 і на місцеві фінанси — 25 %. Із загальнодержавного рівня забезпечується національна оборона, деякі програми соціального захисту, видатки на обслуговування державного боргу, на розвиток економіки, на зовнішні зв'язки, фінансування загальнодержавної влади.

Оскільки США є федеративною державою, то існує три бюджетні рівні — федеральний, бюджети штатів та місцеві бюджети (загалом більше 12 тисяч). Бюджетна історія США налічує два століття. За цей час бюджетні відносини трансформувались у чітку злагоджену систему, що дає змогу ефективно вирішувати масштабні зовнішні та внутрішні проблеми.

Бюджетний рік у США починається 1 жовтня і закінчується ЗО вересня. Бюджетний процес складається з трьох основних стадій, тісно пов'язаних між собою:

1) вироблення президентського варіанту проекту бюджету;

2) робота Конгресу над бюджетом;

3) виконання бюджету.

13.​ Міжнародний фінансовий ринок (МФР) як складова світового; характеристика міжнародного ринку цінних паперів (у тому числі міжнародний ринок титулів власності та міжнародний ринок облігацій) та міжнародного ринку похідних фінансових інструментів (деривативів). Які кроки необхідно зробити Україні для масштабного виходу на МФР?

Фінансовий ринок, як економічна категорія, виражає економічні відносини між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції з приводу реалізації фінансових активів. Економічні відносини та взаємозв’язки, які виникають на фінансовому ринку визначаються об’єктивними економічними законами, фінансовою політикою держави та реальною потребою економіки у фінансових ресурсах. На фінансовому ринку діють закони попиту та пропозиції, граничної корисності, конкуренції, що зумовлюють реальні можливості функціонування всіх економічних суб’єктів відповідно до умов ринкової економіки. На фінансовому ринку відбувається суспільне визначення якості та ціни фінансових активів, забезпечується еквівалентність обміну специфічного товару-гроші. Головна відмінність фінансового ринку від інших полягає у тому, що товаром на цих ринках виступають фінансові активи.

Проте кожна країна для забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку не завжди може рораховувати виключно на власні ресурси. В сучасних умовах інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки виникає об’єктивна необхідність та реальна можливість залучення іноземного капіталу в економіку будь-якої країни через міжнародні фінансові ринки. Міжнародний фінансовий ринок – це глобальна система мобілізації вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на умовах ринкової конкуренції. Сьогодні цей ринок набув великих масштабів і перетворився у привабливе джерело залучення фінансових ресурсів для розвитку національних економік, став визначальним фактором розвитку світового господарства. Процес залучення фінансових ресурсів і доведення їх до споживача містить у собі, як накопичення капіталу, так і взяття його в борг(позика), у найм(селенг). Головне призначення міжнародного фінансового ринку – забезпечення доступу до фінансових ресурсів і міжнародних проектів. Зміст функції фінансового забезпечення процесів інвестування полягає в створенні фінансовим ринком умов для залучення (концентрації) фінансових ресурсів, необхідних для розвитку економіки і виявляє найбільш ефективні сфери і напрями інвестиційних потоків з позиції забезпечення високого рівня дохідності капіталу. Виконуючи функцію спрямування коштів від кредиторів до позичальників, фінансові ринки сприяють вищій продуктивності та ефективності світової економіки.

14.​ Сутність систем організаційного та інформаційного забезпечення, які входять до складу механізму фінансового менеджменту. Чи в повній мірі згадані системи працюють в умовах України та що, на вашу думку, необхідно змінити, щоб вони запрацювали наповну.

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту включає сукупність внутрішніх структурних служб підприємства, пов'язаних з розробкою і реалізацією управлінських рішень щодо окремих напрямків його фінансової діяльності.

Система фінансового менеджменту є складовою частиною загальної системи управління підприємством, тому його організаційне забезпечення повинно відповідати загальній організаційній структурі управління.

До поняття організаційного забезпечення фінансового менеджменту входять фінансові й організаційні фактори управління підприємством, що є факторами інтенсифікації виробництва. Аналіз окремих показників інтенсифікації, а саме продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаломісткості й обіговості оборотних коштів варто робити за факторами організаційно-технічного рівня виробництва, що враховуються у фінансовому плануванні якісних показників використання ресурсів.

Одна з характерних рис фінансового менеджменту полягає в тому, що його інформаційна база піддається на даний час істотним змінам. В умовах трансформаційної економіки якість використовуваної інформації при прийнятті управлінських рішень значною мірою залежить від обсягу фінансових ресурсів, розмірів прибутку, ринкової вартості підприємства та інших економічних параметрів, що формують рівень добробуту власників підприємства і темпи його економічного розвитку.

Інформаційна система фінансового менеджменту повинна забезпечувати необхідною інформацією управлінський персонал і власників підприємства, задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх користувачів. Формування інформаційної бази фінансового менеджменту на підприємстві - це процес цілеспрямованого добору відповідних економічних показників, орієнтованих на прийняття стратегічних рішень і ефективне поточне управління фінансовою діяльністю. Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту для конкретного підприємства пов'язане з його галузевими особливостями, організаційно-правовою формою, обсягом, ступенем диверсифікації господарської діяльності та інших чинників.