19. Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів. Міжнародні фінансові інституції, їх значення для розвитку міжнародних і національних економік та фінансових систем, зокрема України..

Національні за своїм походженням фінансові ресурси стають міжнародними та використовуються економічними агентами за власними потребами завдяки сучасній міжнародній системі перерозподілу фінансових ресурсів, яка складається з двох основних складових:

— міжнародного ринкового механізму;

— міжнародного неринкового (офіційного) механізму.

Міжнародні фінансові інституції створюються на світовому і регіональному рівнях для сприяння економічному розвитку країн — засновників цих організацій. їх основним завданням є мобілізація коштів і надання допомоги на кредитних засадах для здійснення важливих економічних проектів.

До світових міжнародних фінансових інституцій належать Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Всесвітнього банку та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні фінансові інституції створюються за континентальною ознакою. До них належать: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку; Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку, Лондонський та Паризький клуби кредиторів та інші.

20. Сутність реформування пенсійної системи України. Переваги накопичувальної пенсійної системи у порівнянні із солідарною. Проблеми пенсійного реформування на сучасному етапі та шляхи їх подолання.

Основні завдання та цілі пенсійної реформи:

- підвищити рівень життя пенсіонерів;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

- створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Частина грошей до недержавного пенсійного фонду, частину - на зберігання у банку. Так про власну старість дбають у багатьох європейських країнах. В нас же система інша. Ми несемо гроші до державного Пенсійного фонду, а той відразу роздає його нинішнім пенсіонерам.

У 2025 році один працюючий буде утримувати одного пенсіонера. В Україні, як і в усьому світі, продовжуються процеси старіння населення, при цьому пенсійний вік у нас – один із найнижчих у світі. Є два шляхи вирішення проблеми: або зменшувати розмір пенсії; або просити громадян працювати довше. Україна обрала другий варіант.

Але вирішити це питання можна запровадженням 2 рівня пенсійної системи - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Вона передбачає, що частина обов'язкових пенсійних відрахувань буде спрямована на персональні рахунки громадян. Ці кошти будуть інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід збільшуватиме розмір майбутніх пенсійних виплат.

До переваг такої системи слід віднести:

• Збільшення загального розміру пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу;

• Посилення залежності розміру пенсії від трудового вкладу особи;

• Зменшення "податкового тиску" на фонд оплати праці роботодавців;

• Створення потужного джерела інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки.

Накопичувальна система загальнообов'язкового пенсійного забезпечення має свої вагомі переваги, але її впровадження в Україні можливе лише за умов коли:

• ситуація в бюджеті Пенсійного фонду буде стабільною і бюджет Пенсійного фонду буде бездефіцитним;

• будуть сформовані необхідні економічні передумови та створена ефективна система державного нагляду та регулювання у цій сфері