Сфера договірного регулювання

1) Система угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому, територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів [6, ст. 14]. Галузева угода між Мінрегіонбудом України та Профспілкою працівників будівництва та будівельних матеріалів України, що була укладена на 2009 – 2011 роки, чинна до 2015 року.

2) Організація оплати праці на підприємстві. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами [6, ст. 15].

Наприклад, чинною Галузевою угодою передбачені:

– коефіцієнт співвідношення місячної тарифної ставки робітників 1 розряду на будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних роботах до мінімального розміру тарифної ставки – 1,28; на верхолазних роботах – 1,58;

– коефіцієнти співвідношення мінімальних розмірів місячних посадових окладів керівних працівників до мінімального гарантованого розміру тарифної ставки (окладу): головний інженер – 4,00; головні механік, технолог, економіст, енергетик, диспетчер – 3,00; головний бухгалтер – 2,80; начальники відділів виробничого, технічного, охорони праці – 2,63; виконроб, начальник дільниці – 2,88; майстер – 2,38;

– доплати і надбавки до тарифних ставок: за роботу у важких і шкідливих умовах – 4%, 8%, 12% тарифної ставки (окладу); за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці – 16%, 20%, 24% тарифної ставки (окладу); за інтенсивність праці – 12%; за роботу у нічний час – 35% – 40% годинної тарифної ставки; за керівництво бригадою до 10 чол. – 25%, 11-24 чол. – 40%; більше 25 чол. – 60%; ланковим при чисельності ланки понад 5 чол. – до 50% відповідної доплати бригадиру.

Основні форми та системи оплати праці у будівництві: відрядна та погодинна. Кожна з них має різновиди, що створює систему оплати праці (рис. 8.3).

При індивідуальній відрядній формі оплата праці застосовується за виконаний обсяг робіт за розцінками, встановленими залежно від трудомісткості й розрядності (складності) роботи. Ця форма оплати застосовується тоді, коли можна виміряти обсяг виконаної роботи кожним працівником.

Колективно-відрядна оплата праці застосовується у тому випадку, коли нараховується заробіток колективу робітників (бригаді, ланці) за кінцевий результат – спільне виконання визначеного обсягу робіт. Як правило, на будівельних підприємствах застосовують колективно-відрядну форму оплати праці робітників із гарантованим мінімумом та її різновиди.

Форми та системи оплати праці

погодинна

відрядна

пряма відрядна

– індивідуальна

– колективна

проста погодинна

погодинно-преміювальна

за посадовими окладами

відрядно-преміювальна

безтарифна

акордна

непряма відрядна

за колективною угодою

контрактна система

за трудовою угодою

Рис. 8.3. Форми та системи оплати праці

Розподіл заробітку між членами колективу відбувається пропорційно тарифному коефіцієнту робітника і відпрацьованому ним часу.

При застосуванні безтарифної системи оплати праці розподіл сумарного заробітку здійснюється таким чином: кожному члену трудового колективу встановлюється кваліфікаційний рівень (К) залежно від виконуваних функцій та рівня кваліфікації, а також коефіцієнт трудової участі (КТУ). Розподіл колективного заробітку здійснюється у тій же послідовності, що у попередньому випадку, але з урахуванням КТУ.

Різновидом колективно-відрядної оплати праці є акордна. Відмінність акордної системи оплати праці полягає в тому, що групі робітників (ланці, бригаді) розцінки встановлюються за весь комплекс робіт з указівкою термінів виконання. Скорочення зазначених термінів заохочується виплатою преміальних.

При непрямій відрядній оплаті заробіток працівника залежить не від його особистого результату виконаної роботи, а від результатів роботи основних робітників, що ним обслуговуються. Ця система використовується для оплати праці допоміжних робітників (наладчиків, кранівників).

Погодинна оплата праці робітників здійснюється по годинних тарифних ставках. При погодинно-преміальній системі оплати якісне й сумлінне відношення до виконуваної роботи заохочується преміями. Різновидом погодинної оплати праці є система оплати по посадових окладах, що застосовується як для оплати праці спеціалістів і службовців, так і робітників, робота яких має стабільний характер (охоронці, прибиральники та ін.).

Контрактна система оплати праці передбачає укладання договору між роботодавцем та виконавцем, в якому обумовлюються режим й умови праці, права і обов’язки сторін, рівень оплати праці та інше.

Участь у прибутках полягає в розподілі частини прибутку між працівниками підприємства (організації). Такий розподіл може бути щомісячним, щоквартальним чи може приймати форму виплати дивідендів по акціях, якщо працівники є власниками акцій власного підприємства.

Форми, системи і розміри оплати праці працівників установлюються підприємством самостійно у колективному договорі між колективом підприємства і його власником (чи уповноваженим органом).

Фонд оплати праці є загальною сумою витрат на оплату праці працівників підприємства та виплат соціального характеру. Джерелом його формування є виручка від реалізації виконаних будівельно-монтажних робіт.

Темп зростання середньомісячної заробітної плати у будівельній галузі за 2011 р. становив 116,1%.

Тести

1. Назвіть джерела формування фонду оплати праці будівельного підприємства:

а) прибуток від реалізації виконаних робіт;

б) амортизаційний фонд;

в) виручка від реалізації будівельних робіт;

г) статутний капітал.

2. Як впливає на рівень витрат випереджальний темп росту середньої заробітної плати щодо темпу росту продуктивності праці:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

3. Чи є галузеві нормативи (тарифна сітка, тарифні ставки та оклади) обов’язковими для будівельного підприємства?

а) так;

б) ні.

4. Яким чином можна підвищити середній заробіток робітника-відрядника без збільшення фонду оплати праці?

а) підвищенням відрядних розцінок і тарифів;

б) збільшенням відпрацьованих годин;

в) збільшенням механоозброєності праці.