Відповіді

Тести: 1 – а, г, д; 2 – в, д, е, є; 3 – в; 4 – б, в; 5 – в, г, е, є; 6 – а, б, в, д; 7 – б; 8 – в.

Запитання

1. Які характерні ознаки відрізняють оборотні фонди від основних фондів?

2. Назвіть склад оборотних фондів та фондів обігу.

3. Від яких чинників залежить розмір виробничих запасів?

4. Чи впливає на потребу в оборотних коштах рівень інфляції?

5. Яким чином установлені контрактом строки платежів за виконані роботи впливають на структуру оборотних коштів будівельного підприємства?

6. Назвіть фінансові джерела формування оборотних коштів.

7. Що таке “стабільні пасиви”?

8. Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів?

9. Чи може будівельне підприємство виконувати роботи, не маючи власних оборотних коштів?

10. За умов суттєвої інфляції для підприємства краще збільшення його дебіторської чи кредиторської заборгованості?

11. За умов суттєвої дефляції для підприємства краще збільшення його дебіторської чи кредиторської заборгованості?

Задачі (з прикладами розв’язання)

Задача 1. Обсяг реалізації будівельної продукції за рік становить 12400 тис. грн, середньорічна сума оборотних коштів дорівнює 3100 тис. грн. Розрахувати: а) коефіцієнт оборотності; б) тривалість одного обороту.

Розв’язання задачі.

Коб = 12400/3100= 4; Тоб = 360/4=90 днів.

Задача 2. Розрахувати потребу будівельного підприємства в оборотних коштах для створення запасів цегли за наступними вихідними даними:

– витрата цегли за добу – 6 тис. шт.;

– ціна цегли – 2 тис. грн за тис. шт.;

– інтервал постачання – 30 днів;

– кількість днів страхового та транспортного запасу – 10 днів;

Розв’язання задачі. Потреба в оборотних коштах для створення запасу і-го виду матеріалу (ОК_зі) розраховується за формулою:

ОК_зі = В_ді * Ц_і * Д_і,,

де В_ді – добова витрата і-го виду матеріалу;

Ц_і – вартість одиниці і-го виду матеріалу;

Д_і – кількість днів запасу.

Загальна кількість днів запасу визначається як сума днів запасів: страхового, транспортного та поточного. Неодночасне надходження різноманітних матеріалів знижує потребу в ОК, і тому інтервал постачання (за досвідом) можна зменшити на половину, тобто врахувати 50%.

Потреба ОК для створення запасів цегли становить:

ОКз=6 * 2 * (10+30*0,5) = 300 тис. грн.

Задача 3. При підготовці до участі у тендері з укладання контракту на виконання будівельних робіт із трьох можливих варіантів розрахунків за виконувані роботи оберіть найприйнятніший для будівельного підприємства. Вихідні дані:

1. Склад та вартість будівельних робіт у часі (табл. 6.1);

Таблиця 6.1

Склад та вартість будівельних робіт у часі

Види робіт	Вартість робіт, тис. грн	У тому числі станом на кінець зазначеного місяця
		1	2	3	4	5	6
А	400	1 00	100+	100	100+
Б	400			2 00	200	+
В	300				1 50	150+
Г	300						3 00+

2. Можливі варіанти розрахунків за виконувані роботи:

2.1. За даними табл. 6.1

2.2. Наприкінці кожної роботи.

2.3. Авансові платежі замовника у розмірі 40% вартості робіт на початку місяця виконання відповідних робіт; решта платежів – по закінченні робіт.

3. Річна вартість капіталу – 24% річних.

Умовні позначення: 1) суцільна лінія – період витрат з виконання робіт; 2) штрихова лінія – термін дебіторської заборгованості; 3) позначка “+” – термін оплати робіт (тобто погашення витрат будівельного підприємства).

Розв’язання задачі. На рис. 6.3 ілюструється формування потреби оборотного капіталу за наведеними трьома варіантами розрахунків, у табл. 6.2 – розрахунок потреби оборотного капіталу за різними варіантами розрахунків за виконувані роботи.

1800 –

1600 –

1400 –

1200 –

1000 –

800 –

600 –

400 –

200 –

0 –

Потреба в оборотних коштах

Видатки коштів

Вар. 3

Вар. 1

Надходження коштів

Вар. 2

| | | | | |

1 2 3 4 5 6 місяці

Умовні позначення:

1 -ий варіант розрахунків

2 -ий варіант розрахунків

3 -ій варіант розрахунків

Рис. 6.3 Формування потреби оборотних коштів залежно від умов розрахунків за будівельні роботи

За першим та другим варіантами розрахунків потреба в оборотних коштах однакова – 1650 тис. грн; отже і вартість їх залучення (при незмінній ринковій вартості) – та сама: 1650 * 24% / 12 / 100 = 33 тис. грн, де (24% / 12) – відсоткова вартість капіталу за місяць. За умов 3-го варіанту розрахунків за виконані роботи будівельному підприємству потрібно лише 330 тис. грн, тобто вивільняються з обороту порівняно з першими двома варіантами: 1650 – 330 = 1320 тис. грн, що при той самій ринковій ціні капіталу заощаджує будівельному підприємству: 1320 * 0,02 = 26,4 тис. грн.

Таблиця 6.2

Порівняння результатів розрахунків за будівельні роботи на потребу оборотних коштів за варіантами, тис. грн

Місяці	Видатки нарощуваним підсумком	Вкладені оборотні кошти		Повернуті кошти, які знов можна використати			Потреба (+) або надлишок (–) оборотних коштів
		Розрахунок	Сума	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
1	2	3	5	6	7	8	9 (гр. 5 – гр. 6)	10 (гр. 5 – гр. 7)	11(гр. 5 – гр. 8)
1	100	0,5 * 100	50	0	0	160	+ 50	+ 50	– 110
2	200	100+0,5*100	150	0	0	160	+150	+150	– 10
3	500	200+0,5*300	350	200	0	320	+ 150	+ 350	+ 30
4	950	500+0,5*450	725	200	0	440	+ 525	+ 725	+285
5	1100	950+0,5*150	1025	400	800	920	+ 625	+225	+105
6	1400	1100+0,5*300	1250	1100	1100	1220	+ 150	+150	+30
Разом			3550	1900	1900	5220	4650	+ 1650	+ 330

Таким чином, найприйнятніший для будівельного підприємства варіант розрахунків – третій. Саме він має бути зазначений в разі укладання контракту в розділі “Умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт”.

Задача 4. Визначити прийнятний для будівельного підприємства рівень знижки договірної ціни заради пришвидшення терміну платежів за виконані роботи.

Вихідні дані. Вартість робіт за договірною ціною – 4000 тис. грн; ринкова вартість капіталу – 24% річних; бажане скорочення терміну оплати – місяць. Довідкові дані: рівень інфляції – 0,417 % на місяць (визначено нами у відповідності з офіційно оголошеним урядом України мінімально очікуваного рівня інфляції на 2013 рік – 5%; частка безнадійних боргів (за даними вітчизняного та зарубіжного досвіду залежно від строку заборгованості: відсутність заборгованості, тобто оплата відразу після закінчення робіт – 0; 1 – 15 днів – 1% від суми боргу, 16 – 30 днів – 4%, 31 – 60 днів – 6%, 61 – 90 днів – 17%, 91 – 120 днів – 26%; кожні наступні 30 днів підвищують відсоток безнадійних боргів на 3 – 4%. Таким чином, у нашому прикладі, є можливість уникнути 4% безнадійних боргів.

Розв’язання задачі. Визначення граничного рівня знижки:

1. Вплив інфляційного чинника:

0,00417 * 4000 = 16,68 тис. грн,

тобто купівельна спроможність отриманого платежу на місяць раніше на 16,68 тис. грн зростає.

2. Виграш від уникнення безнадійних боргів:

0,04 * 4000 = 160 тис. грн.

3. Економія від невикористання додаткової позики банку (або від використання вивільнених коштів з ефективністю їх ринкової ціни):

4000 * 0,24 * 30 / 360 = 80 тис. грн.

4. Загальний виграш будівельного підприємства у разі скорочення терміну сплати на місяць раніше дорівнює:

16,68 + 160 + 80 = 256,68, або 256,68 / 4000 * 100% = 6,42 %

до вартості робіт.

Отже, гранично припустимий розмір знижки – 6,4%. Обґрунтована згода отримати від замовника (4000 – 256,68) = 3743,32 тис. грн замість 4000 тис. грн, компенсується вигодою від надходження коштів на місяць раніше. Якщо замовника задовольнить знижка менша 6,4% – будівельне підприємство матиме додатковий прибуток.

Задачі для самостійного розв’язання наведені у [22. Розділ 3].