
- •Виникнення та історичне значення державної служби.
- •2.Історичні передумови виникнення держави та державної служби.
- •3.Державна служба як необхідний інструмент реалізації державної політики.
- •4.Наукові засади виникнення теорії державної служби.
- •5.Структура, предмет об’єкт та методологія теорії державної служби.
- •6.Принципи теорії державної служби
- •7.Місце теорії державної служби в системі суспільствознавчих дисциплін.
- •8. Державна служба як навчальна дисципліна
- •10. Теоретичні підходи до визначення поняття державної служби.
- •11. Поняття державного службовця.
- •12. Державний службовець, чиновник, бюрократ: сутність та зміст понять.
- •14. Політичні посади і державна служба.
- •15. Моделі взаємодії політиків і державних службовців
- •16. Ознаки державної служби
- •17. Рівні й межі державної служби.
- •18 18. Поняття "посада" і "посадова особа".
- •19. Класифікація видів державної служби.
- •20. Класифікація видів державних службовців.
- •21. Сутність і види державно-службових відносин.
- •24. Зміст та структура системи державної служби.
- •25. Завдання й функції державної служби.
- •26. Принципи державної служби.
- •71. Табель о рангах. Табель о рангах Петра 1
- •История создания табеля о рангах Российской Империи
- •Содержание табели о рангах
- •Значение табели о рангах
- •80.Посадово-кваліфікаційна ієрархія державної служби Гетьманату п.Скоропадського.
- •Організація української державної служби в часи діяльності Директорії.
- •82. Державна служба у зунр (1918-1921 рр.).
- •85,86,87.Номенклатура
- •89.Основні напрямки реформування державної служби.
- •Організація української державної служби в часи діяльності Директорії.
- •82. Державна служба у зунр (1918-1921 рр.).
- •85,86,87.Номенклатура
- •89.Основні напрямки реформування державної служби.
- •13.Широке та вузьке розуміння поняття державної служби.
Виникнення та історичне значення державної служби.
Існування держави без державної служби та державного управління немож¬ливе.,Державна служба як спеціалізована сфера діяльності державних службовців виникає разом з державою як органічна складова останньої. Дер¬жавна служба та держава йдуть поряд та взаємно обумовлюють одна одну, оскільки інститут державної служби продовжує і завершує організаційне оформлення державного механізму, а найголовніше - робить цей механізм здат¬ним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління.
Держава з'являється на такій стадії розвитку суспільства, коли виникає об'єктивна необхідність політичного регулювання суспільного життя; чинники, які викликали до життя державу, є підставою виникнення і державної служби: остання виникла в силу об'єктивної необхідно¬сті для політичної влади мати спеціальний апарат управління, здатний здійсню¬вати державні функці.
Більш-менш розвинена державна служба виникає на такій стадії роз-витку державності, коли відбувається істотний поділ праці між владою й апара¬том управління, між особами, що обіймають політичні посади, і тими, хто вико¬нує свої обов'язки в системі державної служби на професійній основі. Влада, що представлена політичною елітою, бере на себе функцію вироблення вну¬трішньої і зовнішньої політики, апарат управління, чиновники — функцію реа¬лізацію цієї політики.саме внаслідок цих обставин і виникла державна служба як спеціалізована сфера діяльності державних службовців. З появою держави сутність державної служби стала зводитися до адміністрування, тобто держава здійснювала управлінську діяльність через органи державної влади і державних службовців.
Витоками державної служби є соціальні умови її формування і розвит¬ку. Історія розвитку державної служби свідчить про залежність її соціальної природи від характеру держави як політичної надбудови над економічним базисом суспільства» та «державна служба є копією, точним зліпком існуючих типів держав з притаманними ним різного роду властивостями» [8, с. 41]. Звідси цілком логічним є висновок про те, що «витоками державної служби є соціальні умови її формування і розвит¬ку. Її соціальна природа повністю визначається характером політичного устрою суспільства, особливостями держави, складом державних службовців як найбільш послідовних виразників і провідників державної волі» [8, с. 42].
2.Історичні передумови виникнення держави та державної служби.
Держава як нова організаційна форма життя суспільства виникає внаслідок неолітичної революції, переходу людства до відтворюючої економіки, тобто у процесі зміни матеріальних умов життя суспільства, становлення його нових організаційних форм. Первісна держава виникає, щоб організаційно забезпечити функціонування відтворюючої економіки, нових форм трудової діяльності.
Як правило, найдавніші держави виникають як міста-держави. Селище, у якому живуть вільні общинники-землероби, являє собою тепер вже не родову (сімейну), а сусідську общину. Воно поступово стає адміністративним, господарським і релігійним центром. Місто-держава знає чітку соціальну диференціацію, майнове розмежування, поділ праці.
З розвитком суспільства поступово усвідомлювалася важливість успішного управління, керівництва, відбувалася його спеціалізація, а та обставина, що особи, які здійснюють управління, накопичують відповідний досвід, приводила до довічного виконання громадських обов’язків. У ранньокласовій державі відбувається подальше виокремлення знаті, присвоєння громадських посад через передачу цих посад від батьків до дітей і головним чином на цій основі збагачення певних суспільних груп.
Класова природа первісних держав чітко визначилася лише з часом, коли розмежування суспільства, класоутворення призвели до захоплення держави тим чи іншим класом і пристосування її до своїх інтересів і потреб. Процеси утворення класів і держави не можна розуміти спрощено, нібито спершу виникли класи, потім їхній антагонізм привів до появи держави. Ці процеси йдуть паралельно, взаємодіючи один з одним. Ранньокласова держава не є результатом діяльності тільки панівного класу. Вона — результат розвитку всього суспільства в цілому на етапі становлення відтворюючої економіки. Але, зрозуміло, той чи інший клас, захопивши державу, міг стати за допомогою держави і панівним класом.
При цьому поступово зникає практика виборності, змінюваності вождів, воєначальників, членів міських магістратів, рад. Їм на зміну прийшла інша практика — присвоєння посад і передача їх своїм нащадкам. У ранньокласовій державі особлива роль належить жерцям, що забезпечують знання і дотримання релігійних норм. Крім того, правитель у ранньокласовому суспільстві, як правило, поєднує світську і релігійну владу, вважається посередником між божествами і народом. Теократична державність була первинною в багатьох регіонах.
Таким чином, на відміну від соціальної організації первіснообщинного ладу, держава являла собою нове політичне, структуроване і територіальне утворення. Політичне тому, що, на відміну від родової общини (яка захищала загальні інтереси її членів), держава стала виражати і захищати класові інтереси. Держава виділилася із суспільства як особлива група людей, основним заняттям яких стало державне управління, організаційна діяльність. У ній з’явилися нові інструменти управління: суди, в’язниці, поліція, армія, інші органи, що можуть застосовувати примус.
Дер¬жавна служба та держава йдуть поряд та взаємно обумовлюють одна одну, оскільки інститут державної служби продовжує і завершує організаційне оформлення державного механізму, а найголовніше - робить цей механізм здат¬ним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління.
Більш-менш розвинена державна служба виникає на такій стадії роз-витку державності, коли відбувається істотний поділ праці між владою й апара¬том управління, між особами, що обіймають політичні посади, і тими, хто вико¬нує свої обов'язки в системі державної служби на професійній основі. Влада, що представлена політичною елітою, бере на себе функцію вироблення вну¬трішньої і зовнішньої політики, апарат управління, чиновники — функцію реа¬лізацію цієї політики.саме внаслідок цих обставин і виникла державна служба як спеціалізована сфера діяльності державних службовців.