- •2. Основні підходи до праворозуміння
- •3. Поняття і ознаки права. Функції та принципи права
- •4. Норма права, її структура та види
- •5. Форми (джерела) права
- •6. Система права та система законодавства
- •7. Поняття, структура та види правовідносин
- •Тема 2. Правопорушення та юридична відповідальність План
- •1. Правова поведінка та її види
- •2. Поняття. Ознаки і види правопорушень
- •3. Причини вчинення правопорушень
- •4. Склад правопорушення
- •5. Поняття, види та підстави юридичної відповідальності
- •Тема 3. Конституційно-правові основи державного ладу україни План
- •1. Поняття та ознаки держави
- •2. Форма держави
- •3. Функції держави та державний механізм
- •4. Поняття, предмет і метод конституційного права
- •5. Джерела конституційного права
- •6. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій
- •7. Загальна характеристика державного ладу в Україні
- •8. Основи виборчого права України
- •9. Референдум в Україні
- •Тема 4. Судові та правоохоронні органи україни План
- •1. Загальна характеристика судової системи України
- •2. Конституційний Суд України
- •3. Правоохоронні органи України
- •Тема 5. Правовий статус особи План
- •1. Поняття та структура правового статусу особи
- •2. Поняття прав, свобод та обов’язків особи
- •3. Класифікація прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
- •4. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •5. Громадянство України
- •6. Правове становище іноземців, осіб без громадянства та осіб із множинним громадянством
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Здійснення цивільних прав і виконання юридичних обов’язків, їх захист
- •Захист цивільних прав
- •4. Право власності
- •Тема 7. Основи зобов’язального права україни План
- •1. Загальна характеристика зобов’язального права
- •2. Поняття та класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •4. Припинення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання
- •Правові наслідки порушення зобов’язання
- •5. Цивільно-правова відповідальність
- •Тема 8. Основи спадкового права україни План
- •1. Загальна характеристика спадкового права
- •2. Спадкування за заповітом
- •3. Спадкування за законом
- •4. Здійснення права на спадкування та оформлення спадщини
- •Тема 9. Основи сімейного права україни План
- •1. Шлюб та сім’я
- •2. Шлюбний договір
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків та дітей
- •Способи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Тема 10. Основи кримінального права україни План
- •1. Поняття, ознаки та склад злочину
- •2. Стадії вчинення злочину та співучасть у вчиненні злочину
- •3. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •4. Покарання та його види
- •Тема 11. Основи трудового права україни План
- •1. Поняття, предмет, метод та система трудового права
- •2. Поняття, види, зміст і сторони трудового договору. Порядок прийому на роботу
- •3. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •4. Робочий час і час відпочинку
- •5. Оплата праці
- •6. Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність працівників
- •7. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Тема 12. Основи міжнародного права План
- •1. Поняття, предмет і функції міжнародного права
- •2. Джерела міжнародного права
- •3. Міжнародний договір
- •Стадії укладення міжнародного договору
- •4. Принципи міжнародного права
- •5. Суб’єкти міжнародного права
- •6. Взаємодія міжнародного і внутрішнього права
4. Склад правопорушення
Склад правопорушення – це сукупність суб’єктивних та об’єктивних ознак вчиненого діяння, які дозволяють кваліфікувати його як правопорушення
До складу правопорушення входять такі елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.
Об’єкт правопорушення – це охоронювані правом суспільні відносини, яким внаслідок правопорушення заподіюється шкода
Слід окремо наголосити, що будь-які речі (у тому числі гроші, цінні папери) чи інше майно не можуть бути об’єктом правопорушення. Об’єктом можуть бути відносини, пов’язані з використанням цих речей або майна. Якщо правопорушення вчиняється щодо конкретних речей, наприклад, викрадаються гроші, вони є предметом правопорушення. Якщо ж які-небудь речі використовуються для вчинення правопорушення (наприклад, на автомобілі перевозиться контрабанда), то вони є знаряддям правопорушення.
Об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішнє вираження правопорушення. Об’єктивна сторона складається з протиправного діяння (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків діяння та причинно-наслідкових зв’язків між ними. Іноді до об’єктивної сторони правопорушення також включають спосіб, час та місце вчинення правопорушення
Залежно від юридичної конструкції об’єктивної сторони виділяються два види складу правопорушення:
матеріальний склад – правопорушення є завершеним, якщо наявні протиправне діяння, його шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між ними. Більшість злочинів (наприклад, крадіжка, вбивство) та цивільно-правових проступків (зокрема, заподіяння шкоди) мають матеріальний склад;
формальний склад – правопорушення є завершеним, якщо наявне хоча б протиправне діяння, навіть якщо немає наслідків цього діяння. Основна маса адміністративних правопорушень (зокрема, порушення правил дорожнього руху) та деякі злочини (наприклад, розбій) мають формальний склад.
Суб’єктом правопорушення є фізична особа чи організація, яка вчинила протиправне діяння і яка за законом може нести за його вчинення юридичну відповідальність
Особливості суб’єкта залежать від виду вчиненого нею правопорушення. Так, відповідно до ст. 18 КК України суб’єктом злочину є фізична осудна (тобто така, що може усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх дій та керувати ними) особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. КК України встановлює загальний вік кримінальної відповідальності у 16 років, проте для окремих, найбільш тяжких злочинів (зокрема, убивство, зґвалтування, бандитизм, теракт тощо), вік кримінальної відповідальності знижено до 14 років. Суб’єктом адміністративного правопорушення можуть бути юридичні особи та осудні фізичні особи, які досягли 16 років (ст. 12 КУпАП). Суб’єктом дисциплінарного проступку може бути особа, що знаходиться у трудових чи службових відносинах з підприємством, установою, організацією, а також особа, що перебуває на військовій службі чи службі в органах внутрішніх справ. Суб’єктом цивільно-правового проступку можуть бути юридичні та фізичні особи. Ст. 34 ЦК України передбачає повну цивільну відповідальність для дієздатних фізичних осіб, що досягли 18 років.
Суб’єктивна сторона правопорушення виражає внутрішнє емоційно-вольове ставлення особи до вчинюваного нею правопорушення
До складу суб’єктивної сторони входять вина, мотив, мета.
Вина – внутрішнє психічне ставлення особи до вчинюваного нею правопорушення. Вина може виражатися у формі умислу і необережності
Умисел буває двох видів:
прямий – особа усвідомлює суспільну шкідливість свого діяння, передбачає настання його негативних наслідків і бажає їхнього настання;
непрямий (евентуальний) – особа усвідомлює суспільну шкідливість свого діяння, передбачає настання його негативних наслідків і, хоча і не бажає, але свідомо допускає їх настання.
Необережність буває також двох видів:
самовпевненість – особа передбачає можливість настання суспільно шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховує на їх відвернення;
недбалість – особа не передбачає можливості настання суспільно-шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла і повинна була їх передбачити.
Мотив – спонукальні причини, що підштовхнули правопорушника до вчинення правопорушення
Найпоширенішими мотивами є користь, помста, хуліганство тощо.
Мета – той результат, якого бажав досягти правопорушник при вчиненні правопорушення. Так, метою крадіжки є заволодіння майном, метою вбивства – позбавлення життя іншої особи та ін.