- •2. Основні підходи до праворозуміння
- •3. Поняття і ознаки права. Функції та принципи права
- •4. Норма права, її структура та види
- •5. Форми (джерела) права
- •6. Система права та система законодавства
- •7. Поняття, структура та види правовідносин
- •Тема 2. Правопорушення та юридична відповідальність План
- •1. Правова поведінка та її види
- •2. Поняття. Ознаки і види правопорушень
- •3. Причини вчинення правопорушень
- •4. Склад правопорушення
- •5. Поняття, види та підстави юридичної відповідальності
- •Тема 3. Конституційно-правові основи державного ладу україни План
- •1. Поняття та ознаки держави
- •2. Форма держави
- •3. Функції держави та державний механізм
- •4. Поняття, предмет і метод конституційного права
- •5. Джерела конституційного права
- •6. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій
- •7. Загальна характеристика державного ладу в Україні
- •8. Основи виборчого права України
- •9. Референдум в Україні
- •Тема 4. Судові та правоохоронні органи україни План
- •1. Загальна характеристика судової системи України
- •2. Конституційний Суд України
- •3. Правоохоронні органи України
- •Тема 5. Правовий статус особи План
- •1. Поняття та структура правового статусу особи
- •2. Поняття прав, свобод та обов’язків особи
- •3. Класифікація прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
- •4. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •5. Громадянство України
- •6. Правове становище іноземців, осіб без громадянства та осіб із множинним громадянством
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Здійснення цивільних прав і виконання юридичних обов’язків, їх захист
- •Захист цивільних прав
- •4. Право власності
- •Тема 7. Основи зобов’язального права україни План
- •1. Загальна характеристика зобов’язального права
- •2. Поняття та класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •4. Припинення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання
- •Правові наслідки порушення зобов’язання
- •5. Цивільно-правова відповідальність
- •Тема 8. Основи спадкового права україни План
- •1. Загальна характеристика спадкового права
- •2. Спадкування за заповітом
- •3. Спадкування за законом
- •4. Здійснення права на спадкування та оформлення спадщини
- •Тема 9. Основи сімейного права україни План
- •1. Шлюб та сім’я
- •2. Шлюбний договір
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків та дітей
- •Способи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Тема 10. Основи кримінального права україни План
- •1. Поняття, ознаки та склад злочину
- •2. Стадії вчинення злочину та співучасть у вчиненні злочину
- •3. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •4. Покарання та його види
- •Тема 11. Основи трудового права україни План
- •1. Поняття, предмет, метод та система трудового права
- •2. Поняття, види, зміст і сторони трудового договору. Порядок прийому на роботу
- •3. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •4. Робочий час і час відпочинку
- •5. Оплата праці
- •6. Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність працівників
- •7. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Тема 12. Основи міжнародного права План
- •1. Поняття, предмет і функції міжнародного права
- •2. Джерела міжнародного права
- •3. Міжнародний договір
- •Стадії укладення міжнародного договору
- •4. Принципи міжнародного права
- •5. Суб’єкти міжнародного права
- •6. Взаємодія міжнародного і внутрішнього права
7. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
Спір між працівником та роботодавцем (індивідуальний трудовий спір) може виникнути під час прийняття працівника на роботу, в процесі трудової діяльності чи під час звільнення з роботи.
До індивідуальних трудових спорів належать, зокрема, спори між роботодавцем та працівником про переведення на іншу роботу, звільнення, оплату праці та виплату заробітної плати, притягнення працівника до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, надання відпусток, утримання із заробітної плати, встановлення норм праці тощо. До індивідуальних трудових спорів також слід відносити спори, які виникають при укладенні трудового договору, наприклад про відмову у прийнятті на роботу, коли особа вважає, що через безпідставну відмову в прийомі на роботу було порушено його право на працю.
Індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, що утворюються на підприємствах, установах, в організаціях та місцевими (районними, міськими) судами загальної юрисдикції.
За загальним правилом, працівник сам вирішує, куди йому слід звернутися для вирішення спору – до комісії по трудових спорах чи до місцевого суду. Проте законодавство встановлює перелік спорів, які не підвідомчі комісіям і які можуть вирішуватися лише в судовому порядку. До таких категорій спорів належать:
спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не утворені;
спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміна дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;
спори за заявами керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу) з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень;
спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
спори за заявами працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке, відповідно до чинного законодавства, попередньо було вирішено роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;
спори про відмову у прийнятті на роботу працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів – при наявності дитини віком до чотирнадцяти років, виборних працівників після закінчення строку повноважень, працівників, яким надано право повторного прийняття на роботу, а також інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган, відповідно до чинного законодавства, зобов’язаний укласти трудовий договір.
Строки для подання позовної заяви до суду залежать від категорії спору. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого суду загальної юрисдикції в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. У разі пропуску з поважних причин цих строків суд може поновити їх строки.
Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов’язковій реєстрації.
Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися в присутності працівника, який подав заяву, та представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез’явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.
Комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівнику та роботодавцю.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.