
- •2. Основні підходи до праворозуміння
- •3. Поняття і ознаки права. Функції та принципи права
- •4. Норма права, її структура та види
- •5. Форми (джерела) права
- •6. Система права та система законодавства
- •7. Поняття, структура та види правовідносин
- •Тема 2. Правопорушення та юридична відповідальність План
- •1. Правова поведінка та її види
- •2. Поняття. Ознаки і види правопорушень
- •3. Причини вчинення правопорушень
- •4. Склад правопорушення
- •5. Поняття, види та підстави юридичної відповідальності
- •Тема 3. Конституційно-правові основи державного ладу україни План
- •1. Поняття та ознаки держави
- •2. Форма держави
- •3. Функції держави та державний механізм
- •4. Поняття, предмет і метод конституційного права
- •5. Джерела конституційного права
- •6. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій
- •7. Загальна характеристика державного ладу в Україні
- •8. Основи виборчого права України
- •9. Референдум в Україні
- •Тема 4. Судові та правоохоронні органи україни План
- •1. Загальна характеристика судової системи України
- •2. Конституційний Суд України
- •3. Правоохоронні органи України
- •Тема 5. Правовий статус особи План
- •1. Поняття та структура правового статусу особи
- •2. Поняття прав, свобод та обов’язків особи
- •3. Класифікація прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
- •4. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •5. Громадянство України
- •6. Правове становище іноземців, осіб без громадянства та осіб із множинним громадянством
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Здійснення цивільних прав і виконання юридичних обов’язків, їх захист
- •Захист цивільних прав
- •4. Право власності
- •Тема 7. Основи зобов’язального права україни План
- •1. Загальна характеристика зобов’язального права
- •2. Поняття та класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •4. Припинення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання
- •Правові наслідки порушення зобов’язання
- •5. Цивільно-правова відповідальність
- •Тема 8. Основи спадкового права україни План
- •1. Загальна характеристика спадкового права
- •2. Спадкування за заповітом
- •3. Спадкування за законом
- •4. Здійснення права на спадкування та оформлення спадщини
- •Тема 9. Основи сімейного права україни План
- •1. Шлюб та сім’я
- •2. Шлюбний договір
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків та дітей
- •Способи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Тема 10. Основи кримінального права україни План
- •1. Поняття, ознаки та склад злочину
- •2. Стадії вчинення злочину та співучасть у вчиненні злочину
- •3. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •4. Покарання та його види
- •Тема 11. Основи трудового права україни План
- •1. Поняття, предмет, метод та система трудового права
- •2. Поняття, види, зміст і сторони трудового договору. Порядок прийому на роботу
- •3. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •4. Робочий час і час відпочинку
- •5. Оплата праці
- •6. Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність працівників
- •7. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Тема 12. Основи міжнародного права План
- •1. Поняття, предмет і функції міжнародного права
- •2. Джерела міжнародного права
- •3. Міжнародний договір
- •Стадії укладення міжнародного договору
- •4. Принципи міжнародного права
- •5. Суб’єкти міжнародного права
- •6. Взаємодія міжнародного і внутрішнього права
2. Конституційний Суд України
Усі державні органи, органи місцевого самоврядування і їхні посадові особи, громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, підприємства, установи та організації зобов’язані дотримуватись положень Конституції України. Правова охорона Конституції здійснюється всією системою публічної влади в країні шляхом застосування загальних і спеціальних правових засобів у рамках встановленої законом компетенції. До спеціальних засобів правового захисту Конституції належить діяльність Конституції України.
Конституційний Суд України – це вищий судовий орган захисту конституційного ладу, який здійснює судову владу у формі конституційного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в державі.
Відповідно до ст. 148 Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Повноваження Конституційного Суду України, передбачені Законом України “Про Конституційний Суд України”, ґрунтуються безпосередньо на положеннях Конституції України.
Конституційний Суд України приймає рішення та робить висновки у справах щодо:
конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;
додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України;
офіційного тлумачення Конституції та законів України.
До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Порядок конституційного провадження визначається Законом України “Про Конституційний Суд України” та Регламентом Конституційного Суду України, затвердженим рішенням Конституційного Суду України від 05.03.97. Процедура конституційного провадження розпочинається зі звернення до Конституційного Суду. Розрізняються дві форми звернення до Конституційного Суду України:
конституційне подання;
конституційне звернення.
Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради про надання висновку щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста у порядку імпічменту
У конституційному поданні зазначаються:
повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією та цим законом;
відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;
повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) заперечується чи який потребує офіційного тлумачення;
правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;
дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);
перелік матеріалів і документів, що додаються.
Конституція України та Закон України “Про Конституційний Суд України” чітко визначають коло суб’єктів, які можуть звернутися до Конституційного Суду з поданням. Суб’єктами права на конституційне подання є:
у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, – Президент України, Кабінет Міністрів України;
у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту – Верховна Рада України;
у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України – Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи
У конституційному зверненні зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа мешкає, або повна назва та місцеперебування юридичної особи;
відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
статті (окремі положення) Конституції або закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або законів України;
дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
перелік документів і матеріалів, що додаються.
Суб’єктами права на конституційне звернення з питань надання висновків Конституційним Судом є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
Строк провадження у справах за конституційним зверненням не має перевищувати 6 місяців, а за конституційним поданням – 3 місяців з часу прийняття ухвали про відкриття провадження.
Справи як за конституційним поданням, так і за конституційним зверненням розглядається на пленарних засіданнях Конституційного Суду. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів.
Рішення приймаються, а висновки даються поіменним голосуванням суддів Конституційного Суду шляхом їх опитування. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово і підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Рішення є остаточними і оскарженню не підлягають.