- •2. Основні підходи до праворозуміння
- •3. Поняття і ознаки права. Функції та принципи права
- •4. Норма права, її структура та види
- •5. Форми (джерела) права
- •6. Система права та система законодавства
- •7. Поняття, структура та види правовідносин
- •Тема 2. Правопорушення та юридична відповідальність План
- •1. Правова поведінка та її види
- •2. Поняття. Ознаки і види правопорушень
- •3. Причини вчинення правопорушень
- •4. Склад правопорушення
- •5. Поняття, види та підстави юридичної відповідальності
- •Тема 3. Конституційно-правові основи державного ладу україни План
- •1. Поняття та ознаки держави
- •2. Форма держави
- •3. Функції держави та державний механізм
- •4. Поняття, предмет і метод конституційного права
- •5. Джерела конституційного права
- •6. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій
- •7. Загальна характеристика державного ладу в Україні
- •8. Основи виборчого права України
- •9. Референдум в Україні
- •Тема 4. Судові та правоохоронні органи україни План
- •1. Загальна характеристика судової системи України
- •2. Конституційний Суд України
- •3. Правоохоронні органи України
- •Тема 5. Правовий статус особи План
- •1. Поняття та структура правового статусу особи
- •2. Поняття прав, свобод та обов’язків особи
- •3. Класифікація прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
- •4. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •5. Громадянство України
- •6. Правове становище іноземців, осіб без громадянства та осіб із множинним громадянством
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Здійснення цивільних прав і виконання юридичних обов’язків, їх захист
- •Захист цивільних прав
- •4. Право власності
- •Тема 7. Основи зобов’язального права україни План
- •1. Загальна характеристика зобов’язального права
- •2. Поняття та класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •4. Припинення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання
- •Правові наслідки порушення зобов’язання
- •5. Цивільно-правова відповідальність
- •Тема 8. Основи спадкового права україни План
- •1. Загальна характеристика спадкового права
- •2. Спадкування за заповітом
- •3. Спадкування за законом
- •4. Здійснення права на спадкування та оформлення спадщини
- •Тема 9. Основи сімейного права україни План
- •1. Шлюб та сім’я
- •2. Шлюбний договір
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків та дітей
- •Способи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Тема 10. Основи кримінального права україни План
- •1. Поняття, ознаки та склад злочину
- •2. Стадії вчинення злочину та співучасть у вчиненні злочину
- •3. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •4. Покарання та його види
- •Тема 11. Основи трудового права україни План
- •1. Поняття, предмет, метод та система трудового права
- •2. Поняття, види, зміст і сторони трудового договору. Порядок прийому на роботу
- •3. Підстави та порядок припинення трудового договору
- •4. Робочий час і час відпочинку
- •5. Оплата праці
- •6. Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність працівників
- •7. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •Тема 12. Основи міжнародного права План
- •1. Поняття, предмет і функції міжнародного права
- •2. Джерела міжнародного права
- •3. Міжнародний договір
- •Стадії укладення міжнародного договору
- •4. Принципи міжнародного права
- •5. Суб’єкти міжнародного права
- •6. Взаємодія міжнародного і внутрішнього права
5. Джерела конституційного права
Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом. Така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини – відносини влади.
До джерел конституційного права України належать:
Конституція України, що є головним джерелом конституційного права. Вона встановлює найважливіші норми і принципи, на основі яких здійснюється детальна правова регламентація в різних формах. Деякі норми Конституції України згідно зі ст. 8 (ч. 3) мають пряму дію і не передбачають додаткової регламентації для застосування. Конституція оформлює національну систему права, об’єднує діюче законодавство, визначає основи законності та правопорядку;
закони України, що мають найбільшу після Конституції України юридичну силу, приймаються Верховною Радою або шляхом Всеукраїнського референдуму і є найбільш поширеним джерелом конституційного права України. У свою чергу, закони за юридичною силою поділяються на конституційні (вносять зміни та доповнення до Конституції), органічні (прийняття яких передбачено самою Конституцією) та звичайні. Прикладами органічних законів можуть бути закони України “Про вибори Президента України” (в ред. від 18.03.2004), “Про вибори народних депутатів України” (в ред. від 07.07.2005), “Про місцеві державні адміністрації” (від 09.04.99), “Про місцеве самоврядування в Україні” (від 21.05.97) та ін.;
інші акти нормативного характеру, що містять конституційно-правові норми і приймаються Верховною Радою України або шляхом Всеукраїнського референдуму, наприклад, Декларація про державний суверенітет України (16.07.90), Регламент Верховної Ради України (затв. Постановою Верховної Ради України від 27.07.94);
нормативні укази Президента України, що містять конституційно-правові норми. Типовими в цьому відношенні є Указ Президента “Про порядок розгляду питань, пов’язаних з громадянством України” (від 31.03.92), Указ “Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення” (від 19.03.97) та ін.;
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми, наприклад, постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян” від 26.02.93 № 140, “Положення про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 144;
рішення Конституційного Суду України, в яких встановлюється конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, подається офіційне тлумачення Конституції та законів України;
міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Такі договори згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Чільне місце серед таких договорів належить Міжнародному біллю про права людини, до складу якого входять Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. та протоколи до них;
акти органів місцевого самоврядування. Ст. 144 Конституції України закріплює право органів місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймати рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Якщо ці рішення регулюють відносини у сфері конституційного права, то їх слід визнавати його джерелами. До них, зокрема, можна віднести статути територіальних громад сіл, селищ і міст, а також рішення, якими затверджуються положення про органи самоорганізації населення.
У зарубіжних державах можуть використовуватися і інші джерела конституційного права. Наприклад, у Великобританії, яка не має писаної конституції, важливе місце серед джерел конституційного права посідає звичай. Класичним прикладом може бути звичай, згідно з яким Прем’єр-міністром Великобританії стає голова партії, що отримала перемогу на парламентських виборах, однак ця норма не передбачена жодним писаним актом. У країнах прецедентного права до джерел конституційного права належать також правовий прецедент та правова доктрина. У мусульманських країнах великим авторитетом, зокрема і в конституційній сфері, користуються релігійні норми, закріплені Кораном та Сунною.