- •1 Мікроконтролери
- •Історія розвитку мікропроцесорної техніки
- •Периферія
- •Система команд.
- •Типи пам'яті мк.
- •2 Інструментальні засоби
- •2.1 Симулятори
- •2.2 Інтегроване середовище розробки
- •Мова Ассемблера.
- •Мови програмування високого рівня.
- •2.3 Плати розвитку
- •Cистеми реального часу
- •Перелік посилань
2.3 Плати розвитку
Плати розвитку, або, як прийнято їх називати в зарубіжній літературі, оціночні плати (Evaluation Boards), - своєрідні конструктори для макетування прикладних систем. Останнім часом багато фірм-виробники, випускаючи нові моделі МК, пропонують і відповідні плати розвитку. Зазвичай це друкована плата з встановленими на ній МК і всіма необхідними для його нормальної роботи елементами, а також системами зв'язку з комп'ютером. Як правило, на платі передбачено вільне місце для монтажу розроблювального налагоджуемого користувача. Іноді є і готова «розводка» для встановлення рекомендованих фірмою додаткових пристроїв (ПЗУ ОЗУ, РК-дисплея, клавіатури, АЦП та ін.) Плати, допрацьовані користувачем, вигідно використовувати в якості одноплатних, контролерів, що вбудовуються в дрібносерійну продукцію (5 ... 20 шт.).
Для зручності користувача плати розвитку комплектуються ще і найпростішим засобом налагодження на базі монітора налагодження. Тут з'явилися два різних підходи: один використовується для МК, що мають зовнішню шину, а другий - для МК, які не мають її.
У першому випадку налагоджувальний монітор поставляється у вигляді мікросхеми ПЗУ, яку встановлюють у спеціальну розетку на платі розвитку. Плата також має ОЗП для програм користувача і канал зв'язку з комп'ютером або терміналом, Прикладом може служити плата розвитку, розроблена фірмою Intel для МК сімейства М CS -51.
У другому випадку плата розвитку містить вбудовані системи програмування внутрішнього ПЗУ МК, які управляються комп'ютером. Програму монітора заносять в ПЗУ МК разом з прикладної, підготовленої відповідним чином (в потрібні місця вставляють виклики налагоджувальних підпрограм монітора). Потім здійснюється пробний прогін. Щоб внести виправлення в налагоджують програму, її стирають з ПЗП і записують у нього відкориговану. Готову прикладну програму одержують з налагодженої шляхом видалення монітора і всіх викликів його функцій. На такий алгоритм налагодження розраховані плати розвитку для МК сімейств PICmicro (Microchip), 80С750 (Philips), 89С2051 (Atmel).
Плати розвитку іноді комплектуються програмами налагодження, які запускають на зовнішньому комп'ютері «в зв'язці» з монітором. Ці програми останнім часом помітно ускладнилися і часто мають високопрофесійний набір налагоджувальних функцій (наприклад, відладчик-симулятор) або різні елементи, властиві в чистому вигляді тільки інтегрованим середах розробки. До складу комплектів можуть входити і програми прикладного характеру, найбільш часто зустрічаються на практиці.
Налагодження можливості комплекту «плата розвитку плюс монітор» не настільки універсальні, як можливості ВСЕ, до того ж деяка частина ресурсів МК у процесі налагодження відбирається для роботи монітора. Тим не менш, наявність закінченого набору готових програмно-апаратних засобів, що дозволяють без втрати часу приступити до монтажу та налагодженню прикладної системи, в багатьох випадках є вирішальним чинником. Особливо якщо врахувати, що коштує такий комплект у кілька разів менше, ніж більш універсальний емулятор.
Програмування мікроконтролерів зазвичай здійснюється мовою асемблера або Сі, хоча існують компілятори для інших мов, наприклад, Форту і Бейсика. Використовуються також вбудовані інтерпретатори Бейсика.
