МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Радіофізичний факультет
Аналітичний звіт
на тему: “ Модель DCE (Distributed Computing Environment) розподіленої обробки даних. Методи, принципи та приклади
їх створення і застосування.”
Виконав студент
1-го курсу магістратури
н/п «Комп’ютерні системи та мережі»
Друпп Максим
КИЇВ 2013
ЗМІСТ
1. Розподілена обробка даних 3
1.1. Основні поняття 3
2. Цілі розподіленої обробки даних 4
2.1. Оптимізація використання ресурсів 4
2.2. Спрощення роботи користувача 4
2.3. Розподіл і паралелізм 4
2.4. Прозорість 4
2.5. Модель "КЛІЄНТ-СЕРВЕР" 5
3. Розподілене середовище обробки даних DCE 7
3.1. Поняття 7
3.2. Основи DCE 7
3.3. Переваги DCE 8
3.4. Недоліки DCE 8
4. Створення середовища DCE 10
4.1. Планування 10
4.2. Оптимізація комірки 11
4.3. Розміщення серверів захисту 12
4.4. Розміщення серверів каталогів 13
4.5. Синхронізація годинників 13
4.6. Сервери ліцензій 13
Перелік посилань 14
1. Розподілена обробка даних
1.1. Основні поняття
З точки зору хронології, взаємодія між програмами послідовно набувала таких форм:
- обмін: програми різних систем посилають один одному повідомлення (як правило, файли);
- розподіл: є безпосередній доступ до ресурсів декількох машин (спільне користування файлом, наприклад);
- спільна робота: машини грають у реалізації програми взаємодоповнюючі ролі.
Розглянемо приклад, який ілюструє цю еволюцію. Мова піде про проектування в галузі механіки. Традиційний підхід полягає в наступному:
- побудова "дротяної моделі" (maillage) (графічного представлення геометрії фізичної моделі) на робочій станції;
- перенесення на ЕОМ файлу моделі, що вводить код обчислень;
- результати розрахунків, виконаних на ЕОМ переносяться на робочу станцію і обробляються графічним постпроцесором.
Цей спосіб має такі недоліки:
- обмін даними проводиться за допомогою перенесення файлів з однієї машини на іншу;
- обробка файлів здійснюється послідовно, в той час як розрахунки на ЕОМ тільки виграли б, якщо було б можливо забезпечити взаємодію з користувачем, використовуючи графічні та ергономічні можливості робочої станції.
Для того, щоб позбутися цих незручностей, необхідно перейти від вищеназваних варіантів вирішення завдань до застосування методики спільної роботи, на основі поняття "прозорості". Користувач буде бачити тільки одну машину (свою станцію) і тільки одну прикладну програму. Розподілена обробка даних, таким чином, являє собою програму, виконання якої здійснюється декількома системами, об'єднаними в мережу. Як правило, розрахункова частина програми виконується на потужному процесорі, а візуальне відображення виводиться на робочій станції з поліпшеною ергономічністю. Розподіл спирається на модель "клієнт-сервер". Цей вид обробки даних організовується за принципом трикутника (рис.1.):
- користувач володіє робочою станцією;
- вирішення завдань вимагає звернення до пристрою обробки даних (спецпроцесора, наприклад) і до сервера даних, і все це прозоро для користувача.
Рис 1. Трикутна організація обчислювального процесу
2. Цілі розподіленої обробки даних
Метою розподіленої обробки даних є оптимізація використання ресурсів та спрощення роботи користувача (що може вилитися в ускладнення роботи розробника). Яким чином?
2.1. Оптимізація використання ресурсів
Термін ресурс, в даному випадку, використовується в самому широкому сенсі: потужність обробки (процесори), ємність накопичувачів (пам'ять або диски), графічні можливості (2-х або 3-х мірний графічний процесор, у поєднанні з растровим дисплеєм і спільною пам'яттю), периферійні пристрої виведення на паперовий но-ситель (принтери, плоттери). Ці ресурси рідко бувають зібрані на одній машині: ЕОМ володіє потужними розрахунковими можливостями, але не має графічних можливостей, а також можливостей ефективного управління даними. Звідси принцип спільної роботи різних систем, використовуючи кращі якості кожної з них, причому користувач має їх у розпорядженні при виконанні тільки однієї програми.